Характеристика роботи

Курсова

Кількість сторінок: 45

Платна робота

Ціна: 250.00грн.

Замовити роботу

ЗМІСТ 

Вступ. - 4 -

Розділ І. Теоретичні засади вивчення метафори. - 10 -

1.1. Сучасні лінгвістичні аспекти дослідження метафори. - 11 -

1.1.1. Логіко-психологічний аспект. - 12 -

1.1.2. У психологічному аспекті - 13 -

1.2 Особливості функціонування метафори у художньому стилі - 17 -

1.3 Різновиди поетичної метафори. - 23 -

Висновки І розділу. - 28 -

Розділ ІІ. Класифікація метафор у поезіях Л.Українки. - 30 -

2.1 Класифікація метафор. - 32 -

2.2 Лексико-семантичні групи метафор. - 39 -

Висновки II розділу. - 43 -

Висновок. - 46 -

Список використаної літератури. - 47 -

Вступ

Важливою рисою сучасної лінгвістики є прагнення вивчати мови в тісному зв’язку з людиною, її свідомістю, мисленням, духовно-практичною діяльністю. Ще В. фон Гумбольдт зазначив, що вивчення мови не містить у собі кінцевої мети, а разом з іншими галузями стежить вищій та загальній меті пізнання людиною себе та свого ставлення до навколишнього середовища [1, С.73]. Сучасні підходи до аналізу мови і метафоризації позначені в лінгвокультурологічних працях багатьох мовознавців(Дж.Лакофф, А.Вербицька, А.М. Баранов, Ю.М.Караулов, Ю.С.Степанов, Н.В.Павлович, Л.М.Синельникова, П.М.Яворська, Ф.С.Бацевич та ін.).

Метафора за своєю природою є не лише мовним, а й концептуальним явищем (відповідно до теорії Дж.Лакоффа та М.Джонсона, які трактують метафору як принцип, що організовую сприйняття). Важливо зазначити, що, згідно з цією теорією, метафори можуть виражатися по-різному: не лише мовними знаками, а й за допомогою засобів інших семіотичних систем, що разом утворюють семіосферу культури. Тому вчення метафор може пролити світло на ширшу проблематику – зв'язок між мовою та культурою, мовою і психологією [1, с.72].

Метафора як універсальний спосіб і засіб людського мислення та процесів його вербалізації вже давно потрапила в коло наукової уваги філософів, лінгвістів, психологів та літературознавців. Уже від початку XIX ст.. її почали досліджувати у стосунку до особливостей національної мови та фольклору (О.Потебня, Ф.Буслаєв, О.Веселовський та інші). У сучасних наукових розвідках метафору розглядають, як такий засіб формування понять, який узгоджується з основними цінностями певної культури відображає та зберігає їх.

Для розуміння цілісності, самобутності, гармонії поетики митця особливої уваги заслуговує дослідження і аналіз образної експресивності твору, яка частково досягається різними тропами. Серед них, як відомо, провідна роль належить метафорі. Визначивши її як перенесення слова, «перенесення імені з

роду на вид, чи з виду на рід, чи з виду на вид, або за аналогією», Аристотель заклав основи розгляду її природи, яка сягає своїм корінням міфологічного світовідчуття. Користуючись такими метафорами, як «сонце сідає», «день іде», 2час летить» у повсякденні, ми вже не відчуємо її образності. Однак змістова структура слова в художньому творі розширюється, набуваючи нового значення і нової якості, відкриваючись по-новому. Немає такого стану мови, при якому слово тими чи іншими засобами не могло б набути поетичного значення. Метафора є одним із таких засобів, який найбільше облюбований митцями слова і широко представлений у їх творчому арсеналі.

На сьогодні проблема метафори розглядається в контексті різних напрямів філологічної науки; ведеться багатоаспектне дослідження її природи і процесу розуміння, структури і функціонування, ролі у формуванні художнього тексту тощо. Наприклад, розробці питань, пов’язаних з механізмами метафоризації, велику увагу приділяють такі вчені, як Е.О.Опарина, В.М.Глелія, А.М.Шахнарович та інші, а специфіку й функції метафори у різних видах текстів досліджують С.С.Гуєєв, Е.А.Латиня, В.В.Петров /у науковому/, В.М.Вовк, А.О.Ткаченко / у художньому/ тощо [1, с.73].

Метафора – атрибут художнього мовлення, де вона бере участь у створенні індивідуально – авторського баченнясвіту.

Метафора є важливим показником розвитку мови, а також надання поезіям емоційно-експресивного забарвлення, а лексика може виступати своєрідним індикатором цього процесу. Вивчення метафори її класифікації, характеру подібності за граматичними, лексичними ознаками, допомагає нам дати кращу образність слову.

У сучасній мові існує чітке поняття метафора. У енциклопедії Українська мова подані такі визначення:

а) метафора семантичний процес, при якому форма мовної одиниці або оформлення мовної категорії переноситься з одного об’єкта позначення на інший на основі певної подібності між цими об’єктами при відображенні в свідомості

мовця;

б) метафора – похідне значення мовної одиниці, утворене таким чином в основі метафори лежать згорнене або приховане порівняння (Аристотель) і ширше – імпліцитна аналогія нового з наявним «дальшого» з «ближнім», менш відомого з відомим. Порівняння експліцитно виражені перехід від порівняння до метафори [55, c.334].

