План

1. Основні закономірності розвитку моторики в немовлячому віці. 

2. Розвиток пізнавальної сфери молодшого школяра 

3. Метод аналізу продуктів діяльності 

4. Сенсорний розвиток немовляти. 

5. Етапи розвитку мислення в молодшому шкільному віці. Дослідження Зака, Давидова. 

6. Методи вікової психології. Моделювання 

7. Спілкування немовляти з дорослими 

8. Розвиток особистості молодшого школяра. 

9. Методи вікової психології. Методи опитування: бесіда, інтерв’ю, анкетування. 

10. Синдром госпіталізму, його причини, симптоми та наслідки. 

11. Особливості розвитку самосвідомості в молодшому шкільному віці. 

12. Методи вікової психології. Тестування.

10. Синдром госпіталізму, його причини, симптоми та наслідки.

Синдром госпитализма визначається як сукупність психічних і соматичних розладів, обумовлених тривалим перебуванням індивіда в лікарняному стаціонарі у відриві від близьких людей і вдома. Цей феномен вперше був описаний у немовлят і дітей, довго перебували в лікарні, у яких він був обумовлений переважно розлукою з матір'ю. Найбільш часто впливу, що ведуть до госпіталізму, об'єднують під назвою психічної депривації. Лангмайер і Матейчек дають таке визначення: це «стан, що розвивається внаслідок такої життєвої ситуації, коли суб'єкту не надані умови для задоволення його вітальних психічних потреб у достатній мірі і протягом досить тривалого часу». Психічна депривація може проявлятися в сенсорній області - бідністю вражень через нестачу різноманітних відчуттів; в емоційній області - при недостатності тепла, любові, турботи, емоційної підтримки, а також в інтелектуальній сфері - у зв'язку із зменшенням стимулів, що сприяють вправі і розвитку розумових здібностей.

До симптомів госпіталізму у дітей відносяться: уповільнення психічного і фізичного розвитку, відставання в оволодінні власним тілом і промовою, знижений рівень адаптації до оточення, ослаблена опірність до інфекцій. Наслідки госпитализма у немовлят і дітей є довготривалими і найчастіше можуть бути незворотними, приводячи до смерті у важких випадках. Госпитализм дорослих людей характеризується соціальною дезадаптацією, втратою інтересу до праці і трудових навичок, зменшенням і погіршенням контактів з оточуючими, тенденцією до затяжного перебігу захворювання. Якщо літня або хронічно хвора людина протягом тривалого часу перебуває в лікарні, його життя там і саме захворювання стають «стилем життя», він відвикає від життя вдома і прикладає значні зусилля, щоб знову повернутися до лікарні. Серед більш молодих пацієнтів виражену тенденцію до госпіталізму виявляють хворі неврозами, особи з психопатією, особливо, хворі психозами, яких лікарня захищає від життєвих потрясінь і проблем.


11. Особливості розвитку самосвідомості в молодшому шкільному віці.

Зі вступом дитини до школи її самосвідомість набуває нового рівня, проявляється як внутрішня позиція. Учень починає самовизначатися як суб'єкт навчальної діяльності, у нього формується Я-образ - результат усвідомлення глибинної суті людини, що дає змогу відрізнити себе від інших людей (такої, яка успішно або не успішно навчається, яку хвалять чи карають, з якою хочуть або не хочуть товаришувати). У молодшому шкільному віці значно розширюється сфера соціальних контактів дитини, що неминуче впливає на її первиннуЯ концепцію- сукупність настанов щодо себе.

Школа сприяє самостійності учня, його емансипації від впливу батьків, надає йому широкі можливості для вивчення навколишнього (фізичного і соціального) світу. Дії школяра, порівняно з діями дошкільника, набувають набагато важливішого для нього значення, оскільки він уже змушений сам відповідати за себе. У молодшому шкільному віці вже оцінюють інтелектуальні, соціальні й фізичні можливості дитини. Унаслідок цього школа стає джерелом вражень, на основі яких починається розвиток самооцінки дитини. Тут її досягнення та невдачі набувають офіційного характеру, постійно фіксуються і стають публічними. Це ставить перед необхідністю прийняти дух оцінного підходу, який з тієї пори пронизуватиме все життя.

