План

І. Поняття про емоції.

ІІ. Порушення емоцій:

2.1. Маніакальний синдром.

2.2. Депресивний синдром.

2.3. Дисфорія.

2.4.Апатія.

2.5. Слабодухість.

2.6. Страх.

Використана література

Емоції - це почуття людини, переживання нею свого ставлення до об'єктивної дійсності і до самої себе. Радість і печаль, любов і ненависть, страх і гнів, задоволення і смуток — усе це приклади різних емоцій. Сукупність емоцій утворює загальний почуттєвий фон, відносно стабільний емоційний стан, який називається настроєм. Настрій залежить від багатьох причин — самопочуття, успіхів чи невдач тощо. В одних людей стійкий настрій, в інших — мінливий; особливо виражена лабільність настрою при деяких формах психічних захворювань.

Під афектом розуміють короткочасну емоційну реакцію, яка перебігає швидко і бурхливо. Приклади афекту— гнів, жах, лють, страх. Афекти спостерігаються і в здорових людей під впливом психотравмуючих, стресових факторів. Під патологічним афектом розуміють такий вибух почуттів, який відбувається при порушеній свідомості і часто спричинюється до агресивно-руйнівних дій.

У цих випадках розрядка в дії не підвладна свідомому контролю. Звичайно зроблене у стані патологічного афекту забувається.

Емоції невіддільні від усієї психічної діяльності людини — її мислення, свідомості, переконань, світогляду. Формування емоцій різного рівня і складності відбувається внаслідок розвитку певних форм зв'язку з навколишнім середовищем. І. П. Павлов розрізняв два види емоцій: найпростіші, пов'язані з безумовними рефлексами, і власне почуття, спричинені тимчасовими зв'язками (умовними рефлексами). При цьому мова йде про емоції найпростіші, пов'язані з біологічними потребами організму, і соціальні, зумовлені життєдіяльністю людини в суспільстві.

Для всіх психічних захворювань характерна невідповідність емоційної реакції хворого тим зовнішнім причинам, що зумовили її, а також невмотивованість або недостатня умотивованість цієї реакції.

Ейфорія (гіпертимія) — це хворобливо піднесений настрій, що виникає без будь-якої причини і характеризується станом блаженства, вдоволення. Усе навколо сприймається хворим як прекрасне, чудове, чарівне. Як правило, ейфоричні хворі схильні до переоцінки сього фізичного здоров'я і сил, своїх можливостей.

Депресія (гіпотимія), навпаки, характеризується пригніченим настроєм. Вона часто супроводжується почуттям туги, тривогою, страхом. Усе навколишнє хворому бачиться похмурим. Виражена депресія зумовлює появу глибокого пригнічення і думок про самогубство.

Ці два контрастно-протилежних симптоми (ейфорія і депресія) визначають клінічну картину синдромів порушення емоцій, що трапляються найчастіше,— маніакального і депресивного.

Маніакальний синдром містить три основних симптоми (маніакальна тріада) — підвищений настрій, прискорення мислення, рухову розгальмованість. Маніакальні хворі відрізняються переоцінкою своїх можливостей і здібностей, підвищеними потягами. Нерідко вони ставлять до оточуючих непомірні вимоги, що спричинюється до конфліктів. Прагнення до діяльності у таких хворих непомірне, а сама діяльність часто надто метушлива. Маніакальні хворі сплять мало, але не відчувають дефіциту сну. Якщо ці симптоми виявляються у більш легкому ступені, говорять про гіпоманіакальний синдром.

Депресивний синдром характеризується депресивною тріадою симптомів — пригніченим настроєм, сповільненим мисленням, руховою загальмованістю. Хворі пригнічені, відчувають тугу. Спостерігається збідніння думок, неможливість довести міркування до кінця. Нерідко хворі висловлюють маячні ідеї самозвинувачення, гріховності, самоприниження. Такі хворі у думці знову переживають усе своє життя і «знаходять» у ньому різні негарні, аморальні вчинки. В усіх бідах і нещастях, що трапляються з оточуючими, вони звинувачують себе, підкреслюють свою нікчемність. Обличчя депресивного хворого скорботне, сумне, голос тихий, рухи сповільнені. При глибоких депресіях може спостерігатися рухове заціпеніння (ступор), проте Іноді депресія перебігає з руховим збудженням. Такі хворі надзвичайно небезпечні, бо вони здатні до суїцидальних вчинків. Легкий ступінь депресивних виявів називають субдепресивним синдромом.

