ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Теоретичні та практичні основи соціального явища “діти вулиці”.

1.1. Соціально-правовий захист дитинства.

1.2. Поняття та класифікація феномену “діти вулиці”; соціально-психологічна характеристика “дітей вулиці”. Передумови виникнення соціального явища “діти вулиці”.

Розділ 2. Сучасні напрямки мобільної соціально-педагогічної роботи з “дітьми вулиці”.

2.1. Вулична соціально-педагогічна робота з “дітьми вулиці”.

2.2. Характеристика сучасних напрямків мобільної соціально-педагогічної роботи з “дітьми вулиці”.

Розділ 3. Дослідно-експериментальна робота з “дітьми вулиці”.

3.1. Мобільна соціально-педагогічна робота з “дітьми вулиці” на прикладі ЦССМ Дніпровського району.

3.2. Методика використання ігрових технік в соціальній вуличній роботі.

Висновки.

Список використаної літератури.

Додатки.

Висновки

Соціальне явище „дітивулиці” – наслідок економічної та соціально-політичної кризи в Україні та відсутність уваги до сімей з дітьми та до дітей з боку держави.

В Україні зростає кількість дітей вулиці. Більшість з них були залишені батьками або самовільно покинули сім'ю, яка не забезпечила їм нормальних умов життєдіяльності та повноцінного розвитку. Ці діти, як правило, бродяжать, жебракують, займаються крадіжками, систематично вживають алкогольні напої, наркотичні речовини і стають жертвами сексуальних злочинів та інших протиправних дій.

У сучасних умовах специфіка і основна спрямованість соціальних політики в галузі дитинства полягає в тому, щоб захистити дітей від негативних наслідків тих процесів, що відбуваються в суспільстві, а також створювати умови для відозмін діючих і виникнення нових соціальних інститутів, які мають задовольняти потреби і реалізовувати інтереси дітей. Створення оптимальних умов для підтримки соціально незахищених категорій дітей належить до найбільш важливих завдань сьогодення, зокрема найбільш вірним визнається таким чином влаштоване життя дитини, коли вона передається на виховання у сім’ю, або сімейне оточення.

В зарубіжних державах поділяють таких дітей на дві категорії: саме діти вулиці (діти, які не живуть в сім’ї) і діти на вулиці (діти, які більшу частину дня проводять на вулиці: працюють там або жебракують, але повертаються до дому). Звичайно, ці дві категорії дітей потребують від соціального робітника (соціального педагога) різний підхід ті різні методи реабілітаційної, корекційної роботи.

На Україні більш поширений термін „безпритульні” або „бездоглядні діти”. Дитина вулиці – це без наглядна дитина, тобто дитина, яка опинилася без нагляду батьків; це також безпритульна дитина – дитина, яка не живе вдома з різних причин (або взагалі не має домівки).

Дитину вулиці легко виявити серед інших дітей. Її поведінка та зовнішність суттєво відрізняються від поведінки однолітків, вихованих у “тепличних” умовах. На дітей вулиці часто дивляться у суспільстві як на “зіпсованих” дітей. Так, залишені самі по собі і опинившись на вулиці з різних причин (проблема в сім’ї, утеча, психічний стан та ін.), ці діти не виховуються. Вони стають легкою жертвою негативних впливів (асоціальних та кримінальних осіб, структур), тому багато з них стають зло чинниками.

Проблема підліткової злочинності у наш час гостра, як ніколи. Та не менш гострішою стає проблема дітей та підлітків, що опинилися на вулиці через зовнішні обставини, об’єктивні чинники, неможливість подальшого перебування в сім’ї або дитбудинку, але ще не скоїли нічого протиправного чи кримінального.

Розв'язання проблеми “дітей вулиці” потребує впровадження цілісної системи соціального захисту їх прав та соціально-психологічної допомоги – від першого контакту на вулиці, до її остаточної соціалізації, патологічної адаптації та реабілітації спочатку у притулку (кризовому денному центрі), а потім у сім'ї (рідній або фостерній) чи у дитячому будинку сімейного типу. Комплексна модель соціально-педагогічної роботи з “дітьми вулиці” повинна включати в себе:

-заходи з попередження бездоглядності дітей – створення майданчиків, клубів дозвілля; телефонів довіри; центрів сімейної психологічної терапії; кабінетів психологічного та юридичного консультування дітей;

-соціальну роботу на вулиці для виявлення та встановлення контакту з дитиною і її залучення до соціальної служби (денних, низових центрів або притулків);