На думку Л. Виготського, саме в молодшому шкільному віці починає складатися самооцінка дитини, яка опосередковує її ставлення до себе, інтегрує досвід її діяльності та спілкування з іншими людьми. Це є найважливішою властивістю особистості, що забезпечує контроль за власною діяльністю з точки зору нормативних критеріїв, організацію своєї поведінки відповідно до соціальних норм. Самооцінка відображає не тільки знання учня про результати навчальних досягнень, його уявлення про власні можливості у навчальній діяльності, а й ставлення до себе як до виконавця вимог учителя, батьків, як до носія нових особистісних якостей (старанність, наполегливість, акуратність, кмітливість та ін.).

Учні молодших класів передусім усвідомлюють і оцінюють у собі якості, які характеризують їх як школярів. Самооцінка дітей особливо залежить від оцінки їхньої діяльності й поведінки дорослими (батьками, вчителями). Школяр ніби дивиться на себе очима дорослого, визнає його авторитет, незаперечно приймає його оцінки. Тому часто, характеризуючи себе як особистість, учень початкової школи повторює лише те, що чув про себе від дорослих.

Для самооцінки молодших школярів властива також несамокритичність. Вони швидше помічають помилки та недоліки однолітків, ніж власні. За спостереженнями психологів, самоусвідомлення особистості, без якого неможливі самокритичність і самоконтроль як свідомі вольові процеси, відбувається опосередковано, через пізнання людей, які її оточують. Усвідомлення іншої людини дається порівняно легше, ніж себе. Тому процес самоусвідомлення особистості дещо відстає від здатності усвідомлювати інших. На ранніх етапах психічного розвитку дитини таке відставання досить помітне. Ця закономірність властива різним формам прояву самосвідомості, передусім самокритичності.

Важливою складовою самосвідомості є рівень домагань. У молодшому шкільному віці він залежить від успіху дитини в навчальній діяльності, а також від становища в системі стосунків з однолітками. Для школярів, які добре вчаться, мають авторитет серед однолітків, характерний високий і водночас реалістичний, не завищений рівень домагань. Непоодинокими є випадки значних індивідуальних відхилень у самооцінці та рівні домагань молодших школярів, трапляється й істотна відмінність між самооцінкою учнів різних класів.


12. Методи вікової психології. Тестування.

Тестування - це метод психологічної діагностики, що використовує стандартизовані запитання і завдання (тести), що мають певну шкалу значень. Існують три основні сфери тестування: а) освіта - у зв'язку зі збільшенням тривалості навчання і ускладненням навчальних програм; б) професійна підготовка і відбір - у зв'язку з темпом росту і ускладненням виробництва, в) психологічне консультування - у зв'язку з прискоренням соціодінаміческіх процесів 1.

Тестування дозволяє з відомою ймовірністю визначити актуальний рівень розвитку в індивіда необхідних навичок, знань, особистісних характеристик. Сам процес тестування може бути розділений на такі етапи: 1) вибір тесту з урахуванням мети та ступеня його достовірності; 2) його проведення визначається інструкцією до тесту; 3) інтерпретація результатів. На всіх трьох етапах потрібен професіоналізм, участь або консультація психолога.

Тест - стандартизоване, часто обмежене в часі випробування, призначене для встановлення кількісних або якісних індивідуально-психологічних відмінностей.

Існують різноманітні класифікації тестів. Вони можуть підрозділятися 1:

1) за особливостями використовуваних тестових завдань на тести вербальні і тести практичні;

2) за формами процедури обстеження - на тести групові та індивідуальні;

3) за спрямованістю - на тести інтелекту і тести особистості;

4) залежно від наявності або відсутності тимчасових обмежень - на тести швидкості та тести результативності;

5) тести розрізняються також за принципами конструювання, наприклад, в останні десятиліття активно розробляються комп'ютерні тести.

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 17

Безкоштовна робота

Закрити

Вікова психологія 4

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.