Зміст

Вступ

Актуальність теми

Мета та завдання проекту

Аналіз розвитку історії кіно в світі

Особливості розвитку кінематографа в США

Розвиток кінематографа в країнах Західної Європи та Азії 

Аналіз Українсього досвіду в розвитку кіномистецтва

Склад кіностудії

Список використаної літератури

1924 році між ЦВК Кримської АСРР та керівництвом ВУФКУ було підписано договір про оренду Ялтинської кіностудії. Зважаючи на те, що за роки громадянської війни кінофабрика значно постраждала, кримський уряд погодився здавати підприємство не за гроші, а за капіталовкладення у виробництво. Щорічно ВУФКУ витрачало по 25 тисяч рублів на реконструкцію фабрики. Ялтинська кіностудія мала важливу перевагу - географічне розташування. Південний берег Криму сповнений прекрасними краєвидами, чудовими парками та будівлями, які можна використовувати як готові природні декорації, а м'який теплий клімат давав можливість проводити зйомку круглий рік.

Справжнім українським «Голівудом» 20-х років вважалася Одеська кіностудія. Громадянська війна та розруха, катастрофічний брак коштів не ослабили бажання держави налагодити систематичне виробництво фільмів. У 1920 році було націоналізовано фабрику Борисова та перейменовано на «фабрично-знімальну секцію» Одеського крайового фотокіновідділу. Тут вже у 1921 році було знято картину «Знову на землі», випущено документальні фільми «1 травня», «День червоної казарми», «Свято всеобуч», «Свято 51-ї Московської дивізій» тощо. Обробкою відзнятого матеріалу та друком займалася лабораторія Гросмана «Мирограф». У звітах 1921-1922 років зазначалося, що Одеське крайове фото-кіноуправління має у своєму розпорядженні 3 кінофабрики.

Перші зйомки на Київській кінофабриці О.Доженка почали проводити вже у 1927 році, та все ж остаточне закінчення будівництва відбулося у 1929 році, коли було зведено фільмосховище, гараж, двохповерховий будинок та праве крило головного корпусу (в ньому розташовувалися знімальні групи, режисерські, акторські, гримерні кімнати, пошивочна, костюмерна, реквізиторські приміщення, бібліотека, друкарня, буфет і т.д.). Через фінансові труднощі нездійсненим залишилося спорудження творчо-адміністративного корпусу. На базі фабрики в кінці 20-х та 30-х роках працювали кінолабораторії та виробничо-технічні цехи: знімальної техніки, звукотехніки, обробки плівки, кольорових фільмів, комбінованих зйомок, монтажу, освітлювання, декоративно-технічних споруд. Наприкінці 30-х років студія мала вже 4 павільйони

Це перша велика кіностудія, побудована в СРСР. Керівник архітектурного проекту - архітектор Валер'ян Риков. На ділянці понад 30 гектарів, розміщеної на значній відстані від центра міста і разом з тим добре пов'язаної з ним транспортною магістраллю, було зведено великий комплекс споруд різного технологічного призначення загальним обсягом 135 тис. М³. Центральне місце займає будівля з головним знімальним павільйоном площею 36 × 105 м і допоміжними приміщеннями.

Загальна композиція комплексу симетрична, за винятком його тильної сторони, де симетрія порушена відповідно до функціональних вимог. Тильний і бічні корпуси з'єднані з головним павільйоном теплими переходами на рівні першого поверху. До складу фабрики увійшли електростанція, водонапірна станція, майстерні та інші виробничі об'єкти, багатоквартирний будинок, для працівників студії. Усі споруди в стилі конструктивізму. Головний знімальний павільйон має сталевий каркас і цегляну кладку, більшість допоміжних корпусів і житловий будинок - цегляні.

Центральний ансамбль виробничих споруд є одним з найкращих архітектурних творінь Києва 1920-х рр. У 1959-1975 проводилися значні роботи з реконструкції студії. У 1969 побудований корпус з трьома додатковими павільйонами, пізніше - монтажний цех та інші приміщення.

У 1925 році В. Н. Риков бере участь у конкурсі на створення проекту кінофабрики в місті Києві. На конкурс було подано 20 проектів. Як відомо, журі конкурсу прийняло до будівництва проект В. Н. Рикова. У розробці проекту кінофабрики брали участь студенти старших курсів архітектурного факультету Київського художнього інституту, зокрема П. Ф. Савич. Робочі креслення виконували архітектори І. І. Малоземов, М. І. Малоземов, С. А. Барзилович та ін.

Будівництво Київської кінофабрики мало велике культурне і господарське значення не тільки в масштабі Києва, але і всього Радянського Союзу. Тодішня продукція Ялтинської та Одеської кінофабрик не могла задовольнити потребу тієї важливої галузі культурного будівництва й художнього виховання мас, якою стала кінематографія. Потрібна була нова, більш широка і більш досконала база, устатковані за останнім словом техніки. Київська кінофабрика повинна була поширити і удосконалити роботу не тільки в справі випуску художніх, постановочних фільмів, але і дати можливість почати роботу в галузі наукової, науково-популярної та дитячої кінематографії. До роботи на фабриці передбачалося залучити літераторів-сценаристів, учених-консультантів, художників, педагогічні сили тощо.

За проектом кінофабрика розрахована на щорічний випуск від 60 до 100 картин вартістю від 6 до 10 мільйонів рублів, тобто стільки, скільки випускали все кінофабрики Радянського Союзу. У майбутньому фабрику передбачалося розширити, щоб потім перетворити у великий кіномістечко.

В одному зі своїх інтерв'ю кореспонденту газети «Кінотиждень» автор проекту кінофабрики (він же і постійний консультант ВУФКУ) В. Н. Риков зазначив: «Щоб скласти проект такого великого кіновиробничого підприємства, як Київська кінофабрика ВУФКУ, мені довелося деякий час витратити на те, щоб взагалі ознайомитися з кінопроцесом і з окремими його деталями. Проект почали складати на початку 1926 року. До вересня він був уже готовий і у вересні його стверджував київський окружний інженер. Тепер виконується посилена робота щодо складання робочих креслень і проектів. За проектом приміщення фабрики відповідатимуть останнім вимогам кінотехніки і нічим не відрізнятимуться від кращих закордонних кінофабрик. У ній одночасно зможуть працювати кілька режисерських груп. Близько фабрики за останніми вимогами техніки буде побудований цілий ряд допоміжних підприємств ».

Характеристика роботи

Курсова

Кількість сторінок: 67

Безкоштовна робота

Закрити

Дослідження розвитку кіноіндустрії та досвіду проектування кіностудій

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.