Виховання підлітків засобами художньо-творчої діяльності в навчальний та позаурочний час

Характеристика роботи

Курсова

Кількість сторінок: 36

Платна робота

Ціна: 300.00грн.

Замовити роботу

План

Вступ.

Розділ 1. Особливості фізичного і психічного розвитку людської особистості.

 1.1. Необхідність вивчення і врахування особливостей нервової системи у житті дітей у плані вивчення розвитку уваги для вироблення їх творчої активності .

 1.2. Важливість процесу творчого індивідуального розвитку під впливом умов життя, виховання, розвитку уваги та навчальної діяльності.

Розділ 2. Багатогранний і складний процес розвитку уваги та творчої активності.

 2.1. Важливі досягнення психічного розвитку творчої активності дітей у молодшому шкільному віці.

 2.2. Методи стимулювання процесу розвитку творчої уяви молодших школярів.

Розділ 3. Вікові особливості психологічного розвитку молодших школярів для розвитку навиків творчої діяльності.

 3.1. Особливості творчих дидактичних ігор у молодшому шкільному віці.

Висновки.

Список використаної літератури.

Додатки.

Вступ

Протягом багатьох віків мистецтво слова служило вихованню людини. Тепер, коли матеріальні цінності волею складного життя витісняють духовні, коли більшість людей хвилює думка про те, щоб вижити у цей скрутний для незалежної України час, найважче вчителям. Вони мусять нести Богом послану їм місію: словом та ділом сіяти в душах дітей добро, правду милосердя, очищати їх від скверни. Робота ця важка, але в майбутньому вона принесе свої плоди. Випростається, стане на ноги наша Україна. А її діти, припавши до цілющого джерела мистецтва, понесуть у своєму серці високу духовність, закладену в їхні гени нашими далекими пращурами.

Вчителів постійно хвилює питання, яким має бути сучасний урок у загальноосвітній школі.

На нашу думку повноцінним урок буде лише тоді, коли на ньому пануватиме атмосфера співдружності, творчості, нестримного бажання дітей відповісти на хвилюючі їх морально – етичні, естетичні проблеми. На уроці має бути розповідь, усне малювання і ігри, що забезпечують розвиток уваги, творчості та навиків навчальної діяльності тощо.

Про що б не говорив вчитель – про далеке минуле чи про сьогодення, він повинен виховувати активного творця свого життя. Ідеться не про штучне *притягування* сучасного до минулого чи навпаки, а про вміння висвітлити в будь – якому художньому образі, малюнку, картині органічні для нього і важливі для дитини ідейні і моральні проблеми та конфлікти без модернізації і нав’язування.

Вчитель лише тоді досягне високого рівня засвоєння дітьми навчального матеріалу, коли залучить до творчої діяльності всіх дітей класу. Психолог Б.М. Теплов зазначав, що залучення до творчої діяльності не лише обдарованих дітей, а й усіх інших корисне як для художнього, так і для загального їх розвитку. Завдання вчителя – формувати творчу, активну особистість, її високу культуру й естетичні потреби. Шляхи формування уявлень і уяви, повноцінного, всебічного і самостійного осмислення художнього образу є різноманітними. Але, як свідчить передовий педагогічний досвід, велику роль тут відіграють завдання, покликані пробуджувати творчість школярів. «Такі завдання, - як зазначає Є.В. Квятківський, - допомагають розв’язувати цілий комплекс проблем: пробуджують думку, уяву, збільшують силу почуттєвого пізнання, повніше передають відбите у звуках, фарбах, запахах, рельєфних окресленнях.»

Учені виділяють три види творчої діяльності дітей: 1/сприймання твору, образу, матеріалу; 2/ засвоєння історико – літературних , теоретико – мистецьких, теоретико – літературних знань; 3/ власна творчість дітей.

Потрібно надати творчого характеру основним видам діяльності на уроках, а не в позакласній роботі, що стало певною мірою традицією. Це дасть змогу зменшити навантаження на пам’ять наших дітей. Адже не творчий, а відтворюючий характер засвоєння знань у школі став основною причиною перевантаження школярів.

Важливим джерелом творчої діяльності молодших школярів під час сприймання нового матеріалу є її життєві враження. Недооцінка в деяких випадках життєвих вражень малюків є негативним явищем. Адже в творчій практиці митців життєві враження мають першорядне значення. Звідси постає потреба розвивати спостережливість дітей, виробляти в них уміння бачити в навколишній дійсності найбільш характерне, тобто розвивати їх увагу.

Великого значення у творчій діяльності дітей надається і їхній емоційній підготовці. Працюючи над образом, вони передають свої особисті враження, зіставляють їх зі ставленням вчителів та інших дітей до побаченого і почутого.

Така робота збагачує образне мислення дітей, сприяє розвитку їхніх творчих здібностей, готує їх до складніших видів роботи.

Активізуючи творчу діяльність діток, доцільно застосовувати міжпредметні і внутрішньопредметні зв’язки на заняттях із як засіб підвищення якості навчального молодших школярів. Усне малювання, або *оживлення тексту* на інтегрованих уроках, наприклад малювання з українською літературою, неможливе без творчого підходу дітей до сприймання художнього твору.

Як показує дослідно – експериментальна робота, повноцінне вивчення матеріалу залежить від творчої активності дітей на уроках, що якісно впливає на розвиток, наприклад, поетичного сприймання художнього твору, образної пам’яті і мислення, естетичного почуття і творчої уяви, які є важливими компонентами дитячих здібностей.

