Характеристика роботи

Курсова

Кількість сторінок: 47

Платна робота

Ціна: 300.00грн.

Замовити роботу

Зміст 

Вступ. 3

Розділ ІІ. Життя і творчість В. Гюго. 6

1.1. Дитинство та юність – до 1820 року. 6

1.2. Творчість 20-х рр. XIX ст. 7

1.3. Гюго 30-х рр. ХІХ ст. 9

1.4. Революція 1848 р. і В. Гюго. 10

1.5. Період вигнання 1851 – 1870 рр. 12

1.6. Повернення на Батьківщину. 15

Розділ ІІ. Поетика романів В. Гюго. 17

2.1. Роман «Собор Паризької Богоматері» (1831 р.) 17

2.2. Роман «Знедолені»  (Les Miserables, 1862) 25

2.3. Роман «Трудівники моря» (1866) 36

2.4. Роман «Людина, що сміється» (1869) 39

2.5.  Роман «Дев'яносто третій рік». 41

Висновок. 46

Бібліографія. 48

Вступ

Темою моєї курсової роботи є поетика романів видатного французького письменника Віктора Гюго. Знайомство з його творами в мене почалося з роману «Людина, що сміється». Цей роман мене вразив, свою правдивістю життя, трагізмом, незвичайними героями. Саме цей твір і зумовив обрання моєї теми курсової роботи. Я захотіла ближче познайомитися з В. Гюго і його романами. В своїх творах Гюго піднімає важливі соціальні проблеми свого часу, шукає шлях боротьби з соціальним злом і є оспівувачем простого народу, його бід та страждання. А хіба зараз існує справедливість, якої так прагнув В. Гюго? Важливими проблемами сучасності є проституція, рабство (за кордоном), народ також страждає та плаче. Такі самі проблеми французький письменник ХІХ століття піднімає у своїх творах. Гюго був революціонером літератури, який проголосив «Республіку Романтизму». Його зброєю було перо. Однак соціальну революцію він не міг прийняти до кінця. В. Гюго – був великим гуманістом і вірив у всепереможну силу добра. На своєму віку він бачив не одну революцію. Але революція його лякала і приваблювала. Приваблювала – мрією у краще, щасливе майбутнє, лякала – вбивствами, терором, засліпленістю, які є супутниками революції. Тема революції є актуальною і в наш час. Минулого року Україна пережила Помаранчеву революцію. 

Однак ця революція була мирною. Це була гуманна революція. Українці здобули перемогу «без крові». Можливо здійснилася велика мрія Гюго – революція без вбивств та терору. Якби він жив би в наш час, то, мабуть, став би передовиком цієї революції і обов'язково оспівав би її, єднання народу у одному з своїх творів. Про знедолених писали багато інших письменників. Тема народу знаходить відгуку багатьох літературах світу. Наприклад, у російській літературі – Ф. М. Достоєвський написав роман «Принижені і скривджені», який перегукується з романом В. Гюго «Знедолені». В «Знедолених» місцем дії роману є Париж, в «Принижених і скривджених» - Санкт-Петербург. Але в цих романах зображений світ бідності, розпусти, світ господарів і рабів, кривдників і скривджених, який існує скрізь, незалежно від географічного положення.

В українській літературі є роман «Собор»О. Гончара. Його також можна порівняти з романом В. Гюго «Собор Паризької Богоматері». Твір О. Гончара спрямований проти духовного браконьєрства та безпам'ятства. Закликом автора є берегти собори наших душ. Але герої Гончара не пов'язані з собором, він живе своїм життям, своїми таємницями. В Гюго все навпаки: його герої нерозривно пов'язані з собором, він також є героєм твору. Собор – це символ епохи, символ боротьби.

Також можна знайти спільні риси в романі «Дев'яносто третій рік» Віктора Гюго та повісті «Вогняне коло» І. Багряного. В цих творах зображені трагічні сторінки української історії – період Великої Вітчизняної війни – діяльність дивізії січових стрільців СС. «Галичина» та французької – період розгрому Комуни. «Дев'яносто третій рік» та «Вогняне коло» сповнені трагізму та трагедії, адже українці в радянській формі вбивали українців в німецькій формі, французи – прихильники революції, демократії вбивали французів – прихильників контрреволюції, феодалізму. І. Багряний змальовує жахи війни, спустошення, яке вона несе, її божевілля, кровожадність. Єдиним виходом для героїв Багряного з вогняного кола – війни є смерть. Гюго ж визнає справедливість народної помсти за багатовікове поневолення. Він є прихильником гуманності, однак у його творі ця гуманність приносить шкоду, не вказує правильний шлях.

Метою моєї курсової роботи є охарактеризувати поетику романів Віктора Гюго.

Основними завданнями, які я поставила перед собою пишучи цю роботу були:

1. Розкрити романтичні принципи творчості Гюго.

2. Знайти спільні риси в його романах.

3. На основі романів Гюго проаналізувати його життєві принципи.

Курсова робота складається з вступу, 2 основних частин: 1. Життя і творчість В. Гюго; 2. Поетика романів; висновку та бібліографії. Бібліографія налічує 10 джерел.

В розділі «Життя і творчість В. Гюго» описані найважливіші події його життя.

В розділі «Поетика романів» я розглянула 5 романів Гюго, а зокрема:

1. роман «Собор Паризької Богоматері»

2. роман «Знедолені»

3. роман «Трудівники моря»

4. роман «Людина, що сміється»

5. роман «Дев'яносто третій рік»

Закрити

Поетика романів видатного французького письменника Віктора Гюго

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.