План

1. Колективний образ українця за оригінальними творами вітчизняних письменників, митців, дослідників (Сковорода, Котляревський). Національний характер персонажів Гоголя.

2. Формування національної ідеї в етногенезі українців. Етнокультурні процеси на території України: місце трипільського, черняхівського, зарубинецького та скіфського періодів розвитку етнокультур у етнопсихології українців.

3. Мова як ноосфера етносу. О.Потебня, К.Ушинський про значення рідної мови у формуванні етнічної свідомості та самосвідомості дитини. Мова і національна ідентифікація особистості.

4. Мовні, діалектичні відмінності етносів, їх органічне поєднання з географічно-природними умовами життя народу. Міграційні процеси, асиміляція мов, інтеграція діалектів як психологічні проблеми.

5. Дохристиянські традиційні вірування у сучасному світогляді українця. Образи-символи у національній літературі та мистецтві, їх семантичні особливості.

4. Мовні, діалектичні відмінності етносів, їх органічне поєднання з географічно-природними умовами життя народу. Міграційні процеси, асиміляція мов, інтеграція діалектів як психологічні проблеми.

Україна розташована в центрі Європи, де перетинаються шляхи, що з'єднують Схід і Захід. У ході досліджень, присвячених феномену геополітичного положення України і його впливу на український національний характер, було встановлено, що українцям притаманні як європейські риси характеру, так і східні, тобто, з одного боку, християнсько-візантійські, з іншого — євразійсько-кочівницькі.

Саме у прикордонному (перехідному) геополітичному положенні України деякі дослідники вбачають причину складності її існування як незалежної держави. Держава, вважає В. Янів, виникає там, де є динаміка, сильно розвинута воля, яка зуміє силою поєднати змагання сильних індивідуальностей, що розходяться, як у Європі, або там, де пасивне байдуже суспільство, що не вміє протиставитися деспотові і підкоряється його волі, як у Азії [52]. "Ми вже належачи, в основному, до Європи, за­надто відхилилися від неї, щоби викресати в собі достатньо волі, конче потрібної для побудови держави, однак і не наблизилися настільки до Азії, щоб дати себе вести власному деспотові", — так писав В. Янів [52]. Проте події 90-х років ХХ ст. показали, що Україна не надто відійшла від Європи і все-таки спромоглася побудувати власну незалежну державу.

Отже, за географічним станом Україна перебуває начебто на "межі двох світів" — між Європою й Азією, що, безумовно, вплинуло на психологію народу. Окраїнне положення України, вважає О. Кульчицький, неминуче породжувало дружинницький, а згодом лицарсько-козацький тип людини, яка насолоджувалась ризиком і намагалась активно протистояти злу, захищаючи високі ідеали — честь, віру і свободу. Однак поряд із цими ідеалами межують й інші риси, зумовлені постійною загрозою: самоізоляція, заглиблення в окреме життя. Разом з "vita maxima" існує можливість "vita minima" — сховавшись, перечекати й уберегтися [52].

Постійне напруження прикордонної держави, розвиває свою думку В. Янів, породжує певний духовний стан, сформований у відомому вислові: "Або пан, або пропав". Поряд із пристрасним бажанням жити й бути існує зневажливе ставлення до смерті. Однак постійна загроза смерті призводить до загибелі насамперед найкращих і найсміливіших. І коли впродовж століть така селекція набуває страхітливих розмірів, стає зрозуміло, чому зневага до смерті змінюється страхом перед нею, а героїчне життя лицаря ("vita maxima") — "схованим життям" ("vita minima"). Звідси В. Янів виводить таку сучасну українську рису, як слабка воля, що відрізняє наш народ від європейців [52].

Впливом європейського чинника етнологи намагаються пояснити й деякі інші негативні риси українців. Так, М. Григоріїв пише: "Великі простори України привчили українців до байдужості, пасивності, розслабленості, безтурботності: "до нас ще далеко", "ще встигнемо", "якось воно буде" [3].

У свою чергу, емоційність і слабка воля породжують такі духовні якості, як задумливість, рефлексія і навіть меланхолія, що яскраво проявляються в народній творчості українців, проте вплив постійної загрози українському народу не можна оцінювати однозначно. Річ у тім, що коли постійно існує загроза життю народу, у нього виникає питання про сенс життя. Відповідь на це філософське питання може бути як у релігії, так і в інших духовних цінностях, тобто у виході за межі власного буття. "Людина прагне вийти з себе, щоб стати СОБОЮ. Людина облагороджується, сублімується, а втікаючи від джерела свого неспокою — від війни з усіма її страхіттями, — вона відкидає насамперед саму війну, а потім уже й лицарські цінності, замінюючи їх протиставленнями: твердість — ніжністю, нищення — творінням блага, ризик — розсудливістю, рани — шпиталями, ненависть — любов'ю або милосердям [52].

Отже, протилежною духовною диспозицією войовничості є надання допомоги іншому, що в Україні є великою етнічною цінністю. Це облагородження віддаляє нас від війни та руїн

Під міграцією населення (лат. - переселення) розуміють переміщення людей по територіях, які пов'язані зі зміною постійного місця проживання та роботи і призводять до механічного приросту населення.

Асиміля́ція (лат. assimilo ‘уподіблюю’), уподібнення — у мовознавстві — уподібнення звука до сусіднього як в умовах його творення (артикуляції), так і в акустичному відношенні.

Інтеграція - протилежний диференціації процес, за якого з декількох мов чи діалектів виникає одна мова.

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 15

Безкоштовна робота

Закрити

Етнопсихологія 10

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.