Характеристика роботи

Курсова

Кількість сторінок: 55

Платна робота

Ціна: 250.00грн.

Замовити роботу

План

Вступ. 3

Розділ І. Індивідуально-творча своєрідність епістолярних текстів Лесі Українки  7

1.1.Фіксація екзистенційних діалогічних структур. 7

1.2. Літературознавчі свідчення та рецензії 14

Розділ ІІ. „Немає сліз, самі слова...” жінка як текст. 24

2.1. Рівні самоусвідомлення поетеси крізь призму рукопису. 24

2.2. „Жіноча провербіальна живучість” чи героїзм?. 35

2.3. „Спочити від моєї богині...” Драматизм родинних стосунків. 39

Розділ ІІІ. Інерція біографізму в контексті сучасних літературних досліджень  43

Висновки. 48

Бібліографія. 52

Вступ

У ХХІ столітті відбувається звуження сфери функціонування епістолографії в сенсі практичного призначення. Її значною мірою заміняє мережа аудіо-візуального зв’язку (телефони, факси та ін.). На тлі сучасних національних державотворчих подій дослідники покликані об’єктивно, глибоко, науково, у широкому контексті творчості та світогляду митця прочитувати епістолярну спадщину як феномен культури та інтелектуальний продукт особливого роду.

Зокрема, Михайлина Коцюбинська у своїй праці „Зафіксоване і нетлінне”. Роздуми про епістолярну творчість” (Київ, 2001) [32] порушує питання про нову методологію трактування листів. Текст як багатофункціональна система, дотична до різних сфер суспільної та індивідуальної свідомості, стилістично неоднорідна, змістово багатогранна, максимально – просто впритул – наближена до найінтимніших пластів духовного буття людини. Своєрідний синтез ratio й emotio. Явище межове – на зіткненні різних аспектів і „жанрів” людської поведінки, різних рівнів самоусвідомлення людини. У листах ми можемо із подивом спостерігати за поєднанням „приземлених” комунікативних функцій та самоцінних виявів духу. Не зафіксовані сьогодні, вони вже завтра підуть у непам’ять. Л.Зелінська у своїй статті „Біографічний нарис: грані пізнаного та прихованого” наголошує на важливості мікродослідження біографії як можливості віднайдення у давнозабутому старому загальнолюдського [25, 20]. У ситуації незавершеності духовного та культурного розвитку перед нами стоїть завдання „оживити” письменника, проникнути в його душу, змусити „рухатися”, „говорити”, – так як це повинно бути насправді, показати його серед домашнього кола, зі всіма звичками, яким великі люди підвладні не менше, аніж ми з вами. [53, 47]. Конденсація ментальності автора листів, примат духовного над матеріальним в умовах постколоніальної критики набуває ваги в контексті суб’єктивізації об’єкта.

Пошук нової „справжньої” істини значною мірою зводиться у сучасних дослідженнях до прагнення усвідомити людину метафізичну, людину в собі, людину, як вона постає з труду буднів свого життя, а не людину як будівельну та функціональну складову суспільного організму [60, 35]. Так стверджує Дмитро Стус на підставі аналізу еволюції художньої інтерпретації.

Оксана Сліпушко у статті „Незнана Леся Українка” [36] заявляє, що читати твори письменника слід паралельно з його листами відповідного періоду, оскільки тоді засвітиться розумінням не тільки текст, а й підтекст – невід’ємна складова першого. Отже, літературна критика, збідніла від бездержавного статусу нашої нації кінця ХІХ – поч. ХХ ст., має нагоду певною мірою заповнити цей вакуум від відсутності періодики. Окрім того, у листах Лесиних – цілий мікросвіт, її особиста „країна”. Деякі кореспонденції сприймаються як етюди або поезії в прозі, чарують глибоким ліризмом та щирістю (листи до М.Косача, О.Кобилянської). Мова авторки жива, іноді дивує своєю невимушеністю, образністю, яскравістю.

У словнику літературознавчих термінів доцільно виокремити поняття „епістолографія”, „епістолярна критика”, „аристократизм духу”, „ментальність”, „ідеал”, „ідентифікація”, „психологія творчості”, „портрет”, „інтерпретація”, „біографізм”, „текст”, „рукопис”, які будуть ключовими у роботі.

