План 

1. Реалістичний гротеск у романі Ф. Рабле «Гаргантюа і Пантагрюель» 

2. Гуманістичні ідеї роману Ф. Рабле «Гаргантюа і Пантагрюель» 

3. Сатира та гумор у романі «Гаргантюа і Пантагрюель». Особливості карнавального сміху 

4. Специфіка літератури відродження в Англії 

5. Шекспірівське питання 

6. Періодизація творчості Шекспіра 

7. Сонети Шекспіра: заглиблення в людську психологію; поетизація людини та краси її почуттів. 

8. Комедії Шекспіра:ідейно-художні особливості 

9. Трагедія Шекспіра «Ромео і Джульєтта»: особливості трагічного конфлікту, час у творі, система образів 

10. «Гамлет» В. Шекспір як філософська трагедія.

9. Трагедія Шекспіра «Ромео і Джульєтта»: особливості трагічного конфлікту, час у творі, система образів

Основу проблематики «Ромео і Джульєтти» становить питання про долю молодих людей, натхнених затвердженням нових високих возрожденческий ідеалів і сміливо вступили в боротьбу за захист вільного людського почуття. Однак рішення конфлікту в трагедії визначається зіткненням Ромео і Джульєтти з силами, охарактеризованими досить чітко в соціальному плані. Ці сили, що перешкоджають щастя молодих закоханих, пов'язані зі старими моральними нормами, які знаходять своє втілення не тільки в темі родової ворожнечі, але і в темі насильства над людською особистістю, що і пускає в кінці кінців героїв до загибелі.

Те, що Шекспір, подібно до багатьох гуманістів Відродження, на певному етапі свого творчого розвитку бачив головне джерело зла, що заважає перемозі нових відносин між людьми, в силах, що асоціюються зі старими нормами, не можна назвати ні помилкою, ні даниною ілюзіям. Нова мораль могла прокласти собі шлях тільки в боротьбі зі старим, ворожим цієї моралі устроєм. І саме в цьому - джерело шекспірівського реалізму в «Ромео і Джульєтті».

Віра в нездоланність нових норм і в торжество цих норм, яке має настати або настало в момент катастрофи старих сил, спричинила за собою необхідність включення в тканину твору моменту, без якого трагедія взагалі не могла б відбутися, - втручання року, чиїм зовнішнім виразом стала роль випадку, несприятливого по відношенню до Джульєтти і її коханому. Фатальний збіг обставин займає в ранній трагедії значно більше місця, ніж у зрілих шекспірівських творах того самого жанру.

Деякі з сторін зрілої шекспірівської концепції трагічного, що вперше проявилися в «Юлії Цезарі», надалі по-різному втілилися в творах, створених у першому десятилітті XVII століття. Протягом другого періоду творчості Шекспіра його трагічна концепція змінювалася настільки значні зміни, що ми маємо право вважати кожне з творів даного періоду, по суті, новим кроком у розвитку цієї концепції. Однак при всіх відмінностях всередині циклу зрілих шекспірівських трагедій ці твори, взяті в сукупності, можуть бути протиставлені за низкою ознак ранньої трагедії Шекспіра.

Зміни в суспільному і літературної ситуації в Англії кінця XVI століття разом з посиленням уваги самого письменника до кардинальних проблем сучасності, що підтверджується матеріалом комедій і хронік, викликали різкий зсув у драматургії Шекспіра, який закономірно розглядається як перехід до трагічного періоду творчості. Сутність цього переходу стає особливо ясною в ході дослідження якісних змін, які зазнала шекспірівська концепція трагічного від «Ромео і Джульєтти» до «Юлію Цезарю».

