Характеристика роботи

Курсова

Кількість сторінок: 29

Платна робота

Ціна: 250.00грн.

Замовити роботу

План 

Вступ. 3

Розділ І. Типові образи у творах О. Бальзака “Шагренева шкіра” та. 7

“Ежені Гранде”. 7

1.1. Відображення панорамної картини часу та створення типових образів у творі О. де Бальзака “Шагренева шкіра”. 7

1.2. Життєве кредо героїв твору О. де Бальзака “Ежені Гранде”. 13

Розділ ІІ. Ставлення героїв до грошей у творах О. де Бальзака. 18

“Батько Горіо” та “Гобсек”. 18

2.1. Вплив золота на сімейні обставини у творі О. де Бальзака “Батько Горіо”  18

2.2. Життєві позиції героїв у романі О. де Бальзака “Гобсек”. 22

Висновки. 27

Список використаної літератури. 29

Вступ

У наш час мало хто вже сумнівається у тому, що Оноре де Бальзак – один з тих письменників, чия творчість належить до найвизначніших набутків світової літератури. А для цього, як відомо, замало одного лише таланту, навіть найяскравішого, – необхідно також, щоб творчість митця з особливою повнотою і переконливістю відбивала його епоху, її глибинний зміст, її провідні закономірності та колізії.

Актуальність дослідження полягає у розв”язанні основних проблемних тем у творчості О. де Бальзака, а також у ряді інших суттєвих для дослідників бальзаківщини питань. Сюди відносяться: питання про глибину і правдивість бальзаківського реалізму, питання про зв’язок цього реалізму з епохою, про дійсність, яка висвітлювала негаразди та недоліки суспільства.

Творчість Бальзака тривалий час викликала особливий інтерес. Слід перш за все відзначити заслуги бальзакознавства на Заході – в Україні. Велика тут роль І.Тена, який своїм дослідженням про Бальзака, першим заговорив про письменника, як про своєрідного художника, який зовсім по-новому підійшов до зображення людини з усіма її пристрастями та нахилами. Це герой (Ежені Гранде, старий Горіо), для якого сучасна дійсність занадто тяжка. Він порівняв О. де Бальзака з “великими майстрами” епохи відродження та класицизму – з В.Шекспіром, із Ж.Б.Мольєром. захоплювався І.Тен і художньою об’єктивністю О. де Бальзака, тим, що письменник вміє “перетворюватися в свої діючих осіб” [17,4]. І. Тен стверджував, що в своїх творах Бальзак застосовує багато “дрібних” описів та переліків. Але виправдовував їх тим, що автор у творах виступає не лише як письменник, а й як археолог, архітектор, як фізіолог, як нотаріус. Крім того І.Тен, розмірковуючи про реалізм, який характерний творчості письменника, зазначав що цей реалізм створював об’єктивну картину світу. Піддаючи сумніву правдивість відображення дійсності у Бальзака, І. Тен критикував його схильності до “абстрактних теорій”,[17,7] і до ідей про “щасливий і справедливий образ життя”. [17,7]. На думку І.Тена, письменник створював світ і людську думку виходячи при цьому із структури особистого розуму.

Різнобій поглядів на творчість Бальзака триває і в нашому столітті. Бажання принизити бальзаківський реалізм особливо відкрито проявлявся в концепції В.Курцоуса у своїй концепції німецький літературознавець намагаючись відірвати письменника від оточуючого його реального світу, звертає особливу увагу на те, що письменник створював свої твори за закритими ставнями, за спущеними шторами, при світлі чорних свічок, не виходячи по п’ятнадцять днів з дому. Згідно теорії В.Курціуса, творчість значила для Бальзака не проникнення в об’єктивну закономірність дійсності, а лише інтерпретацію свого внутрішнього бачення. Літературознавець В. Курціус характеризує Бальзака як “мага” та пов’язує його ставлення до світу з традиціями “магічних наук” Середньовіччя і Відродження.

З іншої оцінкою творчості Бальзака виступив відомий літературознавець ХХ століття М. Коган. Літературознавець М. Коган твердив, що письменник переконливо зображає світ буржуазії, як оточення, яке “вбиває думку”, “спотворює розум”[17,12]. Він помітив у автора “ясний і твердий погляд на оточуючі дії”[17,12]. З точки зору дослідника М.Фріче [17,12], творчість Бальзака була спрямована проти ворожих йому проявів сучасності, адже він був “невисокої думки про свій час, про дану епоху”[17,12]. Літературознавці цінують творчість Бальзака за її пізнавальний характер. Вони вбачають у ній відбиток великих соціально-історичних процесів.

