План

1. Основні методи психологічного консультування: спостереження, експеримент

2. Психіка і свідомість

3. Предмет психологічного консультування та його завдання

Список використаної літератури

1. Основні методи психологічного консультування: спостереження, експеримент

Спостереження й експеримент - основні методи, які застосовуються в психології. Всі інші методи, як тести чи анкетування, можна загалом вважати певними їх видозмінами.

Прикладом застосування спостережень у старовину може служити виділення типів темпераменту грецьким лікарем ГІППОКРАТОМ (бл. 460-377 pp. до Хр.). Метод спостережень у значній мірі вплинув на виникнення механістичної концепції людини.

Теоретичні основи методу спостережень слід шукати у методологічних передумовах, напрацьованих в емпіризмі, а пізніше розвинутих і переглянутих у межах теорії позитивізму. Згідно з поглядами Франца БЕКОНА (1561-1626 pp.), Джона ЛОККА (1632-1704 pp.) та інших філософів-емпіриків, дослідження, які грунтуються на спостереженні, - це єдине джерело будь-яких знань про світ. Оґюст КОНТ (1798—1857 pp.), творець позитивізму, стверджував, що єдиним джерелом знань про світ є дослідження, і до того ж - саме зовнішнє дослідження. Від кидаючи можливість одержання знань про внутрішні психічні переживання, він прагнув зробити предметом науки виключно об'єктивні явища, які підлягають процесу спостереження. Метод спостереження застосовував також і Чарльз ДАРВІН (1809—1882 pp.). Він спостерігав за зовнішніми виявами почуттів у людей і тварин. З цих досліджень пізніше скористалися психологи, які займались індивідуальними відмінностями, наприклад, при дослідженні фаз розвитку, змін в анатомічних структурах або вивченні впливу середовища на зміни в поведінці людини. Спостереження стоїть біля основ психології розвитку. Перші результати наукових досліджень у питанні розвитку з'явилися завдяки спостереженням за дітьми.

Спостереження як науковий метод не є лише сприйняттям фактів, випадків, подій. Це цілісний, вибірковий і об'єктивний процес.

Основна умова вдалого спостереження - це його спрямованість. Спостерігач повинен дотримуватися чітко визначеної мети, яка його зорієнтовує на предмет спостереження3. Слід пам'ятати про принцип, що чим вужче коло спостереження, тим легше його точно підготувати, а значить і ефективно зреалізувати.

Друга умова вдалого спостереження — плановість. У плані спостереження слід визначити категорії фактів, на яких спостерігач має зосередити свою увагу. Передбачається тут також час і спосіб проведення спостережень.

Третя умова правильного спостереження — це вибірковість. Адже неможливо детально спостерігати за всім. Вибірковість вимагає виділення суттєвих рис досліджуваного явища. Допомогу в цьому надають певні напрацьовані психологічні теорії, які можуть забезпечити дослідника гіпотезами й скерувати його до тих особливостей досліджуваної дійсності, на яких бажано зосередити увагу.

Об'єктивність — ще одна умова правильного спостереження — вимагає свідомого розмежування даних спостереження та інтерпретації. Інтерпретація має бути наслідком спостережень. Слід також пам'ятати, що інтерпретація є чимось більш суб'єктивним, у той час, як саме спостереження мусить бути об'єктивним. Воно має бути реєстрацією виявлених явищ.

Спостереження. Одним із основних емпіричних методів психологічного дослідження є спостереження, яке полягає в умисному, систематичному та цілеспрямованому сприйнятті психічних явищ з метою вивчення їхніх специфічних проявів у конкретних умовах та з'ясуванні смислу цих явищ, який не може бути даний безпосередньо. Спостереження використовується у процесі дослідження явищ, що підлягають безпосередньому сприйманню, і як метод наукового пізнання змістовно відрізняється від спостереження як засобу пізнання в буденному житті. Психологічне спостереження — це метод наукового пізнання, спрямований на аналіз зовнішніх проявів індивідуального світу «Я» людини (предмета психології) у безпосередній сенсорно-перцептивній взаємодії з ним.

