План

1. Релігія Стародавньої Месопотамії

2. Релігія Стародавньої Індії (індуїзм та джайнізм)

3. Релігія Стародавнього Китаю

3. Релігія Стародавнього Китаю

Конфуціанство — релігія, яка сфор­мувалася в Китаї на рубежі VI—V ст. до н. е. її творцем був китайський мислитель Конфуцій (551—479 pp. до н. е.). В історії світової цивілізації його ім'я стоїть поряд з іменами Ісуса Христа, Будди, Магомета. Його вчення мало великий вплив на формування національного ха­рактеру китайського народу.

Конфуцій жив у часи, коли йшов процес формування цент­ралізованої китайської держави. В ці жорстокі часи боротьби за владу нищилися всі давні устої життя, порушувалися мо­ральні норми. Це створило грунт для ідеалізації старих часів, зда­валося, що тоді правителі були мудрі і народ був щасливий.

Виступивши з критикою су­часності, протиставивши їй ми­нулі часи, Конфуцій створив своє вчення, в якому головна роль відводилася ідеалу досконалої людини, соціальному порядку.

Конфуцій розглядав Небо як верховне божество. Людина повинна узгіднювати свої дії з волею Неба. Смерть, народження визначаються велінням Неба, багатство і добробут залежать від Неба.

Його ідеал досконалої людини включав гуманність і почуття обов'язку. В поняття гуманність входили: скромність, справедливість, стриманість, гідність, любов до людей та ін. Почуття обов'язку —це внутрішня переконаність у тому, що слід поступати саме так, а не інакше. Воно обумовлене, знанням і вищими принципами і аж ніяк не розрахунком. Тому людина повинна вчитися, вивчати давню мудрість.

Конфуцій визначив і такі поняття як вірність, щирість, благопристойність, дотримування церемоній і обрядів.

Суспільство, за Конфуцієм, повинно складатися з верхів і низів, з тих, хто працює, і тих, хто думає і керує. Такий порядок є вічним і повинен бути не­змінним, він іде від мудреців сивої давнини. Не знатність і багатство (до якого Конфуцій відносився з презирством), а ступінь наближеності до ідеалу доскона­лої людини повинен лягти в основу поділу суспільства на верхи і низи.

Покора молодших старшим, дітей батькам, культ предків — це також важ­ливі принципи конфуціанського вчення. Конфуцій розробив спеціальне вчення про шанобливість сина, згідно якого він зобов'язаний шанувати батька, навіть якщо той цього не заслуговує.

Ці норми сприяли розквіту культу сім'ї в Китаї, де інтереси сім'ї вищі за інтереси окремої людини. Тому і одружували за рішенням батьків, звідси і тради­ція великих сімей. Спільне проживання близьких родичів — розповсюджене явище протягом всієї історії Китаю.

Конфуція спочатку шанували і виславляли у гімнах як великого мудреця, але не молилися йому. Однак, починаючи з II—І століть до н. е., коли конфуціан­ство у Китаї стало загальновизнаною релігією, особа Конфуція була поступово обожнена, йому почали поклонятися і приносити жертву. Вже в II ст. до н. е. був побудований перший храм на честь Конфуція на його батьківщині.

У ІІІ ст. н. е. конфуціанство стало державною релігією Китайської Імперії. У 267 році був виданий указ про обов'язкові жертвоприношення на честь Кон­фуція. Імператори Китаю стали відвідувати столичний храм Конфуція.

Так вчення Конфуція, яке спочатку призначалося для вузького кола суспіль­ства, для навчання освічених людей, котрі йшли на державну службу, поступово стало головною формуючою силою образу мислення освічених китайців. Вплив вчення Конфуція простежується до наших днів.

В наш час спостерігаємо величезну хвилю підвищеного інтересу до Конфу­ція і його вчення. Світ був здивований швидким економічним злетом Японії і «Чотирьох малих драконів» (Тайвань, Півден­на Корея, Сингапур і Гонконг). Капітани цього економічного дива, пояснюючи його причини, вказували на Конфуція і його вчення. Адже всі ці країни є в орбіті конфуціанського впли­ву, який виходив з єдиного культурного цент­ру — Давнього Китаю. В країнах конфуціансь­кого культурного регіону (а це більше чверті людства — Китай, Гонконг, Тайвань, Японія, Син­гапур, Корея, відносять сюди і Південно-Східну Азію) конфуціанські цінності вміло інтегровані у сферу виховання і у господарську діяльність.

Даосизм

Даосизм виник у Давньому Ки­таї у VI—V ст. до н. е. одночасно з вненням Конфуція.. Засновник філософії даосів був старший сучасник Конфуція, філософ Лао-цзи.

Основи даосизму викладені у книзі «Дао-де цзин» (книга про дао і де), її творцем по­слідовники даосизму вважають Лао-цзи. Його ім'я перекладають як «стара дитина» або «стар­ший вчитель». Знак цзи одночасно означав поняття філософ і дитина. Про Лао-цзи існує багато легенд, згідно однієї з них, він народився старим, що і зафіксовано у його імені. А дійсне ім'я філософа було Лі Бо-янь, хранитель архіву княжого двору.