«Успішне сприймання матеріалу на уроках залежить від рівня розвитку здібностей дітей створювати живі образи і картини образного бачення /здатність уявляти дійсність в образах і картинах/ і образного мислення /здатність викликати і співвідносити образи для виявлення певної ситуації чи характеру/.» Однак для повного осягнення школярами художнього образу необхідний і логічний аналіз уявлюваних ними картин, образів. Такий аналіз спрямовує, коректує уяву дітей, не дозволяє їм відходити від авторського трактування образу, розвиває їх образне і понятійне мислення.

Школярі вчаться складного мистецтва - глибоко сприймати навчальний матеріал, оцінювати події, героїв, їхні вчинки. На цьому етапі важливо розвивати їхні думки і почуття, здійснювати моральне, етичне й естетичне виховання на заняттях, формувати вміння розуміти навчальний матеріал.

Класична педагогіка минулого стверджувала – «Смертельний гріх учителя – бути нудним». Коли дитина займається з-під палки, від неї достається вчителю маса неприємностей, коли ж діти займаються з охотою, то діло йде зовсім по-іншому.

Активізація пізнавальної діяльності діток без розвитку їх пізнавального інтересу не тільки важка, але практично неможлива.

Ось чому в процесі навчання необхідно систематично збуджувати, розвивати та закріплювати пізнавальний інтерес дітей і як важливий мотив навчання, і як стійку рису особистості, і як сильний засіб підвищення навчання учнів.

В психологічних знаннях в загальному виді відображені вже пізнані психологічні закономірності навчання і виховання, формування особистості на різноманітних вікових етапах в умовах різних видів діяльності /гра, навчання, праця/, суттєві зв’язки в сфері педагогічних та психологічних явищ.

Психолого – педагогічна наука накопичила не мало цінних фактів, використання яких може збагатити зміст і організацію розвитку уваги, творчості та навиків навчальної діяльності, більш повно використовувати резерв дитини, забезпечити в трудовому вихованні систему і тим самим підвищити його виховну цінність.

На нашу думку, зниження рівня знань школярів у великій мірі пояснюється якістю занять: шаблоном, одноманіттям, формалізмом, нецікавістю. Багато вчителів шукають різні способи *оживлення* уроку, залучення дітей до активної творчої роботи, різноманіттю форм пояснення нового матеріалу.

Розуміється, ні в якому разі не можна відмовлятися від традиційної форми заняття, як основної форми навчання і виховання дітей. Але надати заняттю нестандартні, оригінальні прийоми необхідно для активізації творчої діяльності дітей. Це не заміна старих занять, а їх доповнення і переробка, внесення оживлення, різноманіття, які підвищують інтерес, покращують процес сприймання.

На таких уроках учні захоплені, їх працездатність підвищується, результативність заняття підвищується. Але треба замітити, що у виборі нестандартних уроків повинна бути міра. Діти звикають до необхідних способів роботи, гублять інтерес, помітно знижується успішність. Місце нетрадиційних уроків в загальній системі повинно визначатися самим вчителем в залежності від конкретної ситуації, умов змісту матеріалу і індивідуальних особливостей самого вчителя.

Дана проблема залишається актуальною на протязі багатьох років. Накопичений досвід, написано багато статей і книг . Це дуже допомагає вчителю як майстру в усвідомленні цілі і задачі, в більш раціональному і чіткому плануванні заняттєвих планів, у пошуку нових методів і прийомів для організації навчального процесу, що покликаний розвивати увагу школярів.

Таким чином, успішна робота вчителів, як бачимо, не мислима без стимулювання творчої активності дітей в процесі навчання.

Виховати у дитини любов до мистецтва, до праці – це значить підготувати її до подальшого шкільного життя. Справа в тому, що уроки у школі на початковому етапі - теж праця, яка вимагає напруження, зусиль не менших, хоч і інших, ніж, скажімо, праця дорослих на виробництві. Успіхи в тут значною мірою залежать від працьовитості дитини, завдяки якій вона легше долає навчальні труднощі і досягає поставленої перед нею навчальної мети.

Шкільний вік – вік гри. Діти граються майже весь час. Гра захоплює їх, дає їм радість, задоволення. Там, де дружно грається кілька дітей, часто чути дзвінкий веселий сміх. Та якщо уважно придивитися в цей час до дітей, то можна помітити, що їхні обличчя бувають не тільки усміхнені, безтурботні, а й серйозні, зосереджені. Гра для дітей не тільки розвага, а й справа.

Діти здатні довго зосереджуватись на своїй грі, уважно й старанно виконувати ігрові завдання на заняттях – викладати мозаїчні візерунки, споруджувати з будівельного матеріалу, конструювати літаки, машини, робити з пластиліну різні фігурки, з паперу і картону – різні аплікації, малювати тощо.

Отже, треба насамперед навчити дитину зосереджуватись на виконуваних завданнях під час гри, зокрема на уроках. Для цього, звичайно, слід насамперед створити сприятливі умови.

Як бачимо, гра – хороший помічник вчителя для розвитку уваги, творчої активності та навиків навчальної діяльності школярів щоразу, як доводиться виконати якусь вимогу чи завдання.

Мета дослідження: на основі знань про фізичний і психічний розвиток школярів молодшого шкільного віку з’ясувати особливості розвитку їх уваги та творчої діяльності як найвищої форми активності людини.

Завдання:

1) визначити вікові особливості психологічного розвитку молодших школярів для розвитку їх уваги, навиків навчальної діяльності та творчої активності;

2) розкрити проблему необхідності вивчення особливостей сприймання навчального матеріалу дітьми та індивідуального підходу до них в плані розвитку їх творчої активності та уваги;

3) виявити класифікаційну характеристику творчих ігор та занять за ознаками, їх позитивний вплив на розвиток уваги школярів;

4) визначити доцільність запровадження творчих ігрових методів у навчально – виховний процес.

Закрити

Виховання підлітків засобами художньо-творчої діяльності в навчальний та позаурочний час

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.