-створення денних кризових центрів та притулків для дітей, які опинились у скрутному становищі, а також створення готелів чи будинків нічліжки для таких дітей;

-створення системних короткострокових прийомних сімей, які беруть на утримання дитину на короткий час (декілька тижнів або кілька місяців), доки рідна сім'я дитини не вирішить своїх проблем (хвороба, перебування в лікарні тощо) або доки дитину не направлять на утримання у дитячий будинок або в іншу сім'ю;

-створення сімейних дитячих будинків і підтримка сімей які беруть на виховання дитину або декілька дітей;

-ширше залучення до розв'язання проблем безпритульності та бездоглядності дітей та “дітей вулиці”, громадських, благодійних організацій, комерційних підприємств, меценатів, приватних осіб;

-розробку методичних рекомендацій з організації виховної роботи для дозвілля “дітей вулиці”;

-підтримку організацій які займаються “дітьми вулиці”.

На сьогоднішній день в Україні не існує єдиного підходу до рішення проблеми “діти вулиці”. Існує дві протилежні позиції відношення до цих дітей:

-“діти вулиці” – це зло, яке необхідно викорінити;

-“діти вулиці” – це жертви бідності та безнаглядності, яким необхідна допомога. [2; с.139].

Мобільна соціально-педагогічна робота з “дітьми вулиці” включає:

-встановлення контакту з вуличною дитиною або з групою дітей;

-вирішення їх найперших потреб (їжа, одяг, медична допомога);

-юридичні та психологічні консультації;

-проведення масових заходів та інше.

Форми мобільної соціально-педагогічної роботи: масові заходи, ігри, вуличний театр, спортивні ігри, туристичні походи, літні табори та інше.

Таким чином, проблема “діти вулиці” комплексна. І вирішувати її треба, враховуючи всі аспекти виховання дітей, молоді, батьків, всі сфери діяльності: соціальну, законодавчу, фінансово-економічну.

Основні задачі вирішення проблеми:

-створення умов для гармонічного розвитку та виховання дітей в сім'ї;

-вирішення сімейних конфліктів;

-підняття важливості, значності сім'ї і виголошення на державному рівні, що наші діти – золотий генофонд та майбутнє України.

Діти - це майбутнє України. Якими вони будуть залежить від нас, від нашої уваги до них, від того, як ми виховуємо їх та навчаємо їх сьогодні; від соціально-психологічного клімату в якому вони ростуть і розвиваються. Людина формується в процесі соціалізації, і лише в процесі соціалізації індивід стає особистістю. Людину як індивіда зі особливим ставленням, формує складна система чинників, причин, умов. В цю систему входять всі елементи культурного, соціального, а також економічного середовища. Вивчення цих чинників, а також самого феномену “діти вулиці” дозволяє знайти оптимальний шлях вирішення цієї проблеми, зменшити ріст безпритульності та бездоглядності, ефективно працювати з цією категорією дітей і захищати їх інтереси.

Необхідно розробити окремі програми духовного виховання народу України, закон про соціальну службу і закон про захист прав дітей, які б відповідали Конвенції про права дитини. [2; с.139].

Діти вулиці потребують нашої уваги і любові. Яка буде Україна у майбутньому залежить від того чи зможемо ми їх реабілітувати. Це, звичайно, складне завдання. Але його треба вирішити.

Оскільки соціальний феномен “діти вулиці” існує, він має бути визнаний і на державному рівні. Нажаль сьогодні в країні ще не напрацьовано законодавство щодо вирішення проблеми „дітей вулиці”, а тому й дії з боку державних структур не достатньо ефективні.

Подолати масову дитячу бездоглядність і вирішити проблеми “дітей вулиці” у сучасних умовах можливо лише за умов піднесення економіки і здійснення комплексу заходів з соціально-правової охорони дитинства, комплексу соціально-педагогічної роботи з цими дітьми; узгодженої діяльності дер­жавних та громадських органів.

В подальшій роботі необхідно розглянути, дослідити і обґрунтувати наступні завдання:

-вивчення ситуації навколо “дітей вулиці” для вирішення цієї проблеми та покращення ситуації;

-систему підготовки соціальних працівників та ігротехників для роботи з „дітьми вулиці” ;

-особливості оптимізації роботи з „дітьми вулиці” в сучасних умовах.

На мій погляд для оптимізації роботи з “дітьми вулиці” можна використовувати модель роботи, яку запропонував Побережник О. Ю. (додаток 11).


