Німецький кінематограф. Творчі досягнення
План
1895–1918: епоха піонерів кінематографу
1918–1933: перехід до звукового кіно
1933–1945: кінематограф у Третьому Рейху
1945–1980: дві Німеччини, або конфлікт поколінь в кіно
Кінематограф об'єднаної Німеччини
Кіношколи
Стрічки німецького кінематографу, які отримали світове визнання
Список використаних джерел
Кінематограф об'єднаної Німеччини
2000-і роки: підйом
У першому десятилітті ХХI століття берлінці знімають повільне, споглядальне кіно про життя європейця, в якому немає більше подій, більше приватних, а цукор, що розчиняється в чашці, важливіший за зміну уряду. Вони майже не розповідають, а більше спостерігають. Для фільмів вони майже завжди вибирають літо, вічний день, інкрустований байдужим щебетанням птахів.
Найбільш відомі режисери: Ангела Шанелек, Крістіан Петцольд, Марен Аді, Келер, Ульріх Келер, Крістоф Гоггойзлер.
Кіноакадемія та кінозаходи
Кінофестивалі Німеччини
• Берлінаре
• Франкфурт-на-Майні
• Мангейм-Гайдельберг
• Кінофестиваль в Обергаузені
• Мюнхенський кінофестиваль
• Кінофестиваль GoEast
• Лейпцизький кінофестиваль
У 2003 в Берліні була заснована Німецька кіноакадемія, яка прагне забезпечити німецьким кіновиробникам майданчик для обговорення шляхів представлення німецького кіно через публікації, обговорення і регулярного просування теми кінематографу в освіті. З 2005 року кіноакадемія вручає кращим кінематографістам щорічну премію Deutscher Filmpreis.
За межами Німеччини культурний вплив і авторитет німецького кіно росте завдяки різним добре організованим фестивалям, що мають міжнародне значення. Найбільшим з кінофестивалів, що проходять у Німеччині єБерлінський кінофестиваль, або Берлінаре, започаткований у 1951 році. Нарівні з Каннським та Венеційськимфестивалями він є одним із найзначиміших у Європі й служить місцем зустрічей для представників кінематографа й кіно-бізнесу. Міжнародний статус мають і кінофестивалі в Мангеймі, Обергаузені та Лейпцизі. Спеціалізовані кінофестивалі та інші кінозаходи, що проходять у інших містах (в Мюнхені, Любеку, Гамбурзі та ін.), також висувають німецьке кіно на міжнародну арену, сприяють подальшому розвитку кінематографу і його економічній стабілізації.
Кіношколи
Декілька установ у Німеччині, як державних, так і приватних, забезпечують формальну освіту в різних аспектах кіновиробництва.
• Deutsche Film- und Fernsehakademie Berlin, Берлін
• Film Academy Baden-Württemberg, Людвігсбург
• International Film School Cologne|Internationale filmschule köln|International Film School Cologne, Кельн
• University of Television and Film Munich, Мюнхен
• Hochschule für Film und Fernsehen «Konrad Wolf», Потсдам
Універсистет кіно і телебачення в Мюнхені
До об'єднання Німеччини творчі кадри для кіно ФРН готували Вища школа кіно і телебачення в Мюнхені(заснована 1967) і Інститут кіноосвіти в Ульмі (з 1962). Науково-дослідна робота проводилася в Німецькому інституті кінознавства у Вісбадені. У НДР кадри кінематографістів готувала Вища кіношкола в Бабельсберзі; цей же інститут займався дослідницькою роботою, видавав спільно з Державним кіноархівом НДР щорічне довідкове видання «Film — bibliografischer Jahresbericht» (з 1965).
Серед спеціалізованих видань, присвячених кіно: у ФРН — «Cinema» (з 1975, виходить і дотепер), «Filmkritik» (1957–1984), «Filme» (з 1980–1982),«Filmfaust» (1976–1996), щорічник «Jahrbuch des Films» (з 1958); у НДР — «Filmspiegel» (1954–1991), «Film und Fernsehen» (з 1973), з 1970 видавався щорічний альманах «Prisma», присвячений проблемам кіно і телебачення.