План

1. Загальне поняття про розвиток античної психологічної думки

2. Характеристика анімізму, його значення в історії психології   

1. Загальне поняття про розвиток античної психологічної думки

Уявлення про душу існувало ще в стародавні часи і передувало появі першим науковим поглядам на її природу. Вони виникли в системі первісних вірувань людини, в міфології. Так діяльність людини чи тварини пояснювалась наявністю душі, а її спокій під час сну чи смерті пояснювався її відсутністю, сон чи транс являли собою тимчасову, а смерть - постійну відсутність душі.

Самі перші наукові пояснення про душу спрямовані на пояснення душі та її функцій. Вони виникли в стародавній філософії і створили вчення про душу. Вчення про душу є першою формою знань, в системі яких почали розвиватись психологічні уявлення.

Психол. проблеми були частиною філософії. Так фічософія в Стародавній Греції виникла VI ст. до н.е., а в Вавілоні та Єгипті ще ні, там існувала релігійно-міфологічна ідеологія. Та стосовно наукових знань певні народи Африки та Передньої Азії випередили греків: у них раніше з 'явилась писемність; у єгипетських та вавилонських жреців розвивались астрономічні та математичні знання. Певні уявлення про природу та психіку схожі в філософських школах Стародав. Греції та Старод. Індії та Китаї. Та вирішальний вплив на наступний розвиток європейської культури здійснила філософія саме Старод. Греції. Ф. Енгельс писав, що в різноманітних формах грецької філософії містяться вже в зародку майже всі пізніші типи світоглядних позицій. Та сучасних вчених Заходу цікавили і думки Сходу, їх глибина та духовність. Особливо великий інтерес до Сходу відмітився в психології в ХІХ ст. –ХХ ст. (концепція К. Юнга, Е. Фромма).

Античну психологію характеризує гуманізм грецької культури, гармонія духовної та тілесної сторони людини, любов до земного життя, культ здорового, прекрасного тіла. її відрізняє тонкий інтелектуалізм, величне відношення до розуму.

Матеріалістичні вчення про душу склались і розвивались як частина матеріалістичної філософії, яка виникла в VI ст. до н.е. Вершиною античного матеріалізму був атомістичіний матеріалізм, засновником якого є Демокріт і його вчитель Левкіп (V ст. до н.е.). (Демокріт жив в часи значного розквіту древньогрецької наки, мистецтва, літератури). В подальшому вчення Демокріта було розвинуте древньогрецьким філософом Епікуром і його школою під назвою "Сад". Послідовником Епікура в Римі до І ст. до н.е. був Лукрецій. Систему атомістичного матеріалізму розвивали стоїки в перший матеріаліст, період свого розвитку.

Згідно теорії атомістичного матеріалізму, все існуюче складалось з двох начал: буття (неділимі атоми) та небуття (порожнеча). Атоми - найменші, неділимі субстанції, недоступні органам відчуття, відрізняються по формі, величині та рухливості. Всі речі складаються з атомів.

Епікур наділяв атоми вагою, адже, щоб рухати тіла необхідна сила тяжіння. Епікур пояснював походження світу (землі) як результат стикання (столкновения) атомів.

Стоїки розробили вчення про стадії еволюції світу. На першій стадії існують тільки атоми вогню. Утворення світу стоїки розуміли як перетворення первинного вогню в пароподібну масу, з якої утвор. спочатку нежива природа, далі рослини, тварини, і нарешті, людина. Через деякий час почин, зворотній процес, коли все перетворюється в вогняну пару. Світовий цикл завершується. Далі буде нове утворення світу, і в ньому все буде відбуватися по тим самим законам (виникнення і знищення). Життя всесвіту складається із світових циклів, які безкінечно повторюються.

Демокріт розумів душу як причину активності тіла людини.

Характерні риси теорії Демокріта:

панпсихізм (все має душу: і рослини, і тварини, і каміння. Навіть в мертвому тілі є душа, тільки її дуже мало);

душа матеріальна (складається із дрібних, круглих, гладких, надзвичайно рухливих атомів, що розсіяні по всьому організмі);

атоми душі - це атоми вогню по своїй формі і активності;

душа є смертна і зникає разом з тілом (Демокріт вважав, що коли ми дихаємо ми втягуємо в себе частинки, що складають душу, які знаходяться в повітрі; видихаючи, ми віддаємо якусь частинку душі. Таким чином, душа постійно оновлюється з кожним диханням).

Хвороба по Демокріту - це зміна пропорції атомів. В старечому віці кількість рухомих атомів зменшується.

Отже, античному матеріалізмі властива матеріалізація душі: душа не тільки розглядається у єдності з тілом, але й сама є тілом (оскільки, якщо душа рухає тілом - значить вона й сама тілесна).

