Зарубіжна література 10
План
1. Виникнення міської літератури та її демократичний характер
2. Основні жанри міської літератури
3. «Божественна комедія» Данте як філософсько-художній синтез середньовічної культури
4. Система образів «Божественної комедії»
5. Композиція «Божественної комедії» та її символіко-алегоричний зміст
6. «Божественна комедія» Данте: мета твору, особливість жанру, структура Пекла
7. Загальна характеристика літератури доби Відродження. Проблема періодизації
Отже, зі сторінок поеми постає «світський» портрет поета — незвичайне явище у середньовічному творі на релігійну тему, свідчення виникнення уявлення про цінність земного, що традиційно вважалося у цей період «тимчасовим» і «не справжнім».
Шлях поета йде знизу вгору, що має символізувати очищення душі від минулого, гріховного й тілесного і прилучення до вічного, праведного, духовного. До лаючи пітьму гріха й морок незнання, душа поета йде до світла віри.
У своєму творі Данте постає як психолог і мораліст, який обстоює цінність духовно насиченого, осмисленого життя.
5. Композиція «Божественної комедії» та її символіко-алегоричний зміст
«Божественна комедія» —- вершина творчості Данте Аліґ'єрі. Цей твір став не лише підсумком творчої діяльності письменника, а й підсумком розвитку художньої, філософської та релігійної думки Середньовіччя. Створення такого твору —- перший крок до епохи Відродження. Головною ідеєю твору є постійний пошук людиною нового шляху в житті.
Структура твору — своєрідна подорож до потойбічного світу, здійснена поетом в уяві. Комедією твір був названий тому, що щасливо закінчується, а «Божественною» її назвав Джованні Боккаччо.
Комедія складається з трьох частин: Пекла, Чистилища і Раю. Цей твір — символічне зображення реального світу, віддзеркалення внутрішніх переживань автора, сумнівів, боротьби, і в той же час весь твір пройнятий глибокою вірою в добро, яка ніколи не покидала Данте.
Кожна частина комедії складається з 33 пісень, але в першій частині є ще додаткова пісня, завдяки якій кількість пісень у всьому творі дорівнює стам.
Перша частина «Пекло» починається розповіддю про внутрішній стан поета, який «земне життя пройшовши до половини», раптом «опинився в похмурому лісі, втративши правий шлях у тьмі долини». Збившись з дороги у лісі поет зустрів рись, яка символізує хіть, вовчиху, яка символізує жадібність, і лева, який символізує гординю. Спроба знайти правильну дорогу і вийти з похмурого лісу, який символізує Італію, робиться на світанку, який символізує початок нового життя. Втративши дороговказну нитку — світло зірки в долині, герой зустрічає Вергілія — улюбленого поета Данте, який стає його провідником колами пекла.
Починаючи з четвертої пісні, ми дізнаємося про структуру пекла, яке складається з дев'яти шарів. Чим легше гріх людини, тим легше покарання, але чим глибше він проникає в душу людини, тим сильніше покарання їй загрожує. І якщо на поверхні землі в перших колах пекла знаходяться душі нехрещених немовлят, порушників шлюбної вірності та черевоугодники, то в глибинних шарах пекла знаходяться зрадники і вбивці. У центрі пекла мешкає Люцифер. Побачивши пекло, поет стверджує, що в усіх своїх вчинках необхідно керуватися боргом, вірою, надією і любов'ю.
Потім поет і його провідник потрапляють до Чистилища. Якщо пеклу відповідали чорний і червоний колір — колір тьми і вогню, то чистилищу властивий сірий колір — колір сутінків. За уявленнями Данте, чистилище виглядає як гора, біля підніжжя якої розташоване перед чистилище, трохи вище розташовано сім кіл, в яких грішники очищуються від семи гріхів. Нарешті, на самій вершині гори розташований земний рай, де жили Адам і Єва. Чистилище в усьому протиставляється пеклу: чим вище коло, тим людяніше і досконаліше душа. У дев'ятому колі чистилища відбувається зустріч з душами поетів-трубадурів. Під час підйому Данте знаходить те, що втратили люди — совість, волю, розум. Третя частина поеми — «Рай». У цій частині Данте подорожує зі своєю коханою — Беатріче. їм розкривається новий світ, в якому торжествують розум, любов, добро і краса. Цей світ осяяний світлом, яке випромінюють душі. Світло рухає планети і зірки. Світло — це також і символ знання. У кожному колі раю Беатріче розповідає Данте те, що він у змозі осягнути. Рай — це можливість любові. У ній вся таємниця буття. На цьому шлях Данте завершується. Він прийшов до заповітної мрії.
Художня структура поеми «Божественна комедія» відображає уявлення про всесвіт, які були властиві епосі Середньовіччя. А переживання, роздуми і міркування, що прозвучали в поемі, свідчать про наближення епохи Відродження. Свою поему Данте вважав святим твором, а головну мету людства поет вбачав у тому, щоб вирватися з полону егоїзму до світла нового життя.
1. «Пекло» — перша частина поеми. (За уявою Данте, пекло розташоване десь на півночі Землі і має форму конуса, основа якого — близько земної кори, а гострий кінець упирається в центр земної кулі. Всередині конуса один за одним, спускаючись все нижче, йдуть дев’ять уступів, що звуться колами. В них, залежно від міри земних провин, караються пекельними муками душі грішників.)
2. «Чистилище». (Друга частина твору розповідає про чистилище, яке міститься на поверхні землі. На березі Світового океану знаходяться два кола предчистилища, а далі підноситься освітлена сонцем і вкрита буйною травою, оточена з усіх боків водою висока гора, що здіймається до небес. У чистилищі душі людей, не обтяжені смертними гріхами, очищаються, перш ніж потрапити у рай. У перших двох потойбічних світах Данте подорожує у супроводі тіні великого римського поета Вергілія, спостерігає страждання грішників, вислуховує їхні пристрасні сповіді і розмовляє з ними.)
3. «Рай». (Найбільшу частину Всесвіту охоплюють дев’ять небесних сфер, у яких перебувають душі тих людей, що заслужили вічне блаженство. Десята сфера неба — Емпірей — місце неосяжного божества. По раю поета веде тінь його коханої Беатрис, сіле лише до десятої сфери: в Емпірею вона потрапити не може, там автора супроводжує богослов Бернард Клеворський.)
4. Символічні числа у поемі. (Будова поеми зводиться навколо числа три, іноді помноженого на три, бо для Данте це число втілює божественну триєдність. У творі три частини, в кожній частині міститься тридцять три пісні. Поема написана терцинами (тривіршами). У Данте в його подорожі три провідники, у вступі три звірі заступають шлях. Символічне значення також має число сто: поема складається зі вступу і тричі по тридцять три пісні у кожній частині, що в сумі дає сто пісень.)
«Божественна комедія» поділена на три частини: Пекло, Чистилище, Рай. А кожна частина — на 33 пісні. Всього в поемі 100 пісень: 1 (вступ) + 33 («Пекло») + 33 («Чистилище») + 33 («Рай»). Як математик Данте вичислив просторові параметри: а) у «Пеклі» — 9 кіл; б) у «Чистилищі» — 2 передчистилища і 7 сходинок гори; в) у «Раю» — 9-небесних сфер.
Твір має алегоричний зміст: абстрактні поняття, думки автор виражає через конкретні образи й події. Сам образ поета має алегоричний характер, він символізує душу людини, яка шукає істини. Його мандри по пеклу і чистилищу треба розуміти як шлях до справжньої віри попри спокуси й випробування.