Спілкування дошкільників з однолітками в процесі гри
ПЛАН
ВСТУП
1. ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК ГРИ І СПІЛКУВАННЯ
2. СЮЖЕТНО-РОЛЕВА ГРА ДОШКІЛЬНИКА
2.1. Значення гри для розвитку дитини
2.2. Соціальна природа ролевої гри дошкільника
2.3. Експериментальні ситуації, описані Д.Б.Ельконіним
2.4. Сюжет і зміст гри
2.5. Розвиток ролевої гри в дошкільному віці
2.6. Головна суперечність дитячої гри
2.7. Ролева гра як школа довільної поведінки
2.8. Гра з правилом як засіб оволодіння своєю поведінкою
3. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА
3.1. Як навчити дитину грати в сюжетно-ролеві ігри?
3.2. Джерела сюжетно-ролевої гри
3.3. Розвиток гри
3.4. Вплив гри на розвиток дитини
3.5. Мотиви в грі
Висновок
Список літератури
ВСТУП
Дошкільне дитинство - великий відрізок життя дитини. Умови життя в цей час стрімко розширяються: рамки сім'ї розсовуються до меж вулиці, міста, країни. Дитина відкриває для себе мир людських відносин, різних видів діяльності і суспільних функцій людей. Він випробовує сильне бажання включитися в це доросле життя, активно в ній брати участь, що, звичайно, йому ще неприступно. крім того, не менше сильно він прагне самостійності. З цієї суперечності народжується ролева гра - самостійна діяльність дітей, моделююче життя дорослих.
Д.Б. Ельконін, спираючись на дослідження дитячої гри, початі Л.С. Виготським, представив в своїй книзі проблему гри як центральну для розуміння психічного розвитку в дошкільному віці.
Поняття «гра» в російській мові багатозначне, і особливо це торкається сучасної психології. Як головні предмети дослідження виступають природа і сутність ролевої гри, психологічна структура розгорненої форми ігрової діяльності, її виникнення, розвиток і розпад, її значення в житті дитини.
Сюжетно-ролева гра — ведуча діяльність дошкільного віку (одне з принципових положень роботи), тому книга, безумовно, розрахована на психологів і педагогів, що працюють з дошкільниками. Проте і шкільному психологу вона буде вельми корисна з кількох причин.
По-перше, по рівню розвитку ігрових дій дитини можна визначити його готовність до шкільного навчання, бо, на думку автора, основні передумови для переходу до учбової діяльності формуються в рамках сюжетно-ролевої гри.
По-друге, щоб зрозуміти молодшого школяра, потрібно знати особливості психічного життя дошкільника.
По-третє, становлення психологічного світогляду фахівця відбувається в результаті ознайомлення з фундаментальними психологічними дослідженнями, до яких відноситься дане видання.
По-четверте, гра не кінчається в дошкільному віці, і паростки так званої гри з правилами з'являються в сюжетно-ролевій грі.
Д.Б. Ельконін проводить в роботі думку про внутрішню спорідненість всіх видів ігор, звертає на себе увагу чітка наукова позиція автора про соціальне походження і зміст сюжетно-ролевої гри дитини. До числа важливих наукових досягнень можна віднести виявлення умов виникнення сюжетно-ролевої гри в онтогенезі, виділення основної одиниці гри, розкриття внутрішньої психологічної структури гри, визначення її ролі в психічному розвитку дитини і ін.