Спостереження включає елементи теоретичного мислення (задум, система методичних прийомів, осмислення та контроль результатів) та набір кількісних і якісних методів аналізу (узагальнення, факторизація даних та ін.). Методика спостереження як детально описана послідовність реалізації методу включає: вибір ситуації та об'єкта спостереження, узагальнення теоретичних уявлень про досліджувану реальність та виділення цілей дослідження; побудову програми (схеми) спостереження у вигляді змінного переліку ознак (аспектів) явища, що сприймається, одиниць спостереження з детальною їх презентацією, а також спосіб і форму фіксації результатів спостереження (запис, кіно-, фото-, аудіо-, відеореєстрація у суцільній, щоденниковій та категоризованій формах); опис вимог до організації роботи спостерігача; опис способу обробки та представлення отриманих даних.

Розрізняють неструктуралізоване спостереження, що виявляє недостатньо формалізований процес реалізації методу, і структур алізо-ване спостереження. Цьому типу відповідає високий ступінь стандартизації, для фіксації результатів використовуються спеціальні документи, бланки, досягається достатня близькість даних, отриманих різними спостерігачами.

Включеним спостереженням називається такий його вид, при якому психолог-дослідник, безпосередньо включений, залучений у досліджуваний процес, контактує, діє разом з учасниками дослідження. Характер залученості може бути різним: в одних випадках дослідник повністю зберігає інкогніто, й інші учасники ніяк його не виділяють серед інших членів групи, колективу; в інших ситуаціях — спостерігач бере участь у досліджуваній діяльності, але при цьому не приховує своїх дослідницьких цілей. Залежно від специфіки ситуації, яка спостерігається, а також дослідницьких завдань будується конкретна система відносин і взаємодій спостерігача та інших учасників дослідження. Вказаний тип спостереження часто використовується у процесі дослідження соціально-психологічних явищ та професійної діяльності людини.

Спостереження називається польовим, якщо воно відбувається в природних для досліджуваного явища умовах. Іноді необхідною є лабораторна форма спостереження, яка створює можливість направленої організації умов, характеру та специфічних особливостей розгортання досліджуваного явища. Систематичні спостереження проводять регулярно та протягом визначеного проміжку часу. Це може бути подовжене спостереження, яке триває безперервно, або спостереження, що проводиться в циклічному режимі (один раз на тиждень, фіксований термін року та ін). Як правило, систематичне спостереження здійснюється за достатньо структуралізованою методикою, з високим ступенем конкретизації всієї діяльності спостерігача. Несистематичне спостереження використовується часто в незапланованих ситуаціях, у випадку взаємодії з явищами, що попередньо не очікувалися і не включалися в програму спостереження.

Важливим для визначення сутності спостереження як методу психологічного дослідження є поділ його за ознакою «об'єктивність-суб'єктивність». Об'єктивне (або зовнішнє) спостереження спрямоване до зовнішньої сторони протікання психічних процесів та розгортання психологічних явищ. Проте дотримання принципу єдності об'єктивних характеристик психологічних явищ і суб'єктивного змісту їх сутності вимагає чіткої диференціації та спеціалізації аналітичних моделей і засобів тлумачення даних спостереження, коли стає можливим наукове обгрунтування та презентація процесу «перекладу» змісту «зовнішніх» даних як осягнення змісту протікання «внутрішніх» процесів предмета дослідження. Таким чином, дві форми спостереження — зовнішнього та внутрішнього — слід розуміти як дві різні стратегії аналізу, тлумачення та виявлення сутності психічного.

Суб'єктивне (внутрішнє) спостереження, або самоспостереження, являє собою процес споглядальної взаємодії з власними внутрішніми психічними процесами невідривне від спостереження за їхніми зовнішніми проявами. Однією з форм зовнішніх виявів результатів самоспостереження (інтроспекції) є метод словесного звіту, чітка організація та структурапізація якого дає змогу узагальнити та «об'єктивувати» зміст даних, отриманих у результаті дослідження.

