План

Вступ

1. Життєвий та творчий шляхи Олени Пчілки.

2. Участь Олени Пчілки у діяльності культурно-просвітницьких товариств

Висновки

Література

Вступ

Слід зазначити, що, якщо взагалі про літературну творчість Олени Пчілки та про її внесок у скарбницюХоча її роздуми про національне виховання, методи якого нині модно шукати у досвіді інших націй, були б надзвичайно актуальні, адже після довгих років шовіністичної русифікаторської політики ми зустрілися з проблемою, подібною до тої, яку намагалася розв'язати у свій час письменниця.

Непересічна постать Олени Пчілки потрібна нам особливо сьогодні, коли у боротьбі за національне самоутвердження ми знову і знову надихаємося невгасимим світочем національної ідеї, що її виплекали минулі покоління. Як громадський і політичний діяч вона поклала міцні основи для відродження своєї нації. Особливу роль вона покладала саме на молоде покоління, і тому величезне значення надавала вихованню дітей в національному дусі, "щоб не виростали вони перевертнями, щоб звикали вони шанувать своє рідне" [34, с. 140].

Саме тому метою цієї роботи стало дослідження творчості Олени Пчілки для дітей, виявлення її специфічних особливостей, Адже різноманітна за тематикою і жанрами творчість Олени Пчілки для дітей і тепер не втратила свого педагогічного, культурного, естетичного значення і тому може активно використовуватись у справі виховання підростаючого покоління.

У процесі досягнення поставленої мети заплановано розв'язати такі завдання:

1. З'ясувати місце творчої спадщини Олени. Пчілки в контексті розвитку української літератури кінця XIX - початку XX ст.

2. Виокреслити особливості теми пісні в творах О. Пчілки

3. Розкрити жанрово-стильову своєрідність творів О.Пчілки для дітей.


1. Життєвий та творчий шляхи Олени Пчілки.

Ольга Петрівна Косач — майбутня письменниця Олена Пчілка — народилася 29 липня (за н. ст.) 1849 року на Полтавщині, у місті Гадячі в родині небагатого поміщика Петра Якимовича Драгоманова.
З любов'ю розповідала Олена Пчілка про свою рідну домівку: «Була та гадяцька садиба на високій, крутій горі і спускалася до річки Псла. Під самим Гадячем впадає у Псьол річка Грунь і разом з водами Псла оточує великий острів з кучерявими вербами, а поза островом розстеляється зелена долина, поки не замика її на обрію великий вічнозелений бір сосновий... Дивлячись з нашого вікна на все те поєднання гір, води і зеленощів, я завжди думала, що се чи не найкращий на всю Полтавщину краєвид, — а вона ж має так багато чудових куточків».

Прізвище Драгоманов походить від слова «драгоман», що означає перекладач, посольський чиновник. Рід Драгоманових належав до дрібнопомісної полтавської шляхти і був відомий ще за часів гетьманщини, предки Драгоманових служили Богдану Хмельницькому. Батько Олени Пчілки, Петро Якимович Драгоманов, закінчив Петербурзьке училище правознавства, служив у міністерстві закордонних справ, мав поетичний талант, збирав народний фольклор. У 1828-32 рр. публікував власні твори і переклади у часописах «Северная звезда», «Северный Меркурий», «Литературные прибавления к «Русскому инвалиду». В 1836 р. пішов у відставку в чині колезького асесора, у 1838 р. повернувся в Україну. Петро Драгоманов становив різкий контраст з місцевим дворянством, переважно малоосвіченим та відсталим. Інтелектуала П. Я. Драгоманова охоче, як «людину роду на Полтавщині відомого», зробили земським суддею. Але симпатизування простолюду та спричинена цією симпатією правозахисна діяльність викликали конфлікт з місцевими лідерами і він досить швидко полишивпосаду.
Дядько Олени Пчілки — Яків Якимович Драгоманов був військовим, дотримувався революційних поглядів щодо існуючого державного ладу.

Мати Олени Пчілки — Єлизавета Петрівна Драгоманова (дівоче прізвище Цяцька) походила з місцевого дворянства. Її співочий талант зачарував Петра Якимовича. Не маючи потягу до господарських справ, які взяла на себе дружина, П. Я. Драгоманов найактивнішим чином долучився до виховного процесу дітей — Михайла, Івана, Варвари, Ольги, Олени та Олександра. В майбутньому двоє з них склали гордість української нації — відомий український вчений, критик, публіцист, історик, фольклорист і суспільний діяч Михайло Петрович Драгоманов і Ольга Петрівна ( письменниця Олена Пчілка). Олена Пчілка у споминах писала, що вплив батька у їхньому житті був набагато більшим, ніж роль матері.

Оселя родини Драгоманових

Батько, як людина ліберальних поглядів, був противником насилля над особою, як у фізичній, так і в духовній сфері. У родині Драгоманових навіть кріпаки жили як члени родини. Панувала атмосфера поваги до думок та почуттів дітей, але ті також мали шанувати думки та переконання сторонніх. Діти користувалися відносною свободою у переконаннях, вільно висловлювали свою точку зору у сімейному колі. Батько сам викладав науки своїм дітям у молодшому віці і прищеплював їм гарний смак. «...Охоту до читання та свого роду політики я перейняв змалку од батька і за його приводом ще школярем гадяцької школи перечитав майже всі цікаві книжки з його книгозбірні... щиро повинен я дякувати батькові своєму за те, що він розвинув у мені інтелектуальні інтереси та що між нами не було розладу морального й боротьби...» — згадував М. П. Драгоманов.

Михайло Драгоманов

У 1861 році, коли Олені Пчілці виповнилося дванадцять років, вона вступила до Київського інституту шляхетних дівчат. Нині у будівлі інституту знаходиться Міжнародний центр культури і мистецтв.

Великий вплив на світогляд Олени Пчілки справив її старший брат — Михайло Петрович Драгоманов. Він залучив дівчину до київського товариства «Громада», серед членів якого були композитор Микола Лисенко, письменник Михайло Старицький, вчені, етнографи і фольклористи Павло Житецький, Олександр та Софія Русови, їх об'єднувала любов до української історії, культури, народного побуту, права.
Там Олена Петрівна познайомилась з другом Петра Драгоманова, студентом Київського університету Петром Антоновичем Косачем. У 1868 році, коли Олені Пчілці виповнилось дев'ятнадцять років, вони одружилися.
Влітку 1868 року сім'я Косачів виїхала на Волинь у містечко Звягель (нині — Новоград-Волинський), на місце служби чоловіка.
Провінційна волинська шляхта частіше спілкувалася російською, польською або французькою мовами. Гарна, струнка, з великими сірими очима, чорним волоссям, м'якими рисами обличчя, Олена Пчілка відвідувала світські бали, але відрізнялась своїми звичками та зовнішнім виглядом від місцевої знаті. Ольга Петрівна носила національне вбрання, завжди розмовляла українською мовою, якутоді називали хлопською, своїх дітей вбирала у волинські свиточки.

Характеристика роботи

Реферат

Кількість сторінок: 26

Безкоштовна робота

Закрити

Тема пісні в творчості Олени Пчілки

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22 та (050) 297–73–76
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.