Впровадження соціально-педагогічної технології формування культури здоров'я
Впровадження соціально-педагогічної технології формування культури здоров'я
В умовах глобалізації суспільства перед національною системою освіти з особливою гостротою постають питання розвитку особистості в соціокультурному контексті, цьому безперечно сприятиме формування культури здоров’я молодого покоління. Формування культури здоров’я є складним соціокультурним процесом, який відбувається в життєдіяльності людини й спрямований на пізнання навколишнього середовища та опанування способів його перетворення, розвитку особистісних і суспільно значущих індивідуальних якостей. Суттєвий вплив на формування культури здоров’я молодого покоління мають здійснювати освітні заклади. Проте сьогодні ми спостерігаємо чимало нереалізованих потенційних можливостей організації педагогічної діяльності в школах, здатної запобігати негативним соціальним явищам (негативним девіаціям, насиллю, шкідливим звичкам тощо) серед школярів.
Соціальна педагогіка нині є тією галуззю, що спроможна забезпечити системне вирішення проблеми формування культури здоров’я школярів. Теоретичну цінність в обґрунтуванні соціально-педагогічної технології і практичну значущість для розробки питань формування культури здоров’я в учнів мають наукові праці соціальних педагогів: Т Дмитренко, І. Звєрєвої, А. Капської, Л. Міщик, С. Харченка та ін. [1—5]. Особливо слід виділити дисертації: О. Дубогай, що присвячена питанням формування здорового способу життя молодших школярів [6]; В. Горащука, у якій проблему формування культури здоров’я школяра розглянуто в соціально-педагогічному контексті [7].
Аналіз теоретичних напрацювань учених і практичного досвіду в освітній галузі з проблем формування культури здоров’я дітей свідчить, що формуванню культури здоров’я в учнів початкових класів приділялося недостатньо уваги. Бракує досліджень феномену «культура здоров’я», не визначено особливості формування культури здоров’я в дітей молодшого шкільного віку, відсутня модель культури здоров’я особистості учня початкової школи, не розроблено критерії та показники рівнів сформованості культури здоров’я в молодших школярів, недостатньо програмного та методичного забезпечення соціально-педагогічної діяльності з цієї проблеми, немає науково обґрунтованого технологічного забезпечення формування культури здоров’я в початковій школі, рекомендацій щодо ефективних засобів соціально-педагогічної діяльності з формування культури здоров’я молодших школярів.
Спираючись на сучасні теоретико-методологічні підходи до вивчення цієї проблеми [8], технологічне та методичне забезпечення [9; 10], висвітлимо основні положення та результати впровадження соціально-педагогічної технології формування культури здоров’я в початковій школі (далі соціально-педагогічна технологія).
Мета статті полягає в розкритті методики впровадження соціально-педагогічної технології в освітній процес початкової школи, а також висвітленні результатів перевірки ефективності її впливу на сформованість культури здоров’я молодших школярів.
Ефективність упровадження соціально-педагогічної технології залежить від урахування як соціально-педагогічних засад [11], так й інших чинників, наприклад: концептуальності та системності, управління й можливості її коригування тощо. Зважаючи на безліч чинників, обмежимося критеріями, які безпосередньо стосуються ефективності впровадження цієї технології.
Критеріями ефективності соціально-педагогічної технології є:
1. Сформованість культури здоров’я в учнів початкової школи, що здійснюється через різні стратегії реалізації соціально-педагогічної технології.
2. Надійність результатів експериментальних дій, які перевіряються через два роки після соціально-педагогічного впливу на учнів активних чинників.
Ефективність соціально-педагогічної технології досліджувалася також експертами, які здійснювали незалежну оцінку її реалізації.
Виділені критерії визначатимуть ефективність соціально-педагогічної технології. Але не можна й не враховувати наведені вище чинники при дослідженні ефективності запровадження розробленої технології. Розглянемо їх як специфічні ознаки цієї технології.
Першою специфічною ознакою соціально-педагогічної технології формування культури здоров’я є її концептуальність. У дослідженні ми ґрунтуємося переважно на педагогічних концепціях, парадигмі, підходах і частково на філософські та психологічні, без яких неможливо об’єктивно дослідити таке багатогранне явище, як «культура здоров’я» [12].
Другою специфічною ознакою соціально-педагогічної технології є її алгоритмізація. Розроблена схема впровадження соціально-педагогічної технології (див. рис. 1) надає можливість зробити цей процес упорядкованим, послідовним, керованим та цілеспрямованим на результат.
Третя специфічна ознака соціально-педагогічної технології - системність, системоутворювальним чинником якої є управління технологією, а системоформувальним - її спрямованість на досягнення основної мети. Слід звернути увагу, що означена система становить цілісність, яка поєднує управлінську, позакласну виховну, навчальну діагностичну діяльність педагогічних працівників; цей аспект дослідження детально описана нами в публікаціях [9; 13].
Її ознаками також є коригованість, тобто можливість здійснювати оперативний зворотний зв’язок між цілями й отриманим результатом (див. рис. 1); можливість відтворення запропонованої соціально-педагогічної технології в інших навчальних закладах за умов дотримання певного змісту й механізму його реалізації.
Рис. 1. Структурно-логічна схема формування культури здоров’яв учнів початкових класів
Отже, специфічними ознаками соціально-педагогічної технології є її концептуальність, алгоритмізація, системність, коригованість та відтворюваність. Такий погляд на специфіку соціально-педагогічних технологій відповідає поглядам сучасних науковців Н. Краснової, Л. Харченко, С. Харченка [5, с. 45], які їх досліджують та розробляють.