Епікур, Лукрецій, а також стоїки продовжили розробку уявлень Демокріта про душу. По Епікуру душу мають тільки ті істоти, що можуть відчувати. Стоїки ділили душу на 8 частин: керуюче чи розумне начало (розум у людини чи інстинкти у тварини), від нього йдуть 7 інших частин душі, подібно до щупалець. П'ять із цих 7 частин душі є відчуттями: це зір, слух, смак, нюх, дотик. (Так, напр. смак - це пневма (част. душі), що йде від керуючого начала до язика, нюх - від керуючого начала до носа, дотик - від керуюч. начала до поверхності речей, які можна торкнутись тощо) 6 част - пневма, що йде від керуюч. начала до репродуктивних органів. 7 част. - це наш голос (пневма, що йде до гортані, язика та інших органів мовлення). На думку стоїків, керуюче начало знаход. в нашій голові т.б. розум є ведучою вищою частиною душі, за стоїками.

В античному атомістичному матеріалізмі розглядають 2 види пізнання:

- відчуття;

- мислення;

Початком і джерелом пізнання є відчуття і сприймання. За Епікуром саме вони є істинними, а помилки виникають в результаті втручання розуму. Епікур вказував також на цілісну природу сприймання, тобто всі чуттєві якості сприймаються не окремо, а цілісно.

Демокріт вважав чуттєве пізнання темною стороною, тому що воно обмежене в своїх можливостях оскільки не може проникнути в суть явища, зрозуміти його. (В вченні Демокріта про відчуття є непослідовність. Так сприймання розглядалось як природній фізичний процес. Від речей відділяються копії, образи (ейдоси), по зовн. вигляду подібні самому предмету ( вони суть речей). Вони літають в просторі і потрапляють в органи відчуття, напр. в око. При цьому із ока спрямовується зустрічний потік атомів душі, які ніби як щупальці вловлюють ці образи і втягують їх в око. Таким чином, образ виникає без активної участі суб'єкта і лише вловлюється ним (улавливается). Образи можуть сприйматись б. - якою частиною тіла, тільки в цьому випадку сприймання буде гірше, ніж через органи відчуття).

Та продовженням відчуття є мислення. Демокріт називав його світлим видом пізнання, істинним, законним.

По Епікуру на відміну від відчуттів, мислення теж; дає знання у вигляді понять або загальних уявлень, дозволяє охопити більшу кількість часткових явищ порівняно з відчуттями, що дають одиничне уявлення.

Почуття в системі атомістичного матеріалізму розглядались в зв'язку з етичними проблемами, як основа для етики. Демокріт розглядав почуття задоволення і незадоволення як показники корисного і шкідливого. Задоволення і страждання є критерієм того, до чого слід прагнути, а чого уникати. Метою життя Демокріт вважав такий стан душі (евтюмія), при якому душа живе безтурботно і спокійно, не обтяжена ні страхами, ні пристрастями (духовний спокій).

По Епікуру головними факторами що порушують спокій душі є страх смерті і страх перед Богами, від яких нібито залежить наша доля. («Приучай себя к мысли, что смерть не имеет к нам отношения. Ведь есе хорошее и дурное заключается в ощущении, а смерть есть лишение ощущений». - Епикур)

По Лукрецію почуття залежать повністю від розуму.

Стоїки зробили значний вклад у вченні про афекти. Афекти - це нерозумна і неприродна активність душі, що пов'язана з хибним уявленням про речі. Стоїки виділяли 26 афектів в залежності від часу і об'єктів, до яких вони відносяться і розподіляли їх по 4 класам: задоволення (радість, насолода, веселість); незадоволення (і його різновиди - співчуття, заздрість, сум, страждання, суперництво, горе, смущение, образа, відчай); бажання (його різновиди - потреба, ненависть, гнів, любов, злість, досада); страх (боязливість, нерішучість, сором, переляк, потрясіння, неспокій).

Стоїки виділяли 3 стадії наростання афектів:

1) під впливом зовнішніх явищ відбуваються фізіологічні зміни в організмі. Афекти як і будь-які інші прояви душі є тілесними, без тілесних змін - немає афектів;

2) виникає усвідомлення того, що відбулося і як потрібно реагувати;

3) має втрутитися розум. Можливі два випадки: а) розум не дає можливості виникнути афекту; б) якщо розум є слабкий чи обтяжений забобонами, він відволікається на невірне судження і тоді виникає афект.

Таким чином, хоча афекти є нерозумними, свою основу мають в розумі, а саме в невірному судженні, тому афект - помилка розуму. (Де не має розуму, там немає

афектів: у дітей, тварин, психічнохворих). Моральна задача стоїків зводилась не до пом'якшення афектів, а до їх безумовного викорінення.

Шляхи боротьби з афектами:

- не дати афекту можливість отримати зовнішнє вирішення (зовн. вираження

- підкріплює афект);

- не перебільшувати афект уявою;

- відтягнути останній етап наростання афективного стану (напр. порахувати до 10) і

- цим створити відстань між афектом і мимовільною реакцією;

- намагатися подумати про щось інше (напр. при емоції страху подумати про приклади мужності, витримки);

- намагатися зрозуміти ті дії, на які штовхає афект тощо.