В центрі вчення даосизму лежить поняття Дао, яке є всезагальний закон і Абсолют. Воно панує всюди і в. усьому, не має меж, від нього все походить. Навіть Небо підпорядковане Дао. Пізнати Дао, злитися з ним — це сенс життя, його мета і щастя. Проявляється Дао через Де, яке є еманацією Дао. Дао все породжує, Де — все вигодовує. Теоретично вчення про Дао дуже нагадує індійське поняття бога Брахмана. Невідомо, чи це вчення виникло під впливом індійського, але в легендах згадується факт мандрівки Лао-цзи на захід. Практика ж релігій­ного даосизму є далекою від брахманізму.

Автор «Дао-де цзин» бачив свій ідеал чистоти у злитті з природою, у відході від життя до простоти давніх первісних часів, які уявлялися ідеальними. Саме серед даосів у Китаї практикувалося самітництво, аскетизм. До подвижництва даоських самітників-аскетів з повагою ставився навіть сам Конфуцій.

У середині II ст. н. е. Чжан Дао-Лін заклав основи релігійного даосизму, в якому головними моментами були положення про Дао, природність (злиття з природою, наслідування природи і природного ходу речей і подій), обожнення особи Лао-цзи, своя система чаклунства, демонологія, пошуки шляхів безсмертя, алхімія. Як це характерно було для Китаю, в релігійній системі даосизму сфор­мувався сильний акцент у бік раціоналізму — на пошуки надлюдського щастя, довголіття, безсмертя, на те, як слід організувати життя.

Особливу популярність у народі і серед правителів забезпечувала даосиз­мові проповідь довголіття та безсмертя. Так, — один лаоський маг розповів ки­тайському імператору Цинь Ши-хуанді про острови, де нібито є еліксир безсмер­тя. Імператор організував експедицію на ці острови, але вона не досягла мети, на острови неможливо було дістатися через велику кількість акул біля нього. В Китаї дуже вірили в цю ідею. Багато імператорів посилали подібні експедиції за чарівними еліксирами, травами, зіллям, підтримували лаоських магів, які у по­шуках довголіття і безсмертя займалися створенням спеціальних пігулок, елік­сирів, напоїв тощо. Це захоплення даосів пізніше, у середньовічному Китаї, при­звело до бурхливого розвитку алхімії, астрології, геомантії, медицини. В рамках цих наук були зроблені корисні відкриття, наприклад, винайшли порох, накопиче­но багато позитивних знань, які застосовуються у сучасних науках.

В даоській міфології поширені оповіді про сад, де росте. чарівне персикове дерево з плодами безсмертя, про острови у морі, де живуть безсмертні (варіант лаоського раю) і т. п.

Всіх, хто приступав до вивчення даосизму, звичайно, відразу цікавило питання про те, які шляхи пропонують даоси для досягнення безсмертя. На це в даосів йде все життя. Насамперед, пропонували суворе обмеження в їжі: спочатку відмов­лялися від м'яса і вина, потім зовсім, від грубої і пряної їжі, потім від овочів і зерна. Вся ця їжа підкріплює матеріальну оболонку в людини. А щоб досягнути безсмертя, за вченням даосів, треба, щоб у тілі переважали духовні і божественні сили, при­таманні йому. Коли ж тіло дематеріалізуєть­ся, людина стає безсмертною.

Другий важливий елемент — спеціальні фізичні і дихальні вправи. Тут спостерігаємо багато спільного з гімнастикою йогів.

Дуже великого значення надавалося мо­ральним факторам, тільки високоморальна лю­дина гідна безсмертя: за вимогами даосів тре­ба було здійснити не менш 1200 доброчин­них акцій, при чому навіть один неморальний вчинок приводить справу до поразки.

Кінцевого акту — злиття дематеріалізо­ваного тіла з великим Дао — здатні досягти не багато людей. Безсмертя наступає після смерті. Цей акт священний, таємничий, його не можна зафіксувати.

Серед даоських божеств була особлива категорія безсмертних, їх нараховується ти­сячі. В їх число входили Чжан Дао-Лін, зна­менитий маг, засновник лаоської релігії, алхімік Вей Боян. Найбільш відомими були 8 без­смертних, розповіді про яких дуже популярні серед народу, фігурки і зображення яких у Китаї відомі кожному з дитинства. Це Чжулі Цюань, Чжан Го-лао, Люй Дунбінь, Лі Те-гуай, Хань Сян-цзи, Цао Го-цзю, Лань Цай-хе, Хе Сянь-гу.

У рамках даосизму не склалося центра­лізованої церковної організації, хоча були храми, ченці, самітники. Тільки секта Чжан Цзюе перетворилася на самостійну замкнуту організацію — теократичну державу, яка про­існувала до недавнього часу. Проте за межа­ми своєї організації це лаоське об'єднання впливу на китайське суспільство не мало.

В умовах панування в Китаї конфуціан­ства даосизм пережив всіляке до нього відно­шення: і гоніння, і підтримку можновладців, часом на короткий час ставав офіційною ідео­логією якої-небуть династії. Таким чином, більш як за двохтисячолітнє своє існування даосизм вплинув на всі сфери жит­тя китайського суспільства, його ідеї і настрої передаючись з покоління в поко­ління, наклали свій відбиток, на ментальність китайців.


Список використаної літератури:

1.Авдєєв В.І. Історія Стародавнього Сходу. – К.: Рад. школа, 1954.

2.История Древнего Востока В.И. Кузищеня. – М., 2002.

3.Крижавнівський О.П. Історія Сторадавнього Сходу. – К.: Либідь, 2002. 

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 17

Безкоштовна робота

Закрити

Релігієзнавство

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.