Самоспостереження в психології -- унікальний метод «проникнення» у внутрішнє психічних процесів та явищ, проте для дослідника використання цього методу пов'язане з цілим комплексом труднощів, подолання яких постає як чітка та методична організація пізнавальної роботи спостерігача (самого піддослідного): дані самоспостереження повинні даватися не в інтерпретованому, а в сутнісному вигляді; у тій послідовності, в якій вони виникають, а словесний вираз почуттів та переживань у цей момент має бути чітким та максимально спонтанним (умовно вільним від осмислюваних дій учасника дослідження). Хід і дослідницький ефект застосування методу самоспостереження багато в чому залежить від умілих та вправних дій дослідника, який організовує та забезпечує процес дослідження від початку до його логічного кінця.

Позитивна якість методу спостереження полягає в тому, що він дає можливість вивчати психічні процеси та явища в природних для них умовах. За необхідної забезпеченості дослідницьких дій засобами аналізу й тлумачення, а також за необхідної доповненості процедури дослідження іншими методами та прийомами метод спостереження є цінним засобом емпіричного пізнання психологічних явищ світу.

Психологічний експеримент — дослід, що проводиться в спеціальних умовах, для отримання нових наукових знань за допомогою цілеспрямованого втручання дослідника в життєдіяльність випробовуваного.

Різними авторами поняття «Психологічний експеримент» трактується неоднозначно, часто під експериментом в психології розглядається комплекс різних самостійних емпіричних методів (власне експеримент, спостереження, опитування, тестування). Проте традиційно в експериментальній психології експеримент вважається самостійним методом..

Специфіка психологічного експерименту

У психології експериментальне дослідження володіє своєю специфікою, що дозволяє розглядати його окремо від досліджень в інших науках. Специфіка психологічного експерименту полягає в тому, що:

- Психіку як конструкт неможливо об'єктивно спостерігати і про її діяльність можна дізнатися, лише ґрунтуючись на її проявах, наприклад, у вигляді певної поведінки.

- При вивченні психічних процесів вважається за неможливе виділити якийсь один з них, і дія завжди відбувається на психіку в цілому (або, з сучасної точки зору, на організм як єдину неподільну систему).

- У експериментах з людьми (а також деякими вищими тваринами, наприклад, приматами) відбувається активна взаємодія між експериментатором і випробовуваним.

- Дана взаємодія зокрема робить необхідною наявність інструкції випробовуваному (що, очевидно, нехарактерно для природничо-наукових експериментів).

Загальні відомості

Роберт Вудвортс (R. S. Woodworth), що опублікував свій класичний підручник по експериментальній психології («Experimental psychology», 1938), визначав експеримент як впорядковане дослідження, в ході якого дослідник безпосередньо змінює якийсь чинник (або чинники), підтримує останні незмінними і спостерігає результати систематичних змін. Відмітною особливістю експериментального методу він вважав управління експериментальним чинником, або, по термінології Вудвортса, «незалежній змінній», і відстежування його впливу на спостережуване слідство, або «залежну змінну». Метою експериментатора вважається збереження постійними всіх умов, за винятком однієї — незалежної змінної.

У спрощеному прикладі незалежну змінну можна розглядати як якийсь релевантний стимул (St(r)), силу якого варіює експериментатор, в той час, як залежна змінна — реакція (R) випробовуваного, його психіки (P) на дію цього релевантного стимулу. Схематично це можна виразити таким чином:

Проте, як правило, саме шукана стабільність всіх умов, окрім незалежної змінної, в психологічному експерименті недосяжна, оскільки практично завжди крім цих двох змінних присутні і додаткові змінні, систематичні іррелевантні стимули (St(1)) і випадкові стимули (St(2)), ведучі відповідно до систематичних і випадкових помилок. Таким чином остаточне схематичне зображення експериментального процесу виглядає так:

