План

Гештальтпсихологія як науковий напрям

Основні теоретичні положення гештальтпсихології

Гештальттерапія

Висновок

Список використаної літератури

Гештальтпсихологія як науковий напрям

Гештальтпсихологія виникла як реакція проти атомізму та механістичного підходу в асоціативній психології, як доповнення до традиційного методу наукового аналізу. Ба­жання охопити цілісність сприйняття людиною світу призвело до вивчення її як предмету спеціального теоретичного аналізу і емпі­ричного дослідження.

Гештальтпсихогія є найбільш продуктив­ним варіантом розв’язання проблеми ціліс­ності в німецькій та австрійській психології. Своє ім’я ця школа отримала від німецького слова «гештальт», що означає «форма», «струк­тура», цілісна «конфігурація». Гештальт в психології означає організоване ціле, Влас­тивості якого не можуть бути визначені з властивостей його частин. Цілісність, поді­лена структура, організація - ці характеристики гештальту протиставлялися «атомістич­ному» підходові. Штучність побудови струк­туралізму і методу аналізу свідомості, що він практикував, викликала все більш різкі запере­чення з різних сторін. Розгляд психічного життя в його цілісності, внутрішньому взаємо­зв’язку - альтернатива психологічної науки кінця ХІХ - початку ХХ століття. Вони нале­жали прихильникам різних напрямків. Їх можна зустріти в Дільтея, Джемса, Маха і багатьох інших. Майбутні гештальтисти вихо­вувалися головним чином у двох психо­логічних лабораторіях: в учня Брентано Штум- пфа в Берліні й у Г. Мюллера в Гетінгенському університеті, де професорував інший учень Брентано - Е. Гуссерль, який бачив своє зав­дання в тому, щоб реформувати логіку, а не психологію. Але висунута ним ідея феноме­нологічного методу як нібито «не упередже­ного», звільненого від звичних стереотипів мис­лення опису свідомості у всій її безпосередності і реальності зробила глибоке враження на по­коління науковців, що займалися експериментально-психологічною роботою.

Цікаві факти, що говорять про цілісність сприйняття і хибність уявлення про нього як про мозаїку відчуттів, були отримані датським психологом Рубіном, що вивчав феномен «фі­гури і фону». В результаті дослідження він ви­значив, що фігура (домінанта в сприйнятті людиною оточуючих об’єктів) сприймається як замкнене ціле, відмежоване від фону контуром (про їхнє розходження переконливо говорять «подвійні зображення», коли малюнок сприйма­ється в двох ракурсах). Катц, Рубін і інші психологи-експериментатори, що перейшли від «атомістичного» розуміння чуттєвого сприй­няття до цілісного, не вважали себе прихиль­никами особливої наукової школи, що має власну теоретичну програму, але незабаром та­ка школа з’явилася. Вона була представлена вченими М. Вертгеймером, В. Келлером і К. Коффкою. Своєрідною відправною точкою цього вчення, від якого ця школа вела свій родовід, було вчення Вертгеймера про «фі-феномен», що виступає не як поєднання окре­мих сенсорних елементів, а як «динамічне ціле». Досвіди Вертгеймера спростовували «атоміс­тичну» концепцію про «додавання» відчуттів у цілісну картину. Вони були повторені багатьма дослідниками на найрізноманітнішому експери­ментальному матеріалі. Були опубліковані сотні статей про сприйняття руху об’єктів, що розріз­няються за положенням, формою, кольором і т.д.

Якщо першим відкриттям гештальтистів був «фі-феномен», то першою теоретичною працею - трактат Келлера «Фізичні гештальти в стані спокою і стаціонарному стані» (1920). Келлер і Вертгеймер, прагнули побудувати психологічний спосіб тлумачення психічних явищ за типом фізико-математичного. Теорія електромагнітного поля, створена Максвеллом, нові енергетичні уявлення, обґрунтовані План- ком, - усе це, на думку гештальтистів, ство­рювало передумови для зміни картини орга­нізму і його психічних функцій.

