Особливості вербального і невербального мислення в дошкільників
ЗМІСТ
ВСТУП.. 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ ВЕРБАЛЬНОГО І НЕВЕРБАЛЬНОГО МИСЛЕННЯ У ДОШКІЛЬНИКІВ. 5
1.1.Розвиток мислення у дітей дошкільного віку. 5
1.2. Особливості невербального мислення в дошкільників. 10
1.3. Вербальне мислення дітей дошкільного віку та його розвиток. 16
1.4. Керівництво розвитком мислення дітей. 22
РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ МИСЛЕННЯ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ.. 24
2.1. Процедура та методи дослідження. 24
2.2. Аналіз результатів дослідження. 26
2.3. Корекційна робота з дітьми, які мають низький рівень розвитку вербального мислення. 28
2.4. Контрольне обстеження дітей. 40
ВИСНОВКИ.. 42
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.. 44
ДОДАТКИ.. 46
ВСТУП
Актуальність теми. Надзвичайно важливим етапом цілеспрямованого формування мислення в процесі навчання є дошкільний вік. У сучасній віковій і педагогічній психології проблема розвитку мислення дошкільника займає одне з центральних місць. І це не випадково, тому що дані психолого-педагогічних досліджень свідчать про те, що найбільш активно мислення розвивається саме в період дошкільного віку.
Мислення – це процес узагальненого і опосередкованого відображення дійсності в її істотних зв'язках і відношеннях.
Мислення в цілому складається із основних взаємодіючих між собою видів: невербального (або практично-дійового та наочно-образного) і вербального (або словесно-логічного). Безпосередньою опорою вербального мислення є мова, тобто при вербальному мисленні думки оформляються і виражаються за допомогою мови.
Вербальне мислення діє на базі мовних засобів і являє собою найбільш високий етап розвитку мислення. При вербальному мисленні використовуються поняття, логічні конструкції, які інколи не мають прямого образного вираження (чесність, гордість, марнославство і т.д.). Завдяки вербальному мисленню людина може встановлювати найбільш загальні закономірності, передбачати розвиток певних процесів у природі і суспільстві, узагальнювати різний наочний матеріал.
Необхідність розвитку мислення у дітей старшого дошкільного віку в першу чергу обумовлена тим, що діти готується до вступу в школу. Вже з першого класу вони почнуть вивчати складну для них шкільну програму, в яку включені початкові елементи логіки, і дітям з нерозвиненим вербальним і невербальним мисленням складно буде засвоїти нові знання.
Питання цілеспрямованого формування мислення розглядались у роботах Р.Атаханова, В.В.Гагай, З.І.Калмикової, Л.К.Максимова, Н.А.Менчинської та інших. В Україні окремі аспекти проблеми розроблялись у рамках психологічних та педагогічних досліджень Г.О. Баллом, Н.І. Жигайлом, А.Б.Коваленко, Г.С.Костюком, С.Д.Максименком, Л.О.Мойсеєнко, В.О. Моляко, Б.А. Якимчуком.
Однак специфіка розвитку мислення дітей дошкільного віку залишається нез’ясованою. Немає однозначної відповіді і на питання про критерії розвитку мислення дітей цього віку. Таким чином, проблема розвитку мислення в дошкільному віці потребує подальшого вивчення. Цю проблему ми й обрали як тему курсової.
Об’єкт – процес мислення дошкільника.
Предметом дослідження є особливості розвитку вербального і невербального мислення дошкільників.
Мета даної роботи - теоретичне і практичне вивчення особливостей розвитку вербального і невербального мислення дітей дошкільного віку, проведення корекційної роботи і узагальнення висновків щодо її ефективності.
При проведенні нашого дослідження ми ставили такі завдання:
- проаналізувати стан досліджуваної проблеми в сучасній психологічній, педагогічній та методичній літературі.
- охарактеризувати особливості вербального і невербального мислення в дітей дошкільного віку;
- провести діагностику рівня розвитку вербального мислення обраної групи дітей;
- провести корекційно-розвивальну роботу з дітьми, які показали низький рівень розвитку та зробити висновки про її ефективність.
Методи дослідження: Для вирішення поставлених у дослідженні завдань використовувалася сукупність методів. Загальнонаукові методи: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення. Емпіричні методи: спостереження, тестування, методи кількісної та якісної обробки результатів дослідження.
Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.