Психологічний супровід батьків дитини з тяжкими порушеннями мовлення
ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ДІТЕЙ З ТЯЖКИМИ ПОРУШЕННЯМИ МОВЛЕННЯ 5
1.1. Науково-теоретичний аналіз особливостей мовленнєвого розвитку дітей з тяжкими порушеннями мовлення 5
1.2. Особливості розвитку особистості дитини з мовленнєвими порушеннями 10
1.3. Батьки як учасники корекційного процесу 14
РОЗДІЛ 2. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОГО СУПРОВОДУ СІМЕЙ, ЯКІ ВИХОВУЮТЬ ДИТИНУ З ПОРУШЕННЯМИ МОВЛЕННЯ 17
2.1. Супровід сім’ї, що виховує дитину з тяжкими порушеннями мовлення 17
2.2. Заходи зі стимулювання та корекції мовленнєвого розвитку дитини у сім’ї 22
2.3. Експериментальне дослідження особливостей дитячо-батьківських відносин у сім'ях, які виховують дітей з ТПМ 30
ВИСНОВКИ 37
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 39
ДОДАТКИ 41
ВСТУП
Актуальність дослідження. Сім'я займає важливе місце в гармонійному розвитку дитини. Значимість сім'ї зростає при вихованні дітей з тяжкими порушеннями мовлення.
Сучасний комплексний підхід до корекції мовленнєвих дефектів передбачає активну позицію батьків, їх зацікавленість в подоланні мовленнєвого дефекту і розвитку особистості дитини. Тому допомога дітям з вадами мовлення вимагає психолого-педагогічної підтримки їх сімей. Досвід роботи показує, що повна реалізація цілей корекційно-навчального процесу досягається через оптимізації внутрісімейної атмосфери і гармонізацію дитячо-батьківських відносин.
Для подолання батьківської неготовності брати участь у навчанні і розвитку дитини з ТПМ потрібно розв’язати два завдання. По-перше, сприяти психологічному оздоровленню сім’ї, яка виховує дитину з тяжкими порушеннями мовлення, виведення її із стану соціальної ізольованості і пасивності. По-друге, усвідомлення такої потреби сприяє появі і перших паростків роботи з сім’єю у формі психологічного супроводу, який допомагає долати ізольованість та обмінюватися кращим досвідом сім’ї у навчанні, розвитку і соціальній адаптації дитини. Психологічний супровід направлений на збагачення батьків педагогічними знаннями та вироблення у них навичок взаємодії з фахівцями.
В основу нових підходів до роботи психологічного супроводу сімей, які виховують дитину з ТПМ покладені сучасні напрямки дослідження соціальних інституцій: сім’я, родина, батьківство (О. Васильченко, Т. Говорун, З. Зайцева, З. Ковальчук, А. Капська, Р. Овчарова, Л. Пілецька), положення про специфічні зміни в емоційному стані батьків і дитячо-батьківські стосунки (А. Варга, Є. Мастюкова, A. Прихожан, Є. Савіна, В. Ткачова, О. Чарова та ін.).
Об’єкт дослідження – сім’я, яка виховує дитину, розвиток якої обтяжений тяжкими порушеннями мовлення.
Предмет дослідження – забезпечення психологічного супроводу батьків дітей із тяжкими порушеннями мовлення.
Мета роботи: виявити специфіку психологічного супроводу сімей з дітьми, що мають тяжкі порушення мовлення, впровадити і показати результативність системи роботи з батьками та ефективність залучення їх в корекційно-педагогічний процес.
Відповідно до мети були поставлені такі завдання:
- здійснити аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури з проблеми дослідження;
- розкрити особливості розвитку особистості дитини з мовленнєвими порушеннями;
- розкрити специфіку психологічного супроводу сім’ї, що виховує дитину з тяжкими порушеннями мовлення;
- описати заходи зі стимулювання та корекції мовленнєвого розвитку дитини у сім’ї;
- експериментально дослідити особливості дитячо-батьківських відносин у сім'ях, які виховують дітей з ТПМ та зробити відповідні висновки.
Методи дослідження. Для досягнення поставлених завдань були використані наступні групи методів: теоретичні (аналіз, синтез, узагальнення і класифікація інформації, отриманої з різних наукових джерел); емпіричні: спостереження, експеримент.
Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.