Список використаної літератури

1.Андрієнко В. Навчальні курси для безпритульних // Урядовий кур’єр (газета). – 2000 р., №191 (18 жовтня). - С. 11.

2.Васильєва О.П. Психолого-педагогические аспекты с “детьми улицы”.// Закон і підліток: Матеріали обласної науково-практичної конференції. (Донецьк, 27 жовтня 2000 р.)./ Гол. ред. Ю.А.Титаренко. – Донецьк: ДІВС, 2001. – С. 137-139.

3.Введення у соціальну роботу. Навчальний посібник. – К.: Фенікс, 2001 р. – С. 185 –187.

4.Виноградова-Бондаренко В. Є. Виховання безпритульних дітей в Україні 20-х років ХХ століття: Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук. – Київ, 2001. – 16 с.

5.Волинець Л.С. Щодо соціального феномену “діти вулиці” в Україні // Соціальна політика в Україні та сучасні стратегії адаптації населення: Зб. наукових статей. – К.: НВТ “Студцентр”, 1998 р. – С. 170–175.

6.Всесвітня декларація ООН про забезпечення виживання, захисту і розвитку дітей (від 30.09.1990 р.). // Притулки для неповнолітніх: статус та особливості роботи. Матеріали на допомогу працівникам притулків для неповнолітніх. – К.: НВТ “Студцентр”, 1998. – С. 36-40.

7.Декларація ООН прав дитини (від 20.11.1959 р.). // Збірник міжнародних документів та нормативно-правових актів України з питань соціально-правового захисту дітей. // М-во юстиції України; Ред. кол. Станік С.Р. (голова) та ін. – 2-ге вид. допов. – К.: Логос, 2001 р. – Ч.1. – С. 8-10.

8.Дети улицы. Растущая трагедия городов. // Доклад для Независимой комиссии по международным гуманитарным вопросам. – М.: Международные отношения, 1990 г. – 141с.

9.Дети улицы. Что нужно знать для успешного управления проектом. – Великобритания, ЮНИСЕФ, 1998 г. – 56 с.

10.Діти вулиці. Політика дитинства. Звіт Ради Європи за 1994 р. // Комітет соціальної політики Ради Європи. – Червоний Хрест України. – Київ, 1997. – 56 с.

11.Зайцевська Т.Ю. Вулична соціальна робота. // Соціальна робота: Теорія, досвід перспективи. Матеріали доповідей та повідомлень науково-практичної конференції – Ужгород, 1999 – Ч.1. – 262 с.

12.Зайцевська Т.Ю. Соціально-психологічне дослідження “дітей вулиці” та їх родин. //Психологія: Зб. наук. праць – К.: НТУ ім. М.П. Драгоманова. – Вип. 15, 2002 – С 216 – 224.

13.Закон України Про охорону дитинства (від 26.04.2001 № 2402-3). // Законодавство України про сім’ю: Збірник нормативних актів. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – С.250-266.

14.Збірник міжнародних документів та нормативно-правових актів України з питань соціально-правового захисту дітей. // М-во юстиції України; Ред. кол. Станік С.Р. (голова) та ін. – 2-ге вид. допов. – К.: Логос, 2001 р. – Ч.1. – 592 с.

15.Зінченко А.Г. Дитяча безпритульність в Радянській Україні в 20-х – першій половині 30-х років ХХ століття: Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук – Одеса.: ОНУ ім. І.І. Мечникова, 2002 р. -17 с.

16.Зінченко А.Г. Дитяча безпритульність: історія та сучасність. // Молодь України: стан проблеми, шляхи розв’язання: Зб. наукових публікацій і проектів у 1997 р. – К.: Український інститут соціальних досліджень, 1998 р. – Вип. 7. – С. 68–74.

Капська А.Й. та ін. Актуальні проблеми соціально-педагогічної роботи: Модульний курс дистанційного навчання. // За ред. І Звєрєвої та Г. Лактіонової. – К.: Наук. світ, 2001 р. – С. 54–61.

17.Каржова З.Д. Соціально-правовий захист дитинства // Соціалізація особистості: Зб. наук. пр. – К.: 1999 р. – Вип. 3. – С. 91–100.

18.Коваль Л.Г., Звєрєва І.Д., Хлєбік С.Р. Соціальна педагогіка. // Соціальна робота: Навч. посібник. – К.: ІЗИН, 1997 р. – С. 184–200.