У «Ромео і Джульєтті», як і в більшості інших шекспірівських творів першого періоду, предметом художнього осмислення була дійсність і тенденції минулого - нехай невизначеного, нехай умовно віддаленого, але тим не менш минулого в його мажорній співвіднесеності з сьогоденням. У «Юлії Цезарі», хоча ця трагедія побудована на історичному сюжеті, перед автором і його глядачами виникають найскладніші проблеми сучасності в їх співвіднесеності з майбутнім. У «Ромео і Джульєтті» як джерело зла, з яким стикаються герої трагедії, виступають сили, органічно пов'язані з йдуть в минуле. У «Юлії Цезарі» сили зла, які спричиняють загибель позитивного героя трагедії, неминуче асоціюються з новими, що народжуються в суспільстві тенденціями, що йдуть на зміну Ренесансу.


10. «Гамлет» В. Шекспір як філософська трагедія.

У трагедії Шекспіра «Гамлет» зображений як новий на той час тип героя – герой-гуманіст. Протягом твору Гамлет намагається вирішити складні морально-етичні проблеми, дійти істини. Він робить свої вчинки на основі філософських міркувань.

Одним з головних морально-філософських питань, які хвилюють Гамлета, є питання помсти. Помститися вбивцеві свого батька, покарати зло, і тим самим продовжити ланцюг злодіянь? Чи змиритися, знести та простити?

Наприкінці твору Гамлет доходить висновку, що безкінечно терпіти зло неможливо. Але на це вічне питання людство дотепер не має ясної відповіді.

Ще один морально-філософський мотив твору – роздуми про вірність та відданість. Гамлет роздумує про свою відданість батькові. Його до глибини душі вражає швидке весілля своєї матері з братом покійного чоловіка.

Філософсько-етична проблематика трагедії Шекспіра "Гамлет"

І. "Гамлет" - одна з найголовніших "стривожених" трагедій. "Стривоженими" назвали п'єси, які з'явилися наприкінці XVІ століття на англійській сцені і які відбивали тривогу з приводу подій часу. П'єса найбільш повно відтворює кризу гуманістичної ідеології Ренесансу, оскільки відображає наступ нової нелюдської моралі, уособленням якої є король Клавдій. Отже одна з головних проблем "Гамлета" - проблема моралі як на рівні особистості, так і на рівні держави.

ІІ. Боротьба добра і зла - одна з вічних тем, характерних для "Гамлета". (Лінія боротьби між добром і злом полягає не тільки через побутові стосунки героїв чи навіть міркування державного рівня. Ця боротьба точиться в кожному з героїв, і не завжди перемагає добро. Адже кожен обирає свій шлях. Полоній, наприклад, став прислужником зла. А його син Лаерт поборов зло в душі, бо його натура була шляхетна. Та й у серці Гамлета теж відбувається боротьба, суть якої багато в чому відображена в монолозі "Бути чи не бути?")

ІІІ. Людина - вінець творіння чи жалюгідний раб?

На думку Гамлета, найвища хвала для людей - визнання їх достойними імені людського. Герой говорить про те, що людина має являти собою гармонійне поєднання різноманітних достоїнств, саме тому він, дбаючи про свій інтелектуальний розвиток, прагне фізичної довершеності, намагаючись бути першим у фехтуванні. Взірцем найкращих рис Гамлет вважає батька: "Він був людиною, людиною в усьому". І тому герой не прощає людської недовершеності, явних вад, у кому б вони не проявлялися. Людина має блискучі можливості, а значить, повинна їх реалізувати, інакше не має права зватися людиною.

ІV. Протистояння людини та світу як філософсько-етична проблема п'єси. Гамлет не вважає світ довершеним. Він відчуває себе самотнім перед ворожим світом, де мораль знецінена, де на перше місце виходять міркування влади й грошей. І навіть знаючи, що не зможе змінити світ, Гамлет виступає на боротьбу з ним, визнаючи свою відповідальність за те, що коїться в світі, в державі.

Саме Гамлет з його безкомпромісним прагненням змінити світ на краще недвозначно говорить, що кожна людина має протистояти несправедливому світові, щоб зберегти себе й найважливіші цінності, без яких неможливе життя.

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 16

Безкоштовна робота

Закрити

Зарубіжна література 12

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.