Органічною частиною матеріалізму Демокріта є жорсткий детермінізм: «Ніщо не відбувається випадково, та є деяка певна причина для всього, про що ми говоримо, що воно відбулося спонтанно і випадково».

Епікур, розповсюдив вчення про самовільне відхилення атомів на природу людської поведінки, вважав, що кожна людина наділена елементом свободи волі. Людина не тільки знаходиться під впливом зовнішніх сил, але й являється активним діючим суб'єктом, який сміється над долею, виконує свої наміри і досягає певні блага при житті.

Своєрідне розуміння свободи у стоїків. Оскільки все в дійсності підкоряється закономірності, оскільки все що відбувається в світі і з окремою людиною, розум сприймає як необхідну і природну дію об'єктивних обставин, то людині лишається тільки добровільно прийняти свою долю. В цій добровільній покорі і полягає воля.

Ідеологія покірності, підпорядкуванню долі була розвинута християнством. (Енгельс назвав Сенеку - прихильника стоїцизму - «дядюшкой християнства»)

У вченні стоїків, характер - відрізняє вчинки однієї людини від іншої і виражає специфічне відношення людини до світу, до себе і до інших людей. До найбільш суттєвих рис характеру стоїки відносили: мужність, самоволодіння, спокій духу, справедливість.

Характер базується на світосприйнятті, на уявленні про добро, зло і байдужість. Головна роль в формуванні характеру належить «загартовуванні духа» довгими вправами, шляхом вдосконалення вчинків, а також шляхом спостереження за вчинками героїв, роздумами над ними. Кожний може і повинен виховувати в собі сильний характер. «Если что - нибудь тебе не по силам, то не решай, что оно вообще невозможно для человека. Но если что - нибудь возможно для человека и свойственно ему, то считай, что оно доступно и тебе».

Позиції матеріалізму в античній психології були укріплені успіхами античних лікарів в анатомії та медицині.

Лікар і філософ Алкемон Кротонський (VI ст. до н.е.) вперше в історії висунув ідею про локалізацію думків в мозку.

Гіппократ (460-377 р.р до н. є.) - „батько медицини", у філософії дотримувався лінії Демокріта і виступав як представник матеріалізму в медицині. Гіппократ вважав, що органом мислення і відчуття є мозок. Найбільшу популярність отримало його вчення про темперамент. За Гіппократом основу людського організму складають 4 соки: слиз (виробляється у мозку), кров (виробляється в серці), жовта жовч (в печінці), чорна жовч (в селезінці). Відмінності в соках в різних людей пояснюють і відмінності в характерах, а перевага одного з них визначає темперамент людини. Перевага крові - сангвінік (з лат. Sanquis - кров), слизу -флегматик ( з лат. Рhlegma - слиз), жовтої жовчі - холерик (з лат. Сhole - жовч), чорної жовчі -меланхолік (з лат. Melainechole - чорна жовч).

Антична медицина досягнула найбільшого розвитку в Олександрії, яка в IIIст. до н. є. була головним центром античної культури. В Олександрії певний час був дозволений розтин трупів людей (бомжів). Це сприяло важливим відкриттям, пов'язаних з іменами двох олександрійських вчених лікарів - Герофіла і Еразістрата. Герофіл (лікар Птоломея II) вперше встановив різницю між нервами, сухожиллям та зв'язками. Він описав мозкові оболонки, шлуночки мозку. Він також дав опис будові ока, описав його оболонки, кристалик. Еразістрат детально описав різні частини головного мозку. Звернув увагу на звивини, пов'язавши їх велику кількість у людини з розумовими перевагами над тваринами.

Всі ці анатомо-фізіологічні відомості об'єднав і доповнив римський лікар Гален (IIст. н.е.) - автор трактату по медицині, анатомії та фізіології, що був «настольною книгою» лікарів до XVIIст. Галену належать відкриття, пов'язані з встановленням будови і функцій головного і спинного мозку. Встановив, що нерви інервують м'язи, обумовлюють рухи тіла. Також дослідив, що якщо перерізати спинний мозок, то втрачалась рухливість та чутливість всіх частин тіла, що знаходились нижче перерізу. Втрата рухливості (параліч) з'являвся при порушенні передніх корінців спин, мозку, а чутливості - задніх. Критикував арістотилівське розуміння, що мозок є холодильником серця, як думав Арістотель, а вважав, що в ньому локалізується інтелект та відчутя. Гален розвинув вчення про темперамент Гіппократа. Він виділяв 4 начала всіх речей - тепле, холодне, сухе, вологе і 4 соки, як будівельний матеріал організму тварин і людини. Від комбінацій соків і начал залежать психічні властивості і навіть стать людини. Всього він виділив 13 темпераментів людини, з яких лише один нормальний, а 12 - певне відхилення від норми.

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 12

Безкоштовна робота

Закрити

Історія психології 1

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22 та (050) 297–73–76
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.