Слід зазначити, що окремі дослідники (Б.Грифцов, В.Гриб та інші) не раз вважали ранні твори письменника недостатньо майстерними. На наш погляд, без них образ письменника не буде повним.

На Бальзакові трималася вся теорія “великого реалізму”, яку обстоював угорський дослідник Д.Лукач. Багато хто з його послідовників ( Б.Ревізов, О.Ловцова, І.Самарин, Т.Якимович ) вважали за головну прикмету бальзакових творів життєподібність. Проте швейцарський письменник ХХ століття М.Фріш, навпаки, ставить його зовсім у інший художній ряд: “Гомер, Бальзак, Ф.Кафка” [13,5]. Раніше до М.Фріша приєднався і А.Моруа, біограф французького письменника, коли писав, що той “виражає свою філософію в міфах”[13,5]. Як зазначає А.Моруа: “Бальзак не вкладався в рамки свого часу” [13,9]. Так можна сказати і про Стендаля, якого ніхто тоді не знав, яким ніхто не цікавився і який сьогодні не поступається Бальзаку в популярності. Звичайно, Оноре де Бальзак, як і будь-який геніальний митець, височіє над своєю епохою. Проте він водночас був міцно зв”язаний з нею.У цьому його сила: він становив частку тодішнього життя і завдяки цьому знав його так добре, виражаючи не тільки своїми книгами, а й своїм буттям. Тому, що як сам висловлювався про себе, він був “лише інструментом, на якому грають обставини”[13,9].

Схоже, ніби для Д.Лукача Бальзак – одне, а для М.Фріша – зовсім інше. Але Р.М.Альберег – іспанський теоретик, спробував звести бальзаківську проблему до внутрішньої суперечності, водночас загостривши її. “Творець реалізму, - сказав він, - не був реалістом, він був теософом”. [13,5].

Інший біограф Бальзака – С.Цвейг – твердив, ніби “літературна творчість не була для Бальзака потребою і він ніколи не сприймав її як місію. Мистецтво він розглядував лише як дану з багатьох нагод вибитись нагору, щоб здобути гроші й славу і в такий спосіб завоювати світ”.[13,7]. Цілком можливо. Та навряд чи відповідає істині те припущення, яке робить біограф, розвиваючи свою думку далі: “Заради тридцяти, ні навіть п’ятнадцяти тисяч франків Бальзак у будь-який період своє праці, навіть у період своєї найгучнішої слави негайно втік би з каторги праці й замкнувся б у міщанському щасті”. [13,7].

Сучасний французький бальзакознавець Ж.Гійон розглядав сатиричні картини і образи, як прояв його песимізму. Ж.Гійом доклав багато зусиль, щоб довести їх біографічне походження. Вони народились у автора зовсім не від того, що дійсність тримала в собі риси, які вимагали сатири, а від того, що їх вимагав духовний стан самого О. де Бальзака. Гійом вбачає причини критичного погляду О. де Бальзака в поразках, в розчарування, які траплялися йому на життєвому шляху.

У західноєвропейському та вітчизняному літературознавстві ХІХ-ХХ століть з’явилися ґрунтовні дослідження І.Нусімова, Л.Меграна; у 30-70-ті роки ХХст. – роботи Б.Реїзова, С.Орлова, О.Бельського, В.Гриба, Б.Грифцова. Предметом досліджень є романи “Шагренева шкіра”, “Ежені Гранде”, “Батько Горіо”, “Гобсек” О. де Бальзака як реалістичних творів. У необхідний для аналізу порівняльний і типологічний ряд включені романи попередників та сучасників – В.Гюго, Ж.Санда, П.Меріме, В.Шекспіра, В.Скота. Використовуються документи літературно-критичної думки тогочасної епохи: трактати, статті, рецензії, авторські передмови до романів, що стосуються проблем реалістичних творів.

Обєкт дослідження: життєві цінності героїв у творчому доробку Оноре де Бальзака.

Мета дослідження полягає у вивчені та дослідженні реалістичних тенденцій у романах письменника. Вивчення передбачає поглиблення уявлень про жанрову систему реалізму. Мета досліджень обумовлює такі завдання курсової роботи:

з’ясувати своєрідних рис характерів героїв письменника;

визначити порівняти життєві цінності персонажів залежно від майнового статусу та соціального походження;

провести компаративні аналогії з творами подібної тематики;

довести новаторство Оноре де Бальзака у сфері тематики та використанні художніх засобів.

Закрити

Життєві цінності героїв у творах Оноре де Бальзака

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22 та (050) 297–73–76
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.