Концепція людини у Києво-Печерському Патерику
ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ ДОСЛІДЖЕННЯ КИЄВО ПЕЧЕРСЬКОГО ПАТЕРИКУ 6
1.1 Історичні відомості 6
1.2 Короткий літературний аналіз 9
РОЗДІЛ ІІ. ОСОБЛИВОСТІ АНТРОПОЛОГІЧНОЇ КОНЦЕПЦІЇ В КИЄВО ПЕЧЕРСЬКОГО ПАТЕРИКУ 20
2.1 Загальна християнська концепція людини 20
2.2 Концептуальні особливості антропології, що зображені у Києво-Печерському патерику 28
ВИСНОВКИ 34
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ 37
ВСТУП
Cучасна глобалізація суспільства з її нівеляційними процесами передусім у сфері культури все більше актуалізує потребу відновлення національних традицій, канонів і духовних цінностей. Найбільш значущим пластом культурного надбання, що зазвичай поєднує у собі загальнолюдські та національні елементи, є література.
В українській культурі Києво-Печерський Патерик завжди був і залишається носієм релігійно-християнського світогляду та національної ідеології. Тому важливо простежити вплив окремих релігійних мотивів, до яких належать і агіографічні, на формування української літературної традиції. Сьогодні у вітчизняній критиці немає цілісного дослідження, яке б висвітлювало проблему використання житійних мотивів, а також функціонування різновидів агіографічного жанру в сучасній українській прозі. Заслуговує на увагу питання збереження канону або певних його елементів у окремих зразках модерної прози, а також специфіка трансформацій житійних мотивів у процесі творення художнього образу.
Житійні мотиви є чи не найфункціональнішими в художній літературі, зважаючи на багатовікову, ще античну, традицію. Чимало літературознавців уважає агіографічну літературу основою для подальшого розвитку таких жанрів, як роман та повість. В історико-літературному аспекті особливо докладному вивченню підлягають, як правило, ті фрагменти житій, які не узгоджуються з агіографічним каноном. Вони ілюструють видозміну усталених норм і водночас забезпечують подальший розвиток і вдосконалення жанру.
Не дивлячись на стійке догматичне вчення Православної християнської конфесії дискусія щодо визначення остаточної концепції людини досі відкрита. На сьогоднішній день існує багато векторів дослідження людини навіть у полі самого православного богослів’я. В українському контексті ця проблематика має особливе значення з огляду націлий комплекс проблем, які вирізняються фундаментальним значенням длявідтворення загальної духовної культури України.
Насамперед, це – проблема формування національного світосприйняття, формування об’єктивної думки, щодо духовних процесів які відбувалися під час історичного розвитку з українським народом. Це обумовлюється особливостями складного процесу становлення християнської свідомості, а отже й українців, як нації чутливої до духовних потреб.
Актуальність теми дослідження визначається кількома групамивзаємопов’язаних чинників:
1. зростаючою роллю України у сучасному світі;
2. нагальними потребами у багатомасштабній реконструкції історії України та її розвитку зурахуванням усього спектра проблем, особливо культурологічних, що надасть практичний матеріал для національної самоідентифікації;
3. необхідністю висунення,обґрунтування та апробації концептуальних підходів до розв’язання рядупроблем повязаних з українською антропологічною наукою, що не являється самостійною дисципліною;
4. загальним поворотом суспільної думки до подолання існуючих ідеологічних стереотипів, різнобарвних кліше та міфів навколо духовного розвитку України;
5. практичною значимістю для вирішення конфліктів і суперечностей, які направлені на вироблення адекватної антропологічної концепції у полі християнської думки та української літератури.
Мета наукового дослідження полягає у вивченні, аналізі та оцінці концепції людини представленій у Києво-Печерському патерику, як у джерелі, що являється одним з найголовніших джерел духовно-культурної спадщини українського народу.
Досягнення цієї мети передбачає розв’язання таких дослідницьких завдань:
1. Окреслити історичні відомості Києво-Печерського патерику;
2. Розкрити зміст, спрямованість та особливості джерела;
3. Визначити основні положення християнської концепції людини.
4. Дослідити антропологічну концепцію, що проявляється у контексті Києво-Печерського патерику.
Об’єкт досліджень становить безпосередньо Києво-Печерський патерик.
Предмет досліджень полягає у розкритті концепції людини, що зображена у Києво-Печерському патерику.
Методи дослідження. В основу роботи покладені традиційні для вітчизняної богословської науки принципи історизму, світоглядного плюралізму, об'єктивності, поліметодичності тощо. При вирішенні окремих завдань автор опирався як на загальні методи гуманітарних досліджень: порівняння, аналіз та синтез, абстрагування, узагальнення, так і на спеціальні: історико-генетичний, проблемно-хронологічний, типологічний, структурно-функціональний та інші методи.
Структура роботи зумовлена її метою та завданнями. Наукова робота містить вступ, де в загальних рисах окреслені основні параметри даного дослідження, два розділи: Розділ І. Теоретичний аспект дослідження Києво-Печерського Патерику: 1.1 Історичні відомості; 1.2 Короткий літературний аналіз; Розділ ІІ: Особливості антропологічної концепції в Києво-Печерського патерику: 2.1 Загальна християнська концепція людини; 2.2 Концептуальні особливості антропології, що зображені у Києво-Печерському патерику. Робота також містить висновки, де окреслюються та узагальнюються всі основні аспекти дослідження, а також списку джерел та літератури.