Біографічні дослідження все більше демонструють множинність підходів до інтерпретації творчої особистості. В українському літературознавстві особистісні дані й досі, як правило, наводяться лише для підтвердження висновків історико-літературного вивчення. І це відбувається за умов виходу образу жінки на передній план. А особливо нові акценти на духовних переживаннях жінки у спадщині Лесі Українки, раніше проігноровані дослідниками, руйнують моноцентричну схему, орієнтовану на чоловічу концепцію світу. У цьому контексті ми вважаємо за недоцільне шукати феміністичні настрої та переконання у висловах письменниці, оскільки „мужська „рація” в погляді на деякі справи дуже однобока, тому ми доповнюємо її своєю „рацією”, може, теж однобоко, але тільки з них обох може вийти щось ціле та справедливе” [67, 150]. Синтез жіночого і чоловічого начал допомагають створити об’єктивний, не антагоністичний у певних відношеннях, образ неординарної особистості. Долаючи побажання Лесі Українки („...я волію, щоб моє приватне життя, як життя взорової римської матрони, було „світові” невідоме, і справді здебільшого так воно й є...”) ми вважаємо актуальним дослідження саме жанру листа, оскільки у них – увесь непростий світ її взаємин з різними людьми, найсокровенніше.

Те, що було написане не для широкого загалу, є надзвичайно вартісним в очах того, хто відчитує епістолярні зразки, оскільки є своєрідним міфом, який скеровує людину до усвідомлення її ідентичності, він орієнтує її у просторі питання „Ким я є?”, „В чому моє призначення?”, несе в собі одвічну моральну вартість, „одвічну правду”, міф репрезентує таємницю творення і таємницю творчості.

Узагальнену структуру предмета дослідження наводимо за допомогою схеми:

СВІДОМІСТЬМОВА І МОВЛЕННЯТЕКСТФОРМА

(відображення(інструмент мислення)- реалії;(„вилиті” на

дійсності:)- слово – „нагірна проповідь”;- маски;папері думки:

- творчі інтенції;- діалогічність- емоції;- мовне

- суб’єктивізм;- модусоформлення;

- скепсис;вираження- стиль;

- концентрація- жанр;

ідей та образів.- специфіка)

З’ясування художніх особливостей епістолярної спадщини Лесі Українки неодноразово ставало предметом наукових досліджень. Цієї проблеми торкалися Світлана Богдан, Лариса Мірошниченко, Оксана Сліпушко, Михайлина Коцюбинська, Віра Агєєва, Тамара Гундорова, Соломія Павличко, Віталій Святовець, О.Крук, Марія Кармазіна. Варто відзначити, що у сферу наукового обігу потрапляють нові матеріали, удосконалюється методологія дослідження. Це спричинює перегляд деяких положень у дослідженнях радянського періоду. Окрім того, деякі праці мають виключно лінгвістичний характер. Зважаючи на це, ми обрали тему про самобутність жіночої ідентичності в епістолярних зразках. Як вже було зазначено, не бралася до уваги феміністична спрямованість деяких розвідок, враховувалась їхня безпосередня близькість до літературної творчості. Цінними з погляду теоретичної бази стали дослідження О.Гриценка, К.Хорні, Т.Скрипки, О.Забужко, Я.Поліщука та Ю.Хорунжого. Ці праці дозволяють витворити альтернативний прорадянському, „буржуазний” спектр Лесиного епістолярію. Позитивним у нинішній літературознавчій ситуації можна визнати відкритість дискусії, наявність факту постмодерної інтелектуальної кондиції [5, 26].

З огляду на це представлена робота має такі основні завдання:

1) охарактеризувати і викласти основні параметри епістолярної спадщини;

2) окреслити специфіку мовного оформлення кореспонденції, яка є продуктом інтелектуальної діяльності;

3) з’ясувати вплив літературної епохи на свідомість поетеси та рецепцію авторки;

4) простежити рівні самоаналізу та складові автопортрету;

5) на основі сучасних досліджень здійснити аналіз процесу інерції біографізму.

Досягнення поставленої мети передбачається на основі вивчення листів поетеси, критичної літератури та власної інтерпретації у рамках окремих питань, або за словами самої авторки: „Я не надіюсь на свою красномовність чи „впливовість”, а просто виражу „взгляды на нечто...” [36, 26].

Закрити

Модус жіночої ідентичності в епістолярній спадщині Лесі Українки

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22 та (050) 297–73–76
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.