Традиційно в лексикології метафори розрізняють за:

а) семасіологічним підходом;

б) ономатологічним підходом;

в) поетично-стилістичним підходом;

г) лінгвофілософський та етнолінгвістичним підходом.

Саме метафора є одним із найпоширеніших способів смислотворення на всіх значимих рівнях мовленнєвої структури – на лексичному, синтаксичному і морфологічному.

Неоднозначність прочитань присутня в метафорі, оскільки її основний об’єкт прихований за допоміжним, але обидва вонистворюють єдність – нове значення [14, c. 46-48].

Поезія Лесі Українки належить до цієї перерахованої метафоризації. Всебічне вивчення творчої спадщини поетеси, дослідження багатозначності слова в українській мові є дуже актуальним.

Ось, що з приводу метафор Лесі Українки знаходимо у Б.Антоненка-Давидовича: «Метафори Лесі Українки – образні, яскраві, вони легко створюють зорове уявлення… окремо хочеться спинитися на мові поетеси. Серед багатьох письменників вона чітко вирізняється високою культурою мови своїх творів. В неї немає ні мовної розхристаності, поєднаними з безвідповідальністю за слово. Витримана в традиції живої народної мови й класичної спадщини [5, c.156].

Метафора, як засіб поповнення словникового запасу мови, як засіб формування та розширення значення слів, а також як основний спосіб пізнавально - мисленнєвої діяльності людини, має здатність виступати моделлю

(образом – схемою) репрезентації людських знань у свідомості та водночас надавати їм мовноговираження. Семантична система мови єнайбільшим і найціннішим джерелом збереження свідомості людини про довкілля, національних особливостейсвітосприйняття. Саме метафора в сукупності семантичних процесів її породження, розвитку і способів вираження може виступати засобом системної організації мовної семантики і однією з типологічних ознак мови, що зумовлює актуальність дослідження метафори у контексті ідей побудови ідеологічної граматики української мови, опису відображення у ній концептів.

Поетичний доробок талановитої поетеси Лесі Українки відзначається яскравою, самобутньою образно–метафоричною насиченістю. У творчості поетеси помічаємо витончене дивовижне чуття слова, вміння знайти найдоречніші, найточніші засоби для вираження думок, почуттів, переживань. Метафоричність – одна з ознак її поетики. Тому ми зробимо спробу з’ясувати національну специфіку метафор у творчості Лесі Українки.

Актуальність теми роботи зумовлюється тим, що, по-перше функціонування метафори у поезіях Л.Українки допоможе краще усвідомити тенденції лексичної системи української мови, по-друге виявити багатозначність поетичного слова письменниці.

Отже, об’єктом нашого дослідження є художнє слово.

Предмет дослідження – метафоричне походження у поетичних текстах Лесі Українки.

Мета дослідження полягає у здійсненні семантико-стилістичного аналізу метафор, визначити особливості функціонування лексем з переносним значенням у творчості Лесі Українки.

Мета дослідження передбачає виконання таких завдань:

1) опрацювати літературу з теми дослідження;

2) виявити сутність поняття «метафора» у лінгвістиці, теорії літератури;

3) здійснити якісно-кількісний аналіз;

4) систематизувати основні семантичні типи метафор у творах Лесі Українки;

5) з’ясувати стилістичну роль метафор у поезії Лесі Українки.

Джерело – збірка поезій Лесі Українки «Горить моє серце». Матеріал для аналізу карткувався шляхом виборки за видання Лесі Українки «Горить моє серце» - К., 2004 – 464 с.

Наш вибір саме з цієї збірки зумовлюється тим, що навіть назва книги має метафору, а деякі збірки цього видання метафоричні заголовки.

Методи і прийоми дослідження модифікуються залежно від конкретного аспекту дослідження. У дослідженні механізму появи метафоричного значення слова , вдаємося до компонентного аналізу. Описовий та порівняльно-зіставлювальний метод використовуємо і для характеристики особливостей системної організації базових метафор у творчості , семантико-стилістичний метод, статистичний аналіз.

У нашому дослідженні ми будемо оперувати основним поняттям «метафора є подібність перенесення з одного об’єкта на інший».

Наукова новизна одержаних результатів уперше в українському мовознавстві здійснений комплексний аналіз метафори у поезії Лесі Українки, визначено їхні семантичні групи та стилістичну функцію. У роботі подано індивідуальну інтерпретацію ряду метафоричних образів у поезіях Лесі Українки, які досі або не були об’єктом спеціального дослідження, або, якщо й потрапляли в коло наукових зацікавлень, то мали інше тлумачення.

Апробація роботи матеріали дослідження доповідалися на звітній студентській конференції СНТ «Пошук», «Актуальні проблеми граматики, лексикології, лексикографії української мови XXI століття: проблеми та перспективи»

Практична цінність роботи. Матеріали дослідження можуть бути використані при викладанні розділу «Лексикологія» з рідної мови в ЗОШ та ВНЗ; науково-дослідної роботи студентів.

Структура роботи складається з вступу, двохрозділів, висновку, списку використаної літератури, списку використаних джерел.


Закрити

Метафоричне походження у поетичних текстах Лесі Українки

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22 та (050) 297–73–76
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.