Аналіз рівня розвитку пізнавальної активності дошкільників

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ I. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

1.1. Поняття«пізнавальна активність» у психолого-педагогічній літератур

1.2. Сутність та чинники формування пізнавальної активності дошкільнят

1.3. Особливості розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного вікуРОЗДІЛ II. ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ РОЗВИТКУ ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ НА ЗАНЯТТЯХ

2.1. Діагностика рівня пізнавальної активності дітей дошкільного віку

2.2. Реалізація заняття як засіб розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного вікуBИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

Аналіз наявних психолого-педагогічних досліджень з проблеми формування пізнавальної активності у дітей дошкільного віку і впливу на цей процес спілкування, взаємодії з дорослим дозволяє виділити напрями, близькі нашому дослідженню, за якими ця проблема вивчалася:

1. Питання дитини як специфічна форма прояву пізнавальної активності.

2. Пізнавальний інтерес та пізнавальна активність (у формі питань) як його прояв.

3. Взаємозв'язок пізнавальної активності (зокрема, у формі питань) та пізнавальної діяльності дитини.

4. Проблема стимуляції запитально-пізнавальних активних проявів дітей.

5. Пізнавальна активність (у формі питань) в структурі діяльності спілкування дітей дошкільного віку.

6. Вплив спілкування з дорослим на формування стійкої пізнавальної активності (у формі питань) у дітей [27, с.110].

Аналіз психолого-педагогічної літератури дозволяє сформулювати особливості розвитку пізнавальної активності дошкільників: раннє виявлення, інтенсивний розвиток, прояв у різних видах діяльності; яскраве вираження у питаннях, міркуванні, порівнянні, експериментуванні; прояв пізнавального інтересу на рівні допитливості; після 4-5 років ця активність набуває вигляду ініціативної перетворювальної активності. У дослідженні визначено критерії пізнавальної активності дітей дошкільного віку: пізнавальна орієнтація, інтерес, ініціатива, самостійність та оригінальність.

Таким чином, особливості розвитку пізнавальної активності дошкільників полягають у тому, що пізнавальна активність дитини дошкільного віку характеризується оптимальністю відносин до виконуваної діяльності, інтенсивністю засвоєння різних способів позитивного досягнення результату, досвідом творчої діяльності, спрямованістю на його практичне використання в своєму повсякденному житті.


Розділ ІІ. Дослідно-експериментальне дослідження розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного віку на заняттях

2.1. Діагностика рівня пізнавальної активності дітей дошкільного віку

Для вивчення пізнавальної активності дітей дошкільного віку на базі школи міста Києва був проведений експеримент.

В експерименті взяли участь діти в кількості 20 чоловік. Вони були поділені на дві групи: експериментальну та контрольну (по 10 чоловік у кожній).

Експеримент складався з трьох етапів:

1 етап - констатуючий. На цьому етапі була проведена первинна діагностика рівня сформованості пізнавальної активності дітей дошкільного віку в експериментальній і контрольній групах.

2 етап - формуючий. На цьому етапі проводилися заняття, спрямовані на розвиток пізнавальної активності дітей дошкільного віку. З контрольною групою на формуючому етапі експерименту проводилися заняття, передбачені виховним планом. Діти, що складали цю групу, не включалися до формуючий експеримент.

3 етап - контрольний. На цьому етапі була здійснена повторна діагностика рівня сформованості пізнавальної активності дітей дошкільного віку в експериментальній і контрольній групах, проведено аналіз отриманих результатів.

Завдання констатуючого етапу експерименту полягала у визначенні рівня сформованості пізнавальної активності дошкільників в обох групах.

Для виявлення рівня сформованості пізнавальної активності дошкільників ми виділили наступні критерії та показники:

- Когнітивний (наявність пізнавальних питань, емоційна залученість дитини у діяльність);

- Мотиваційний (створення ситуацій успіху і радості, цілеспрямованість діяльності, її завершеність);

- Емоційно-вольової (прояв позитивних емоцій у процесі діяльності; тривалість і стійкість інтересу до вирішення пізнавальних завдань);

- Дієво-практичний (ініціативність у пізнанні; прояв рівнів пізнавальної діяльності та наполегливості, ступінь ініціативності дитини).

На основі виділених критеріїв, а також для аналітичної обробки результатів дослідження та отримання кількісних показників було виділено три рівня сформованості пізнавальної активності у дошкільника: низький, середній і високий.

Низький рівень - не проявляють ініціативності і самостійності в процесі виконання завдань, втрачають до них інтерес при труднощі і виявляли негативні емоції (прикрість, роздратування), не задають пізнавальних питань; потребують поетапне поясненні умов виконання завдання, показі способу використання тієї чи іншої готової моделі , допомоги дорослого.

