План

1. Свідомість і самосвідомість як продукт природної та соціальної еволюції людини

2. Поняття самооцінка особистості

3. Я-концепція особистості

4. Суть феномену рефлексії

5. Психологічний захист та його механізми.

6. Різновиди психологічного захисту.

7. Проблема періодизації особистісного розвитку за Д.Б.Ельковіним.

8. Стадії розвитку особистості за Е.Еріксоном.

1. Свідомість і самосвідомість як продукт природної та соціальної еволюції людини

Психіка є здатність живих істот створювати почуттєві і узагальнені образи зовнішньої дійсності і реагувати на ці відображення згідно своїм потребам, а в людини також відповідно до його інтересам, цілям та ідеалам.

Свідомість є частиною психіки, тому що в ній відбуваються не тільки свідомі, але й підсвідомі і несвідомі процеси.

Свідомими називаються такі психічні явища і дії людини, які проходять через його розум і волю, опосередковуються ними, які, отже, здійснюються зі знанням того, що він робить, мислить або почуває.

Перейдемо до питання до питання про те, чим визначається, обумовлюєтьсявиникнення і розвиток свідомості. Фактори, що визначають цейпроцес, називають детермінантами або детермінаторамі.

Зовнішніми детермінаторамі свідомості є природа і суспільство.Образ зовнішнього світу відрізняється від самого зовнішнього світу. Свідомість є суб'єктивний образ об'єктивного світу.

Свідомість властива тільки людині і виникло в умовах суспільної життя. Лише в останніх умовах розвився людський розум і його контрольнад волею. Саме суспільне життя, заснована на праці, створила людиниз його свідомістю.

Таким чином, говорячи про свідомість як єдність двох детермінації, мимаємо на увазі органічний і нерозривний комплекс двоякого роду факторів, визначили і визначають розвиток психіки людини, факторів, діяли не за чергою, а в єдності і взаємопроникнення. Тому, займаючись людською свідомістю, ми весь час будемо мати на увазі не тільки фактори суто соціальні, тобто сверхлічние, а й біологічні фактори, підвладні повною мірою законами органічної природи, а також факторипсихологічні, підвладні двом зазначеними детермінаторам.

Самосвідомість є певна форма реального явища - свідомості.

Самосвідомість припускає виділення і отліченіе людиною самого себе,свого Я від усього, що його оточує. Самосвідомість - це усвідомленнялюдиною своїх дій, почуттів, думок, мотивів поведінки, інтересів,свого становища в суспільстві. У формуванні самосвідомості істотну рольграють відчуття людиною свого власного тіла, рухів, дій.

Самосвідомість є свідомість, спрямована на самого себе: це --свідомість, що робить своїм предметом, об'єктом свідомість. Як це можливо зпогляду матеріалістичної теорії пізнання - ось у чому полягає головнийфілософський питання проблеми самосвідомості. Питання полягає у з'ясуванніспецифіки цієї форми свідомості і пізнання. Ця специфіка визначена, тем,що в акті самосвідомості свідомість людини, будучи суб'єктивною формоюдійсності, саме роздвоюється на суб'єкт і об'єкт, на свідомість,яка пізнає (суб'єкт), і свідомість, що пізнається (об'єкт). Такероздвоєння, як воно не здається дивним для звичайного мислення, єочевидним і постійно спостерігаються фактом.


2. Поняття самооцінка особистості

Самооцінка- оцінка особистістю самої себе, своїх можливостей, якостей та місця серед інших людей

Самооцінка має комплексний характер, оскільки розповсюджується на різні появи особистості - інтелект, зовнішні дані, успішність у спілкуванні тощо. Вона також єдинамічною,так як може змінюватись впродовж життя.

Залежно від того, як самооцінка, що має суб'єктивний характер, співвідноситься з реальними проявами людини, вона поділяється на види:

Адекватна самооцінка- та, що відповідає реальності.

Неадекватна самооцінка- коли людина себе неправильно оцінює.

Неадекватна, в свою чергу, може бутизавищеною- для неї характерна переоцінка людиною своїх позитивних якостей тазаниженою,яка проявляється через применшення своїх переваг або (і) перебільшення недоліків. Саме неадекватно занижена самооцінка значно важче піддається психологічній корекції через свою злитість з комплексом неповноцінності особистості.

Самооцінка значною мірою виявляється не стільки в тому, що людина думає або говорить про себе, скільки в її ставленні до досягнень інших. Людина із завищеною самооцінкою охоче критикує без достатніх підстав зроблене іншими людьми. Неадекватна самооцінка ускладнює життя не лише тим, кому вона властива, а й оточуючим. Конфліктні ситуації, в яких опиняється людина, зазвичай є результатом неправильної самооцінки.

Як компонент самосвідомості самооцінка теж не є вродженою, а поступово формується в онтогенезі людини, вперше проявляючись в дошкільному віці. На її формування в особистості суттєво впливають наступнімеханізми:

1 - механізм характерний як провідний для дітей дошкільного віку,

2 - для молодших школярів,

3 - для осіб підліткового та юнацького віку,

4 - для людей дорослого віку

1) емоційна реакція значимих дорослих:

- ступінь їх любові, прийняття дитини,

- прояв уваги до дитини, спілкування з нею, переважаюче ставлення до дитини, оцінка її вчинків;

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 12

Безкоштовна робота

Закрити

Основи психології 12

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.