19.Конвенція ООН „Про права дитини” (від 20.11.1989). // Збірник міжнародних документів та нормативно-правових актів України з питань соціально-правового захисту дітей. // М-во юстиції України; Ред. кол. Станік С.Р. (голова) та ін. – 2-ге вид. допов. – К.: Логос, 2001 р. – Ч.1. – С.42-63.

20.Максимова Н.Ю. Психологічні фактори соціальної адаптації „дітей вулиці”. // „Діти вулиці”: Метод. рекомендації по роботі з „дітьми вулиці”. / Упорядник А.Г. Зінченко. – К., УДЦССМ, 1999. – С. 67-72.

21.Матюхіна Н.П. Проблеми підготовки працівників органів внутрішніх справ до роботи з “вуличними дітьми”. // Закон і підліток: Матеріали обласної науково-практичної конференції (Донецьк, 27 жовтеня 2000 р.). / Гол. ред. Ю.Л.Титаренко. – Донецьк: ДІВС, 2000. – С. 254-256.

22.Методика використання ігрових технік в соціальній вуличній роботі. // Технології соціально-педагогічної роботи: навчальний посібник. / За заг. ред. проф. А. Капської. – К., 2000. – С.130-144.

23.Ні – безпритульності // Голос України (газета). – 2001 р., №45 (14 березня). – С. 3.

24.Окаринський М.М. Соціальний захист дитинства. // Соціальна робота в Україні: теорія і практика. Посібник для підвищення кваліфікації працівників центрів соціальних служб для молоді. - У 2-х частинах. / За заг. ред. А.Я. Ходорчук. – К.: УДЦССМ, 2001. – Ч.2.– С. 164-183.

25.Оржеховська Валентина. „Діти вулиці” потребують захисту. // Початкова школа: місячний науково-методичний журнал. – 1999. - № 2 (лютий). – С. 58-60.

26.Особливості використання ігрових технік в соціальній вуличній роботі. // Капська А.Й. та ін. Актуальні проблеми соціально-педагогічної роботи: Модульний курс дистанційного навчання. // За ред. І Звєрєвої та Г. Лактіонової. – К.: Наук. світ, 2001 р. – С. 105–115.

27.Побережник О.Ю. Організація кризового центру, що надає комплексну медичну допомогу “дітям вулиці”. // Стратегія реалізації державних гарантій надання медичної допомоги населенню України на засадах медичного страхування: Зб. наукових праць за матеріалами науково-практичних конференцій (25-26 грудня 2001 р.). – Ірпінь, 2001 р. – С. 183-187.

28.Про Державну програму запобігання дитячій бездоглядності на 2003-2005 роки (Указ президента від 21.02.2003 р.№ 154\2003).

29.Про додаткові заходи щодо запобігання дитячій бездоглядності” (Указ Президента від 28.01.2000 р. № 113).

30.Про затвердження комплексних заходів щодо профілактики бездоглядності та правопорушень серед дітей, їх соціальної реабілітації в суспільстві. (Указ Президента України від 18.03.1998 р. № 200/98). // Притулки для неповнолітніх: статус та особливості роботи. Матеріали на допомогу працівникам притулків для неповнолітніх. – К.: НВТ “Студцентр”, 1998. – С. 68-76.ї

31.Розпорядження Київської міської державної адміністрації „Про додаткові заходи щодо запобігання дитячій бездоглядності” та Міська програма заходів щодо запобігання дитячій бездоглядності в м. Києві на 2003-2005 роки (від 28.01.2000 р. № 113)

32.Слободянюк И. Следующая станция – тюрьма? // Сегодня (газета) – 2000 г., № 174 (20 октября). – С. 9.

33.Технологія волонтерської роботи в сучасних умовах. // За ред. проф. А.Й.Капської. – К., 2001 р. – С.54-67.

34.Чепурко Н. Операция “Урок”. Милиция идет в подворотни. // Сегодня (газета). – 2002 г. – №148 (1 сентября). - С. 12.

35.Шульга В. В. “Діти вулиці”: від усвідомлення проблеми до її вирішення. // практична психологія та соціальна робота: Науково-практичний освітньо-методичний журнал. – 2002, №8

36.Шумакова Л.П. Я – поганий герой (науково-методичний коментарі до роботи з „дітьми вулиці”, що перебувають у притулку). // Практична психологія та соціальна робота: науково-практичний та освітньо-методичний журнал. – 2001. - № 3. – С. 50-52.

Характеристика роботи

Диплом

Кількість сторінок: 88

Безкоштовна робота

Закрити

Основні напрямки мобільної соціально-педагогічної роботи з дітьми вулиці

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.