Середній рівень - більший ступінь самостійності у прийнятті завдання і пошуку способу її виконання. Зазнаючи труднощів у вирішенні завдання, діти не втрачають емоційного ставлення до них, а звертаються за допомогою до вихователя, задають питання для уточнення умов її виконання та отримавши підказку, виконують завдання до кінця, що свідчить про інтерес дитини до даної діяльності і про бажання шукати способи розв'язання задачі, але спільно з дорослим.

Високий рівень - прояв ініціативності, самостійності, інтересу і бажання вирішувати пізнавальні завдання. У випадку ускладнень діти не відволікаються, виявляли завзятість і наполегливість у досягненні результату, яке приносить їм задоволення, радість і гордість за досягнення.

Для виявлення рівня сформованості пізнавальної активності ми зупинилися на чотирьох завданнях, два з яких припускали активну продуктивну діяльність дошкільнят та дієвий спосіб пізнання - конструювання фігурок з паперу (орігамі) і складання візерунків з кубиків (по типу кубиків Кооса). Інші два види діяльності були спрямовані на сприйняття і переживання образів - прослуховування казки і розглядання картинок із зображенням екзотичних тварин і птахів.

Завдання пропонувалися в різних комунікативних ситуаціях: слухали казку і складали орігамі випробовувані в парах, а розглядали картинки і складали візерунок з кубиків по одному (у присутності та за участю експериментатора).

Результати діагностики на експериментальне показали, що діти обох груп знаходилися приблизно на одному рівні розвитку пізнавальної активності.

Крім того, можна було відзначити і деякі психологічні особливості, властиві пізнавальної активності дітей експериментальної та контрольної груп до проведення формуючого експерименту. Більшість дітей орієнтувалися на картинки, які представляли собою можливість складання цілісного зображення. Діти часто виявляли ригідність, використовували тільки один тип можливостей. Прагнучи знайти якийсь певний варіант, діти зазвичай не помічали випадково з'являються інші можливості, для них було характерно відсутність ініціативи в пошуку різних способів використання матеріалу.

Проведена на експериментальне діагностика пізнавальної активності і наочного моделювання дозволила виявити переважання, в основному, середнього та низького рівнів їх розвитку у дошкільників.

На низькому (репродуктивно-наслідувальному) рівні розвитку пізнавальної активності перебувало 38% дітей. Дана підгрупа отримала умовну назву «Наслідувачі». Діти цієї підгрупи не виявляли ініціативності і самостійності в процесі виконання завдань, втрачали до них інтерес при труднощі і виявляли негативні емоції (прикрість, роздратування), не задавали пізнавальних питань; потребували поетапне поясненні умов виконання завдання, показі способу використання тієї чи іншої готової моделі, допомоги дорослого.

На середньому (пошуково-виконавському) рівні пізнавальної активності виявилося 58% дітей. Ця група дітей, що отримала назву «Вопрошайкі», характеризувалася більшим ступенем самостійності у прийнятті завдання і пошуку способу її виконання. Зазнаючи труднощів у вирішенні завдання, діти не втрачали емоційного ставлення до них, а зверталися за допомогою до вихователя, ставили запитання для уточнення умов її виконання та отримавши підказку, виконували завдання до кінця, що свідчить про інтерес дитини до даної діяльності і про бажання шукати способи розв'язання задачі, але спільно з дорослим.

Найменша кількість дітей (4%) перебували на високому (пошуково-продуктивному) рівні пізнавальної активності. Дана підгрупа дітей, умовно названа «Шукачі», відрізнялася проявом ініціативності, самостійності, інтересу і бажання вирішувати пізнавальні завдання. У випадку ускладнень діти не відволікалися, виявляли завзятість і наполегливість у досягненні результату, яке приносило їм задоволення, радість і гордість за досягнення.

Результати діагностики представлені в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1.

Показники рівня сформованості пізнавальної активності на констатуючому етапі експерименту

Група когнітивний мотиваційний емоційно-вольової дієво-практичний
Низький рівень Середній рівень Високий рівень Низький рівень Середній рівень Високий рівень Низький рівень Середній рівень Високий рівень Низький рівень Середній рівень Високий рівень
Експериментальна група 5 14 1 4 15 1 4 14 2 3 16 1
Контрольна група 1 16 3 - 13 7 1 14 5 2 15 3

У відсотковому відношенні результати діагностики представлена у вигляді таблиці 2.2. (див. Додаток Б).

Характеристика роботи

Курсова

Кількість сторінок: 48

Безкоштовна робота

Закрити

Аналіз рівня розвитку пізнавальної активності дошкільників

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.