План

1. Бесіда та її значення для роботи практичного психолога.

2. Аналіз продуктів діяльності як метод психології.

3. Методи дослідження міжособистісних стосунків у групі

4. Діяльність як форма активності особистості. Структура діяльності.

5. Характеристика видів діяльності. Поняття провідної діяльності

6. Процес оволодіння діяльністю (знання, вміння, навички)

7. Співвідношення змісту понять «людина», «індивід», «суб’єкт”, «особистість», «індивідуальність»

8. Спрямованість особистості та її характер

9. Структура особистості. Варіативність підходів до визначення структури особистості

10. Характеристика сучасних теорій особистості

11. Проблема періодизації особистісного розвитку

12. Життєві кризи особистості, їх характеристика

13. Етапи соціалізації особистості

14. Самосвідомість та самооцінка особистості

15. Поняття про групу. Значення груп. Класифікація груп та їх характеристика

1. Бесіда та її значення для роботи практичного психолога.

Бесіда – метод одержання інформації за допомогою вербальної комунікації в ході вільного діалогу між дослідником та досліджуваним на певну тему. Бесіда не обмежена в часі і, крім того, тут існує двосторонній зв’язок між дослідником і респондентом. Для успішного проведення бесіди потрібно створити дружню атмосферу. І тут велике значення мають вступне слово і перші запитання дослідника, які повинні викликати в опитуваного довіру і бажання співпрацювати. Рекомендується починати бесіду з нейтральних запитань, спираючись на досягнення єдності думок щодо очевидних фактів.


2. Аналіз продуктів діяльності як метод психології.

Цим методом широко користуються в історичні психології для вивчення психології людини в минулому.. що є неможливим для безпосереднього спостереження або експериментування, з метою розуміння закономірностей психологічного розвитку людини, спираючись на закономірності її суспільно-історичного розвитку. Можна використовувати і в процесі створення продукту. Спостерігаючи за процесом, можна вивявити динаміку формування задуму, темп роботи, особливості вмінь та навичок, ставлення до виконання завдання. На підставі таких спостережень можна зробити висновок про розвиток розумових, емоційних, вольових та індивідуально-особистісних якостей та властивостей особистості.


3. Методи дослідження міжособистісних стосунків у групі

Гіпотеза дослідження є одним із вирішальних компонентів, що забезпечує досягнення мети. Це припущення, сформульоване дослідником щодо наявності чи відсутності емпіричних зв’язків, залежностей між об’єктами чи явищами, що вивчаються. Гіпотеза може формулюватися як окреме твердження або як логічно послідовна система тверджень.

Незалежні зміни – це конкретні ситуації або явища, спеціально організовані дослідником. Зміни які він очікує спостерігати та фіксувати, будуть залежними змінними.

Точність інформації залежить від чутливості використаних методик до вимірювання досліджуваних якостей.

Обґрунтованість психологічної інформації визначається придатністю методу досліджувати саме ті якості об’єкта, які вивчаються.

Надійність інформації, або її вірогідність, означає стабільність результатів при повторних експериментах різних дослідників. Надійність підтверджується методам диспертного та факторного аналізів.


4. Діяльність як форма активності особистості. Структура діяльності.

Діяльність людини – досить складне явище, яке є об’єктом вивчення багатьох наук.

Леонтьєв « діяльність – це реальний зв’язок суб’єкта з об’єктом, до якого обов’язково включена психіка.

Головні характеристики:

-Мотив – те, що спонукає діяльність, заради чого вона змінюється.

-Мета – це ідеальне уявлення її майбутнього результату, що визначає характер і способи дій людини.

-Предмет - те, з чим вона безпосередньо має справу.

Структура

У внутрішньому плані має таку послідовність: потреба-мотив-мета-завдання.

У зовнішньому: діяльність-дія-операція-рух.

Два плани – зовнішній та внутрішній - тісно взаємопов’язані між собою: зовнішня дія опосередковується внутрішніми процесами, а внутрішній так чи інакше виявляється зовні.


5. Характеристика видів діяльності. Поняття провідної діяльності

-Гра. У перші роки життя в дитини складаються передумови для оволодіння найпростішими формами діяльності. Гра – це насамперед осмислена діяльність, іншими словами – сукупність осмислених дій, об’єднаних єдністю мотиву.

-Учіння. В учінні треба виконувати завдання, дотримуватися дисципліни, виконувати певні обов’язки. Головна мета учіння – це підготовка до майбутньої самостійної діяльності, а головний засіб – засвоєння узагальнених результатів того, що створене попередньою працею людей.

-Праця. Є діяльністю спрямованою на створення суспільно корисного продукту.

Поточний вид діяльності готує підґрунтя для наступного, оскільки в ньому розвиваються відповідні потреби, пізнавальні можливості та особливості поведінки. У зв’язку з цим у психології існує поняття провідного виду діяльності. Провідний вид діяльності – виді діяльності, який на ланому віковому етапі зумовлює головні, найважливіші зміни в психіці дитини, у її психічних процесах і психічних властивостях особистості, а не той, яким займається дитина.


6. Процес оволодіння діяльністю (знання, вміння, навички)

Знання – це теоретично узагальнений суспільно-історичний досвід, результат оволодіння людиною дійсності, її пізнання.

Уміння – це заснована на знаннях і навичках готовність людини успішно виконувати певну діяльність.

Навички – це дія, сформована шляхом повторення і характеризується високою мірою осягнення і відсутністю по елементної свідомої регуляції і контролю.


7. Співвідношення змісту понять «людина», «індивід», «суб’єкт”, «особистість», «індивідуальність»

Особистість – це не суто психологічне поняття, і вивчається вона всіма суспільними науками – філософією, соціологією, етикою, педагогікою.

Індивід – окремий представник людського роду в єдності його набутих та природжених особливостей, носій індивідуально своєрідних психофізичних рис.

Особистість – це конкретна людина, узята в системі її стійких соціально зумовлених психологічних характеристик, які виявляються в суспільних зв’язках і відношеннях, визначають її моральні вчинки і мають суттєве значення для неї самої і для оточуючих.

Індивідуальність – неповторність поєднання природних та соціальних якостей індивіда, що втілюються у проявах його темпераменту, характеру, здібностей, специфіці потреб та інтересів, стилю діяльності.

«Особистість» та «індивідуальність»

Мають спільну площу. Це ті властивості особистості, які складають базис її індивідуальності.

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 15

Безкоштовна робота

Закрити

Основи психології 33

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.