Маніакальний і депресивний синдроми насамперед характерні для маніакально-депресивного психозу, однак вони можуть спостерігатися і при шизофренії, екзогенно-органічних захворюваннях головного мозку. Субдепресії бувають при невротичних станах; депресивний синдром визначає клінічну картину інволюційної меланхолії. У цих випадках вони набувають особливостей, зумовлених основними симптомами захворювання.

Дисфорія — це тужливо-злобний настрій, що виникає, як правило, без зовнішньої причини. Характерні почуття незадоволення собою й оточуючими, дратівливість, похмурість. У стані дисфорії хворі здатні на агресивні вчинки, нерідко мстять за дуже давні, всіма забуті і явно перебільшені образи. Дисфорія найчастіше спостерігається при епілепсії, а також при деяких формах психопатії.

Апатія — одна з основних ознак шизофренії. Нерідко ступінь вираженості апатії дає змогу визначити давність шизофренічного процесу. Наростання емоційного отупіння, апатії при шизофренії відбувається поступово. Втрачаються емоційні зв'язки з сім'єю, товаришами, роботою, суспільством. Росте хвороблива байдужість до навколишнього і до власної долі. З'являється типова емоційна нерухомість. Про що б не йшлося — настрій хворого на шизофренію при цьому не змінюється. У випадку значної вираженості апатії говорять про емоційну тупість. Однак іноді у хворих на шизофренію на фоні емоційного отупіння спостерігаються вияви парадоксальної емоційності: з приводу важливих подій афективна реакція у хворого відсутня, а на незначну подію він реагує сильним афектом.

Слабодухість — симптом вираженої емоційної лабільності, нетримання емоцій. На запитання про дім хворий починає нестримно ридати. Слабодухість спостерігається при судинних ураженнях головного мозку і станах сильного нервового виснаження (астенії).

Страх — симптом, що дуже часто спостерігається при психічних захворюваннях. Він звичайно супроводжується блідістю, тремтінням тіла, холодним липким потом, швидким диханням, позивами до сечовипускання і дефекації. Іноді у стані страху хворий втрачає рухливість, впадає у ступор, в інших випадках страх су-' проводжується метушливо-руховим збудженням. При цьому на обличчі хворого з'являється вираз жаху. У такому стані хворі нерідко бувають небезпечні для себе і для оточуючих, їхні вчинки не завжди можна передбачити. Будь-які навіть незначні подразники ззовні, наприклад тихий шерех, значно підсилюють почуття страху. Страх спостерігається при гострих психозах, зумовлених гострими інфекційними та інтоксикаційними ураженнями головного мозку, на початку шизофренії або у разі різкого загострення перебігу її, у гострій стадії інволюційних психозів.


Використана література

1.Бадалян Л. О., Журба Л. Т., Всеволожская Н. М. Руководство по невропатологии раннего детского возраста.— К.: Здоров'я, 1980.—527 с.

2.Болезни нервной системы: Руководство для врачей: В 2 т./Под ред. П. В. Мсль-ничука.—М.: Медицина, 1982. Т. I......-365 с.; Т. 2.—400 с.

3.Дельва В. О., Веселський І. Ш. Догляд за хворими у неврологічному стаціонарі.— К.: Здоров'я, 1980.— 96 с.

4.Демиденко Т. Д., Гольбат Ю. В. Руководство для среднего медицинского персонала неврологического реабилитационного отделения.— Л.: Медицина, 1977.— 272 с.

5.Методы исследования в неврологии/Под ред. Б. С. Агте.— К.: Здоров'я, 1981.— 111с.

6.Ромоданов А. Л., Мосийчук Н. М., Холопненко Э. И. Атлас топической диагностики заболеваний нервной системы.— К.: Вища шк. Головное изд-во, 1979.— 215 с.

7.Ходос X. Г. Нервные болезни: Руководство для врачей.— М.: Медицина, 1974.— 511 с.

Характеристика роботи

Реферат

Кількість сторінок: 6

Безкоштовна робота

Закрити

Розлади емоцій

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.