План

1. Воля та її основні ознаки. Функції волі. 

2. Простий та складний вольовий акт. Характеристика етапів вольових дій. 

3. Вольові якості особистості та їх характеристики. Виховання та самовиховання волі. 

4. Поняття про емоції та почуття. Функції емоцій та почуттів. 

5. Теорії емоцій. 

6. Види емоцій. Характеристика емоційних процесів. 

7. Види почуттів. Форми переживання почуттів. 

8. Поняття про темперамент. Історія вчень про темперамент. 

9. Поняття про тип темпераменту. Характерні особливості кожного типу темпераменту. 

10. Поняття про характер. Ознаки? та риси характеру. 

11. Формування характеру. Типології характерів. 

12. Загальне уявлення про здібності. Проблема походження здібностей. Задатки та здібності. Види здібностей та їх характеристика. 

13. Рівні здібностей та їх розвиток.

10. Поняття про характер. Ознаки та риси характеру.

Характер – сукупність стійких індивідуальних особливостей особистості, які складаються і виявляються в діяльності та спілкуванні, зумовлюючи типові для неї способи поведінки.

В системі відносин особистості виділяють чотири групи рис характеру:

1.Ставлення людини до інших людей, до колективу, до суспільства: індивідуалізм; колективізм;

2.Риси, що показують ставлення людини до праці, до своєї справи;

3.Риси, що показують, як людина ставиться до самого себе;

4.Риси, що характеризують ставлення людини до речей.


11. Формування характеру. Типології характерів.

Як відомо, характер формується протягом життя людини. Витоки характеру людини та перші ознаки його вияву слід шукати на самому початку життя. Головну роль у формуванні та розвитку характеру дитини відіграє його спілкування з оточуючими її людьми. Перші звички та форми поведінки формуються на основі механізму наслідування: дитина наслідує своїх близьких. Досить важливими для формування характеру дитини є стиль спілкування дорослих один з одним та з самою дитиною.

Першими в характері дитини формуються такі риси як доброта, товариськість, чуйність, а також протилежні їм якості -егоїзм, черствість, байдужість до людей. Існують дані про те, що формування цих рис починається в перші місяці життя і визначається тим, як мати обходилася з дитиною. У ранньому дошкільному віці закладаються засади таких рис характеру, які мають відношення до праці - працелюбство, акуратність, відповідальність, наполегливість.

Молодший шкільний вік відзначається формуванням таких рис характеру, які виявляються у ставленні до людей. Цьому сприяє постійне розширення сфери спілкування дітей за рахунок шкільних друзів, учителів. У підлітковому віці активно розвиваються і закріплюються вольові риси характеру, а в юнацькому формуються базові моральні, світоглядні риси особистості. До закінчення школи людина має в основному сформований характер, іте, що відбувається з нею далі, уже не може кардинально змінити її рис характеру до невпізнанності. Найефективнішим засобом формування характеру є праця. Сильний характер мають ті люди, які ставлять перед собою певні цілі, наполегливо досягають їх втілення в життя, долають усі перешкоди на шляху досягнення мети. Тому можна стверджувати, що характер людини формується в діяльності.

1.Гіпертимний тип. Підлітки цього типу відрізняються рухливістю, товариськістю, схильністю до бешкетування.

2.Циклоїдний тип. Діти характеризуються підвищеною дратівливістю і схильністю до апатії.

3.Лабільний тип. Цей тип непередбачуваний, характеризується різкими змінами настрою.

4.Астеноневротичний тип. Характеризується підвищеною підозрілістю і капризністю, стомлюваністю і дратівливістю.

5.Сензитивний тип. Цей тип характеризується підвищеною чутливістю до всього: до того, що радує, і до того, що викликає смуток або лякає.

6.Психастенічний тип. Ці підлітки характеризуються раннім інтелектуальним розвитком, схильністю до розміркувань, самоаналізу і оцінок поведінки інших людей.

7.Шизоїдний тип. Характерною рисою таких підлітків є замкнутість, вони не надто прагнуть до товариства ровесників, віддають перевагу перебування на самоті або компанії дорослих.

8.Епілептоїдний тип. Характерними їх рисами є жорстокість, самолюбство, владність.

9.Істероїдний тип. Ці підлітки характеризуються егоцентризмом, потребою в увазі до власної персони.

10.Нестійкий тип. Підлітки цього типу виявляють підвищену схильність та потяг до розваг, байдикування та неробства.

11.Конформний тип. Цей тип характеризується бездумністю, некритичністю, а також підпорядкуванням будь-яким авторитетам, груповій більшості.


12. Загальне уявлення про здібності. Проблема походження здібностей. Задатки та здібності. Види здібностей та їх характеристика.

Здібності – психічні властивості та якості людини, які виступають необхідною умовою успішного виконання конкретного виду діяльності.

Науковці не мають єдиної точки зору стосовно походження здібностей та умов їх формування. Історично склалось три концепції з цього питання:

1.Теорія успадкованих здібностей. Здібності - біологічно детерміновані властивості людини,що успадковуються від потомків, а середовище проживання людини лише виявляє їх.

2. Теорія придбаних здібностей. Здібності цілком визначаються впливом середовища, а зокрема вихованням.

3. Теорія діалектики спадкового та набутого в здібностях. Здібності поєднують в собі як спадкові прояви – задатки, так і їх розвиток за рахунок впливу середовища і виховання.

Задатки – анатомо – фізіологічні особливості нервової системи, які складають природну основу розвитку здібностей.

Види здібностей:

Природні розуміють ті здібності, які є спільними для людини та тварин, особливо вищих.

Загальними називають такі здібності, які тією чи іншою мірою виявляються у всіх видах діяльності людини.

Спеціальні здібності – це здібності, які виявляються тільки в окремих видах людської діяльності.

Теоретичні – зумовлюють схильність людини до абстрактно-теоретичних міркувань.

Практичні – зумовлюють схильність людини до конкретних практичних дій.

Начальні – визначають успішність навчання, засвоєння особистістю знань, формування вмінь та навичок.

Теоретичні – можливість відкриттів та винаходів, створення нових предметів матеріальної та духовної культури.

Під потенційними здібностями розуміють ті, які не реалізуються в конкретному виді діяльності, але здатні актуалізуватися при зміні соціальних умов.

До актуальних здібностей, відносять ті, які необхідні саме в даний момент і реалізуються в конкретному виді діяльності.


13. Рівні здібностей та їх розвиток.

У психології найчастіше зустрічається така ієрархія рівнів розвитку здібностей: здібність, обдарованість, талант, геніальність.

Здібність – психічні властивості та якості людини, які виступають необхідною умовою успішного виконання конкретного виду діяльності.

Обдарованість - високий рівень задатків, схильностей. Обдарованість є результатом і свідченням високого рівня інтелектуального розвитку індивіда.

Талант - високий рівень обдарованості, природний хист людини до певного виду діяльності; видатні природні здібності людини до діяльності в якійсь галузі та уміння, які розвиваються з набуттям навичок і досвіду.

Геніальність - це найвищий ступінь прояву творчих сил людини. Проявляється у створенні тих або інших здобутків, що мають важливе значення для розвитку суспільства.

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 13

Безкоштовна робота

Закрити

Основи психології 36

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.