Характеристика роботи

Курсова

Кількість сторінок: 26

Платна робота

Ціна: 250.00грн.

Замовити роботу

ЗМІСТ

ВСТУП.. 4

РОЗДІЛ 1. ХУДОЖНІ ОБРАЗИ ЯК ФОРМА ХУДОЖНЬОГО МИСЛЕННЯ.. 7

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ОБРАЗНОЇ СИСТЕМИ ТВОРІВ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА   11

РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ ОСМИСЛЕННЯ ВІЧНИХ ОБРАЗІВ У ТВОРАХ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА.. 13

3.1 Специфіка вічних образів античного походження у творах Т.Шевченка. 13

3.2 Вічні образи – історичні особи як виразники авторської позиції в поезії Т.Шевченка  16

3.3 Переосмислення Тарасом Шевченком вічних образів біблійного походження  19

3.4 Традиційність використання Т.Шевченком у поетичних творах українських фольклорних образів. 22

ВИСНОВКИ.. 25

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.. 27

ВСТУП

Творчість Тараса Григоровича Шевченка посідає визначне місце в історії української культури. Утім, після смерті Т. Шевченка майже двадцять років в Україні ніхто про нього ніхто не згадував. Лише у 1881 році чи не першим відзначив двадцяті роковини по смерті митця М.Костомаров, надрукувавши повість "Несчастный". Після 1917 року, коли владу захопили більшовики, пошанування пам'яті Шевченка стало відбуватися систематично. Активізувалося дослідження його творчості, сформувавши окрему галузь літературознавства – шевченкознавство. Мільйонними тиражами виходив “Кобзар.” Дії тогочасної влади Євген Маланюк підсумував так: "Ані великою помилкою, ані надто химерним парадоксом не буде твердження, що Тараса Шевченка – живого і несмертного – уздріли ми допіру по історичній провесні 1917 року" [13, с. 3].

За роки радянської влади було досліджено життєвий шлях Шевченка, проаналізовано його поетичну, прозову, драматичну, живописну та епістолярну творчість, розкрито його зв’язки з іншими літературами, визначено місце поета в громадському житті країни та в історії світової культури. Лише бібліографія ювілейної літератури (1960-1964) склала великий том на 624 сторінки [15, с. 4]. Епізоди із життя та творчості Шевченка стали темою багатьох художніх творів інших письменників. Тараса Григоровича Шевченка було найменовано "Великим Кобзарем", названо основоположником нової української літератури, його твори вивчали не лише на філологічних факультетах університетів і педагогічних інститутів України, а й в курсах літератури народів СРСР в інших республіках, що входили до складу СРСР, поезія Шевченка перекладалася різними мовами світу [15, с. 3].

Утім, розглядалася в той час творчість Т.Шевченка під одним кутом зору – ідеологічним. Дослідники бачили в цьому письменнику тільки революціонера-демократа, полум’яного борця за свободу всіх пригноблених, глашатая дружби народів [9, с. 236]. Шевченко якнайкраще підходив для того, щоб стати носієм подібних ідей, адже був вихідцем із найнижчого соціального класу – кріпаків.

Кінець ХХ століття серед найважливіших завдань суспільства поставив на перше місце побудову незалежної держави України. Виникла потреба формування національної ідеї, здатної консолідувати суспільство і сприяти самореалізації народу. Знаковою постаттю в цьому плані став Тарас Шевченко. У посібнику для вчителя "Поезія Тараса Шевченка: Сучасна інтерпретація" Григорій Клочек зазначає: "[...] національна ідея була домінантною в творчості Тараса Шевченка, була рушійною силою його творчості. Розвиток національної ідеї має стати поза всяким сумнівом, "становим хребтом" нової концепції вивчення творчості Кобзаря, створення якої є актуальним завданням нашого літературознавства" [10, с. 3-4].

Початок ХХІ століття характеризується не настільки радикальними поглядами щодо суспільної ролі творчості Шевченка. Літературні критики погодилися із думкою, що не існує "правильного" чи "неправильного" прочитання Шевченка. Кожне покоління знаходить у творчості цього письменника щось важливе й знакове саме для себе. "Поки письменник живий, - сказав Я.Парандовський, - він діє: свариться зі своїми критиками або гордо ігнорує їх" [16, с. 350]. Коли письменник помирає, то кожен може пояснювати власне розуміння його творів і бути терпимим до поглядів інших.

Теорія вічних образів вважається не опрацьованою.

Актуальність дослідження зумовлена потребою осмислення новітніх шляхів аналізу творчого доробку Тараса Григоровича Шевченка для формування цілісного уявлення про його твори як визначального складника української національної культури.

Метою роботи є дослідити особливості осмислення вічних образів у творчості Тараса Шевченка, на основі досліджень попереднього покоління дослідників.

Використовуючи такі методи як аналізування, систематизація, узагальнення, зіставлення, ми ставимо перед собою такі завдання:

- узагальнити поняття вічних образів;

- дослідити особливості образної системи у творах Т. Шевченка;

- простежити переосмислення Т. Шевченком вічних образів;

- довести, що зображення Т. Шевченком вічних образів є новим.

Об’єкт дослідження: вічні образи.

Предмет дослідження: твори Т.Г.Шевченка.

Закрити

Інтерпретація вічних образів у творчості Т.Г. Шевченка

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22 та (050) 297–73–76
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.