План

1. Природа уваги та властивості уваги

2. Периферійна теорія емоцій Джеймса - Ланге

Література

1. Природа уваги та властивості уваги

Навколишнє середовище постійно впливає на орга­ни чуття людини, проте не всі подразники вона відображає однаково чітко. Захоплений своєю працею, робітник не по­мічає, що довкола нього відбувається, хоч на виробничій ділянці вирує життя: метушаться люди, гуркочуть механіз­ми. З того, що залишається в полі його зору, одне сприй­мається чітко, а інше відступає на задній план і тільки в міру потреби включається в зону ясного бачення.

Свідомість індивіда не спроможна відобразити все, що робиться навколо нього, не може з'ясувати водночас усі питання складного завдання. Для їх чіткого усвідомлення потрібне виділення окремих предметів і явищ дійсності та послідовне їх відображення. Можливості ясного бачення до­рослої людини обмежуються 4—6 об'єктами одночасно. Тому вона завжди спрямована на щось, уважна до одних предметів і явищ навколишнього середовища й неуважна до інших. Функцію уваги можна порівняти з лінзою, яка зби­рає у фокус сонячні промені й запалює дерево. Так і увага збирає у фокус розумові сили людини й спрямовує їх на розв'язування проблем, що постають перед нею. Самезосередженість на об'єктах дає змогу поглибити бачення, деталізувати явища та успішно розв'язати проблему. Якщо людина розпорошує пізнавальні і продуктивні сили на багатьох питаннях, у неї залишається менше сил, а отже — слабкі результати. Послідовне зосередження уваги на одному питанні, а потім на іншому дає мож­ливість глибше вивчати їх у всіх деталях і досягати вагоміших успіхів.

Увага— не саме відображення, вона не має свого предмета пізнання. Це не самостійний психічний процес, а швидшe його необхідна умова, форма окремої відображувальної й продуктивної діяльності на різних рівнях свідомості. Отже, увага є формою організації психічної діяльності людини, яка Полягає в спрямованості й зосередженості свідомості на об'єктах, що забезпечує їх виразне відображення.

Увага конче потрібна людині для виконання кожного навчального чи трудового завдання. Особливого значення набуває у засвоєнні нового знання.

Явище уваги породжується об'єктивними причина­ми, які діють за суб'єктивних умов, наявних у самому орга­нізмі. Вони тісно пов'язані з природним пристосуванням організмів до умов існування й утворенням орієнтувальних рефлексів, які спочатку реагують на різкі зміни середовища, але внаслідок нагромадження досвід}, тренувань і розвитку збагачуються більш тонкими й досконалими умовними реф­лексами. Орієнтувальні реакції виявляються в установках на чіткіше сприймання нових явищ або тих, що мають певне значення для суб'єкта.

Однак фізіологічний механізм увага набагато складні­ший за описаний. Неабияке значення тут має і ретикулярна формація — сіткоподібне утворення яке посилює значущі сигнали, пропускаючи їх у кору мозку, і гальмує інші. Це сприяє відсіву стимулів, що досягають зони чіткого усві­домлення. Повніше уявлення про динаміку уваги дає мож­ливість скласти відкрите І. П. Павловим явище, назване осередком оптимального збудження. Один значущий подраз­ник або їх комплекс викликає за законом індукції нервових процесів гальмування в суміжних ділянках кори головного мозку. Об'єкти, імпульси яких доходять до зони оптималь­ного збудження, відображаються у свідомості людини, а ті об'єкти збудження, які потрапляють у загальмовані ділянки кори, залишаються поза увагою.

Осередок оптимального збудження є динамічним утво­ренням взаємодії споріднених збуджень середньої інтенсивності, що найбільше сприяє створенню нормальних умовдля певної діяльності. Зміна подразників, тривала їх дія на одні й ті самі центри головного мозку викликають переміщення осередку на інші ділянки кори та зміну обрисів його форми, що узгоджується з динамікою зміни змісту діяльності індивіда.

Виникнення панівної домінанти спонукається актуальними проблемами, мотивами, інтересами, а зміна домінант зумовлюється виникненням нових потреб, сильніших і зна­чущих. Тривале виконання одних і тих самих дій призводить до втоми та затухання домінанти, послаблення уваги. Тоді потрібна зміна діяльності або відпочинок. У стані втоми організму увага послаблюється, легко відволікається, тому стан уваги може слугувати показником утоми людини.