Отже, в експерименті можна виділити три види змінних:

1. Незалежна змінна

2. Залежна змінна

3. Додаткові змінні (або зовнішні змінні)

Отже, експериментатор намагається встановити функціональну залежність між залежною і незалежною змінною, що виражається у функції R=f(St(r)), спробувавши при цьому врахувати систематичну помилку, що виникла унаслідок дії іррелевантних стимулів (прикладами систематичної помилки можна назвати фази Місяця, час доби і ін.). Для зменшення вірогідності дії випадкових помилок на результат дослідник прагне проводити серію дослідів (прикладом випадкової помилки, можливо, наприклад, втома або ж потрапивша в око випробовуваному смітинка).

Основне завдання експериментального дослідження

Загальне завдання психологічних експериментів полягає в тому, щоб встановити наявність зв'язку R=f(S, P) і, по можливості, вид функції f (бувають різні види зв'язку — причинно-наслідкові, функціональні, кореляційні і ін.). В даному випадку, R — реакція випробовуваного, S — ситуація, а P — особа випробовуваного, психіка, або «внутрішні процеси». Тобто, грубо кажучи, оскільки психічні процеси неможливо «побачити», в психологічному експерименті на підставі реакції випробовуваних на стимулювання, регульоване експериментатором, робиться який-небудь вивід про психіку, психічні процеси або особу випробовуваного.

Види експериментів

Залежно від способу проведення

Виділяють головним чином три види експериментів:

- Лабораторний експеримент

- Польовий, або природний експеримент

- Формуючий, або психолого-педагогічний експеримент

Залежно від етапу дослідження

- Пілотажне дослідження (так зване чорнове, пробне дослідження)

- Власне експеримент

Залежно від рівня усвідомленості

Залежно від рівня усвідомленості експерименти також можна розділити на:

- ті, в яких випробовуваному даються повні відомості про цілі і завдання дослідження

- ті, в яких в цілях експерименту деяка інформація про нього від випробовуваного втаюється або спотворюється (наприклад, коли необхідно, щоб випробовуваний не знав про дійсну гіпотезу дослідження, йому можуть повідомити помилкову)

- і ті, в яких випробовуваному невідомо про цілі експерименту або навіть про сам факт експерименту (наприклад, експерименти із залученням дітей).

Етапи психологічного експерименту

Загальна модель проведення психологічного експерименту відповідає вимогам наукового методу. При проведенні цілісного експериментального дослідження виділяють наступні етапи:

1. Первинна постановка проблеми

- Постановка психологічної гіпотези

2. Робота з науковою літературою

- Пошук визначень базових понять

- Складання бібліографії з тематики дослідження

3. Уточнення гіпотези і визначення змінних

- Визначення експериментальної гіпотези

4. Вибір експериментального інструменту, який дозволяє:

- Управляти незалежній змінній

- Реєструвати залежну змінну

5. Планування експериментального дослідження

- Виділення додаткових змінних

- Вибір експериментального плану

6. Формування вибірки і розподіл випробовуваних по групах відповідно до прийнятого плану

7. Проведення експерименту

- Підготовка експерименту

- Інструктаж і мотивування випробовуваних

- Власне експериментування

8. Статистична обробка

- Вибір методів статистичної обробки

- Перетворення експериментальної гіпотези в статистичну гіпотезу

- Проведення статистичної обробки

9. Інтерпретація результатів і висновки

10. Фіксація дослідження в науковому звіті, статті, монографії, листі в редакцію наукового журналу

Переваги експерименту як методу дослідження

Можна виділити наступні основні переваги, якими володіє метод експерименту в психологічних дослідженнях:

- Можливість вибрати момент початку події

- Повторюваність події, що вивчається

- Змінність результатів шляхом свідомого маніпулювання незалежними змінними.

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 21

Безкоштовна робота

Закрити

Психологічне консультування 3

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.