План

1. Робота шкільного психолога з вчителями з розв’язання конфліктів в викладацькому середовищі

2. Документація психолога організації.

Список використаної література

Керівник, або особа, яка хоче стати ним в майбутньому, повинна вміти застосовувати різні міжособові методи управління конфліктами адекватно самої ситуації, однак стиль співпраці, направлений на розв'язання проблеми, повинен бути основним, оскільки саме він робить конфлікт функціональним.

Діюча профілактика конфліктів складається не в ігноруванні конфліктних ситуацій, а у виявленні їх в індивідуальній роботі з ними. Робота ж з конфліктною ситуацією, майже виключає формально-адміністративні міри, а припускає психологічні. Якщо ж турботи посередників зводяться лише до того, щоб погасити інцидент, то конфлікт здатний прийняти схований плин, що небезпечно своїми деструктивними наслідками для всіх учасників конфлікту.

З конфліктної ситуації вчитель може спрямувати свою міцність на краще розуміння свого співрозмовника, регуляцію особистого психологічного стану для погашення конфлікту. В першому випадку вирішити конфліктну ситуацію можна, відновивши взаєморозуміння. Проблема відновлення взаєморозуміння не є простою, її вирішенню сприяє володіння й використання кількох методів.

Метод інтроспекції. Полягає у здатності поставити на місце іншого, уявити його думки, почуття, зробити висновки про мотиви та зовнішні подразники його поведінки. Цей метод є досить ефективним, але межує із загрозою прийняти власні думки та почуття за думки і почуття іншої людини, неправильно відтворити образ опонента. Ставлячи себе на місце іншого, потрібно порівнювати дії та поведінку людини з уявленнями про неї.

Метод емпатії. Заснований на техніці проникнення переживання іншої людини. Ефективно послуговують емоції, здатні до інтуїтивного мислення особи, котрі, довіряючи своєму інтуїтивному відчуттю, завчасно міняють інтелектуальні інтерпретації.

Метод логічного аналізу. Зорієнтований на людей з раціональним мисленням. Щоб зрозуміти співрозмовника, така людина відтворює систему інтелектуальних уявлень про нього, ситуацію, в якій він перебуває. В іншому випадку вчитель, зберігаючи внутрішній спокій ні стабільність, намагається уникнути конфлікту. Якщо один з партнерів по спілкуванню зберігає стриманість, рівновагу і відчуженість, то інший позбувається можливості розпочати конфлікт або взаємодіяти у «конфліктному режимі»

Методика посередництва у конфлікті передбачає такі етапи:

— вироблення домовленості про час та місце переговорів;

— планування та організація розмови;

— визначення об’єкта інформування щодо проблеми конфлікту;

— примирення.

Посередництво у педагогічній практиці потребує психологічної підготовленості вчителя. Якщо людина не впевнена у собі, то братися за цю справу недоцільно. Зважившись на посередництво, необхідно передусім стимулювати діалог між конфліктуючими сторонами, підтримуючи позитивні тенденції, що виникли під час розмови. Посередник не може приймати рішень, його завдання підтримувати діалог.

Примирення — мета, до якої учасники конфлікту повинні прийти самостійно. Позитивні виховні результати при використанні мені дики посередництва у конфлікті виявляються в тому, що його учасники здобувають досвід вирішення конфлікті ті ситуації «мирним шляхом», без застосування сили. Згодом вони самі, без участі вчителя, зможуть розібратися у своїх проблемах. [7, 56]

Відомо декілька моделей роботи психолога з педагогами.

Психоаналітичний підхід орієнтований на виявлення глибинних мотивацій особистості, її «психобіографії»;припускає, що педагог проявляє у своїй діяльності ті невідреаговані травми, які він зазнав у раннім дитинстві, і відтворює у своїй діяльності той стиль відносин, що встановився між ним і його батьками. Несвідоме прагнення до відреагування травм переноситься на спілкування з дітьми у вигляді гіпертрофованого прагнення до влади, потребі у визнанні й інших трансферних формах взаємодії. Педагог може бути занурений у свої почуття, пов’язані з дитинством, і проявляє нездатність відчути дитину.

У психоаналітичній роботі психолога з педагогами важливо дійти думки, що поведінка людини по своїй суті полімотивована й на неї не може впливати який-небудь один фактор.

Біхевіоральний підхід до педагогічної діяльностізаснований на тім, що поліпшення дій педагога може відбутися на підставі операціоналізації його поведінки. Для роботи психолога з педагогом необхідне розуміння контексту, у якому існує його підопічний, через функціональний аналіз, і позначення для нього соціально значимих цілей.

Гігієнічний підхід: причини й розв’язання емоційних проблем педагога. Емоціогенність закладена в самій природі вчительської праці. Емоціогенні форми професійної дезадаптації вчителів-практиків (у яскраво вираженій формі це синдром згоряння) є характерною ознакою цього виду праці й у той же час можуть бути проявом професійної непридатності.

Психологічна допомога в разі виникнення емоційних проблем може здійснюватися через роботу із «згорянням» і «зм’якшення дії організаційного фактора». Перший варіант роботи роботу з педагогом як із клієнтом і, отже, можливість для психолога використовувати широкий спектр психотерапевтичних і консультативних практик: біхевіоральну, тілесно-орієнтовану, гуманістичну, когнітивну тощо.

Психолог займається профілактикою відхилень психічного здоров’я, прагне збільшити ступінь розуміння вчителем психології учнів, учить педагога створювати здорову атмосферу в класі. Важливе місце в зміцненні психічного здоров’я вчителів посідають аутогенне тренування, медитація, елементи аутопсихоаналізу, техніки гештальттерапії.

Гуманістичний підхід до педагогічного процесу розглядає навчання як процес вільного, самостійного засвоєння елементів особистісного досвіду.

Розроблена К. Роджерсом технологія групового консультування дозволяє педагогам побачити маніпуляції у своєму житті, зрозуміти, у яких ситуаціях «маніпулятор» ставиться до інших як до «речей», навчитися описувати й виражати свої почуття, які приходять до людини в результаті інтеграції як сильних, так і слабких сторін своєї особистості.

Працюючи з педагогічним колективом, найкраще почати із психодіагностики особистості: адже кожній людині властивий величезний інтерес до самопізнання. Вивчивши особливості того або іншого вихователя, необхідно дати стимулювальні поради: як, опираючись на сильні сторони свого характеру, оптимізувати педагогічну працю. Для більш точного діагнозу психологу доводиться спостерігати педагога в спілкуванні, діяльності. Для цього необхідно аналізувати навчально-виховний процес. Спочатку це можна робити за допомогою адміністрації. Педколектив завжди із задоволенням сприймає психолого-педагогічну інформацію, якщо вона відповідає на його запити, викладається в системі, методично грамотно й ґрунтовно.

Багато шкільних психологів, крім традиційних методів підготовки вчителів (лекції й семінари з вікової і педагогічної психології, психології спілкування, спостереження за роботою більше досвідчених колег, аналіз уроків і виховних заходів), використовують соціально-психологічні тренінги, рольові й ділові ігри, групові дискусії для формування психологічної компетентності педагогів.

Хоча не завжди психологу вдається організувати й провести соціально-психологічний тренінг відповідно до тих вимог, які висувають до нього як до методу навчання спілкуватися. Разом з тим участь психолога в підготовці й проведенні педагогічних рад, психолого-педагогічних консиліумів, семінарів щодо психологічної проблематики дозволяє йому використовувати різні методи, що активізують роботу педагогів.

Характеристика роботи

Реферат

Кількість сторінок: 19

Безкоштовна робота

Закрити

Психологічний спецпрактикум

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.