Якщо фізіологічний механізм уваги полягає в концентрації збудження, викликаного об'єк­тивними зовнішніми чи внутрішніми подразниками, у пев­них ділянках кори головного мозку (але при цьому неві­домо, який зміст за цим приховується), то психологічний Механізм пояснює його через різноманітні взаємозв'язки лю­дини з навколишнім середовищем, через здатність ставити перед собою мету, підпорядковуючи її досягненню всі свої можливості й дії, а це дає змогу регулювати увагу. Керу­ючись певними цілями й мотивами, людина спрямовує увагу переважно на необхідні їй об'єкти, зосереджується на Них, незважаючи на перешкоди, абстрагується від того, що не пов'язане з метою діяльності, переборює відвертання, опановує свою увагу. Певною мірою вона сама організовує, регулює і контролює свою діяльність завдяки увазі, що стає властивістю особистості як свідомої істоти.

Мимовільна увага — це зосередження свідомості людини на об'єкті внаслідок його особливостей як подразника. Вона характеризується саме тим, що в даному разі об'єкти через ті чи інші особливості, їхнє значення для особистості або відношення до мотивів діяльності привертають до себе ува­гу, а то й захоплюють її цілком.

Мимовільна увага є первинним ступенем уваги в її історичному та індивідуальному розвитку, основою для виник­нення і розвитку більш характерної для людини уваги — довільної. Довільна увага — це та, що свідомо спрямо­вується і регулюється особистістю. Людина виявляє актив­ність, ставить віддалені цілі й змушена довільно зосереджу­вати свою увагу на їх досягненні. Тому вона повинна докла­дати зусиль, щоб бути уважною, особливо до того, що спер­шу і непривабливе, і нецікаве. Довільна увага пов'язана з силою волі та здатністю долати зовнішні й внутрішні пе­решкоди. Вона особливо потрібна в навчальній і трудовій діяльності, зокрема в тих випадках, коли процес навчання чи праці найменше захоплює своїм змістом.

Спочатку виникають труд­нощі, але згодом людина заглиблюється і поринає у вико­нання завдання, стає уважною мимовільно, бо її зацікавлює сам зміст діяльності. Цю увагу називають вторинною мимо­вільною, або післядовільною. Таку захопленість нерідко мож­на помітити в діяльності фахівців, зайнятих творчою пра­цею: інженерів-конструкторів, технологів-розробників, налагоджувальників, письменників, художників, архітекторів, до­слідників та ін. Вона має ознаки як мимовільної — не вимагає спеціальних вольових зусиль, так і довільної — залишається цілеспрямованою і передбачуваною.

Увага вдітей з'являється досить рано. Мимовільна увага виникає в перші тижні життя. Це безумовно-рефлек­торна увага, що викликається подразниками, безпосередньо пов'язаними із задоволенням органічних потреб. Дитина реагує на зовнішні подразники тільки за їх різких змін: при переході від темряви до яскравого світла, зміні температури, раптових сильних звуках. Далі вона вже цікавиться предме­тами, особливо яскравими. Умовно-рефлекторні зв'язки ут­ворюються на першому році, коли дитина починає реагу­вати на голос матері. Розвиток уваги посилюється, коли дитина починає сидіти, ходити, говорити, гратися з предме­тами. Увага стає дедалі більш стійкою і керованою.

Велике значення для розвитку довільної уваги в дошкіль­ному віці має гра. В грі виникає потреба домагатися певного результату й координувати свої дії відповідно до завдань, підпорядковувати їх певним правилам, підкорятися вимогам групи. Гра виробляє здатність навмисно зосереджувати ува­гу на певних предметах, переключати й розподіляти її відпо­відно до програми діяльності. З розвитком розумових дій виникає внутрішня увага.

Подальший розвиток уваги в дітей відбувається в шкіль­ний період. Навчальна робота школярів висуває нові вимо­ги, потребує уваги незалежно від того, приваблює їх пред­мет чи ні. Навчання збагачує досвід дитини, розвиває якості особистості, що дають змогу переходити до досконалої внутрішньої організації й регуляції своєї діяльності, виробляти вміння свідомо спрямовувати уважність до людей, що є важливою рисою особистості.

Щоб активізувати увагу учнів, слід цікаво викладати на­вчальний матеріал, але потрібна й наполеглива розумова активність учнів. Необхідні різноманітні види й форми ро­боти, чітка організація уроку, але й не менш потрібне спря­мування навчальної діяльності! формування інтересу, волі та відповідальності самого учня.

Треба привчати дітей за жодних обставин не робити щось недбало. Це є запорукою формування в них уважності.

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 10

Безкоштовна робота

Закрити

Загальна психологія 15

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22 та (050) 297–73–76
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.