Гештальтисти перетворили психічні форми в категоріальні сутності. Вони визначили існу­вання особливих законів гештальту, опираю­чись на які, психологія перетвориться в точну науку, типу фізики. Фігура і фон, константність, транспозиція - усе це справді фундаментальні феномени в галузі чуттєвого пізнання. В ін­шому законі прегнантності виражається тенденція перцептивної організації до внутрішньої впорядкованості, своєрідного спрощення еле­ментів, які розмивають фігуру. Закон допов­нення до цілого доводить закономірне цілісне довершення фігури нашим сприйняттям, на основі принципу ізоморфізму. Діяльність моз­ку є формоутворюючим цілісним процесом, динамічною системою, в якій активно взає­модіють елементи. Структури є безносереднім відображенням в свідомості фізіологічних про­цесів в мозку, що виникають в результаті зов­нішніх впливів, які у вигляді аферентних імпульсів досягають кортикальних полів. При цьому фізіологічні закономірності тлумачи­лися фізичними законами електромагнітного поля.

Гештальтпсихологія займає паралелістичні позиції в розумінні співвідношення психіки та мозку. Методики експериментального дослід­ження сприймання, мислення, особистості, а також отримана в результаті їх застосування феноменологія складають важливий підсумок діяльності гештальтпсихології.

Посередником між фізичним полем і ціліс­ним сприйняттям повинна стати, на думку Гештальтистів, нова фізіологія цілісних і дина­мічних структур - гештальтів, ізольованих нер­вових елементів і шляхів. Прагнучи знайти матеріальне підґрунтя для психічних гештальтів, Келлер теоретично обґрунтував фізико-хімічні особливості психіки з метою розвитку однієї зі стрижневих ідей гештальтпсихології - ідею ізоморфізму матеріальних (фізіологічних) і психічних процесів.

Гештальтисти вважали, що принцип ізомор­фізму, відповідно до якого елементи і взаємо­відносини в одній системі взаємно відповіда­ють елементам і відносинам в іншій, дозволить вирішити психофізичну проблему, зберігши за свідомістю самостійну сутність і в той же час визначити її функціональне значення відповід­нодо матеріальних структур.

Коффка зробив спробу застосувати загаль­ний принцип структурності в тлумаченні фактів психічного розвитку і побудови на цій основі теорії психічного розвитку в онто- і філогенезі. Розвиток, на його думку полягає в динамічному ускладненні примітивних форм поведінки, утворенні більш складних структур, а також у встановленні співвідношення між цими структурами. Світ немовляти в певній мірі гештальтований, але структури його не пов’язані одна з одною, з розвитком наступає етап співвідношення.

На розвиток гештальтпсихології велике зна­чення мала філософія Канта, Маха, феноме­нологічна філософія Гусерля. Для гештальтистів важливо вивчати переживання як феномени, досвід, що не підвладний аналізу, і разом з тим, який зберігає свою неповторну цілісність. Коффка визначав, що однією з найголовніших помилок традиційної психології є розчленування структури на елементи (це є штучним в застосуванні навіть самого слова до проблеми, оскільки воно вживається в значенні подільності на елементи певного явища, яке після розчле­нування не підлягає оформленню в «живу» ма­теріальну сутність). Ціле неможливо розкласти на елементи, оскільки в результаті цього воно перестає існувати. Безпосередній досвід дає цілісність сприйняття світу з неповторним аро­матом, гамою кольорів природи, звуками (лю­дина зачарована неповторністю миті: спалах свічі відбивається у нас тільки на фоні темної кімнати).

Відомий психолог радянського періоду М.Г. Ярошевський наполягає на методологічній недосконалості гештальтистів, що була обумов­лена феноменологічним поглядом на свідомість і неспроможністю вийти за межі паралелізму в тлумаченні зв’язку психічних і тілесних актів. Під впливом феноменологічної традиції і пси­хофізичного паралелізму вони не змогли реалі­зувати прагнення до цілісної системи, що охоп­лює як зовнішнє, так і внутрішнє, і, власне кажучи, не вийшли за межі психічних структур їхньої динаміки. Гештальтизм, так само як і психоаналіз, біхевіоризм, претендували на за­гальну теорію психічного життя в цілому. Але гештальтисти виступали проти ідеї зведення людини до виключно раціонального, механіс­тичного, науково-природничого підходу. Світ, який споглядає людина неможливо відділити від її особистого досвіду4.

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 14

Безкоштовна робота

Закрити

Історія психології 3

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.