Причини і умови злочинності у сучасній кримінології

Зміст

Вступ

1. Поняття та класифікація причин і умов злочинності у сучасній кримінології

2. Біопсихологічні теорії причин злочинності

3. Соціологічні теорії причин злочинності

4. Культуроцентрична концепція причин злочинності

5. Основні підходи до вивчення причин та умов злочинності у сучасній та вітчизняній кримінології.

Висновок

Список використаних джерел

У сучасній кримінології існує кілька методологічних підходів до встановлення причинного комплексу злочинності. Окремі вчені уявляють причинний комплекс різнорідним і тому вважають, що його потрібно поділити на ієрархічні рівні: причини злочинності взагалі; причини окремих категорій злочинів; причини окремого злочину. Дехто вважає, що природа злочинів однорідна і тому недоцільно поділяти фактори на такі, що впливають на одиничну протиправну поведінку, і такі, що формують злочинність як множину актів протиправної поведінки. Оскільки причини досліджуваного процесу є одними й тими ж, розбіжності полягають в інтенсивності їх впливу та ступені залежності поведінки людей від цих факторів.

Так, висловлюючи свою думку щодо класифікації криміногенних факторів залежно від їх рівня, А. Зелінський зазначає, що ця класифікація позбавлена логіки, оскільки не можна зараховувати до одного класифікаційного ряду поняття, що різняться за обсягом. Він піддає також критиці пропонований окремими вченими розподіл причин злочинності на корінні (класові суперечності) і некорінні (усі інші). Свою думку він обґрунтовує тим, що можна й необхідно чітко розрізняти причину і умову: причина породжує, а умова забезпечує генетичний зв'язок. Але явище, що породило наслідок, завжди є корінним й іншим воно бути не може.

Концепції причин злочинності

Існуюче розмаїття поглядів на причини злочинності залежно від того, як визначається пріоритетна причина злочинності, можна поділити на два основних напрями: соціологічний і біологічний (біопсихологічний).

Перший напрям — це соціологічні теорії, що ґрунтуються на кримінологічних школах і концепціях, які причину злочинності вбачають в умовах життя суспільства. Видатний кримінолог Т. Мор визначив причинну зумовленість (детермінованість) злочинності певними соціальними явищами. Такою причиною він вважав насамперед приватну власність, яка породжує глибокий антагонізм у суспільстві. Аналогічної точки зору дотримувались відомі вчені Т. Компанелла, Д. Верас і Ж. Мельє. Подальший розвиток ця теорія дістала у працях засновників марксизму.

Соціологічне пояснення природи злочинності запропоновано в теорії аномії, яку розробив Е. Дюркгейм у 1897 р. Явище аномії (розрегульованості) виникає під час криз і різких соціальних змін, коли загальноприйняті норми соціальної поведінки не відповідають очікуваним результатам.

Теорія аномії дістала значного поширення на Заході. Р. Мер-тон основною причиною девіації (відхилення поведінки) вважав наявність розриву між культурними цінностями суспільства і соціально схваленими засобами їх досягнення.

Близькі до соціологічних теорій культурологічні концепції причин злочинності кримінологи пояснюють конфліктом між нормами культури суспільства і субкультури окремих соціальних груп, навчанням протиправній поведінці при сприйнятті норм і цінностей злочинних груп (Е. Сатерленд).

Біологічні концепції причин злочинності в чистому вигляді кримінологи формулюють дуже рідко. Біологічної теорії причин злочинності в чистому вигляді дотримувався тільки на початковому етапі своїх досліджень її засновник Ч. Ломброзо. Біологічні теорії причин злочинності не дістали великого поширення у кримінології (у тому числі у вітчизняній та російській). Більшість прихильників цієї теорії визнають значущість соціальних факторів і тому такі теорії правильніше називати біосоціальними або соціально-біологічними залежно від того, якому витоку — соціальному чи біологічному — надається пріоритет. Згідно з біопсихологічними теоріями причина злочинності полягає в особистості й природі людини.


2. Біопсихологічні теорії причин злочинності

У 80-х роках XIX ст. у кримінальному праві (головним чином у західноєвропейських країнах) виник антропологічний чи біологічний напрям, що надалі поширився у фашистській Німеччині і серед реакційних кіл різних сучасних країн. Основоположником цього напряму був італійський лікар Чезаре Ломброзо (1836—1909), який виклав свої погляди в двох книгах — “Злочинна людина” і “Злочин, його причини і засоби лікування.

Він стверджував, що причини злочинності лежать не в суспільних умовах, а в самому злочинці, у його біологічних і расових особливостях, і що серед людства завжди є певна кількість людей, яким судилося від народження бути злочинцями. Злочинцем не стають, стверджував Ломброзо, ним народжуються. Він бачив чотири можливі джерела “вродженої злочинності”: а) анатомічні особливості; б) фізіологічні, психологічні властивості індивіда; в) наявність у нього атавістичних рис первісної людини-дикуна; г) епілепсія і “моральне втручання”. Підкреслюючи “натуральну” природу злочинності, Ломброзо стверджував, що злочини властиві не тільки людям, а і тваринам і навіть рослинам. Злочинці, за вченням Ч. Ломброзо і його послідовників, — двоногі тигри серед людей, хижаки, що не можуть пристосуватися до звичайних людських умов і за своїми психофізичними якостями здатні лише вбивати, грабувати і чинити насилля. Матеріальні умови, суспільне становище не відіграють, на їхню думку, ніякої ролі у формуванні злочинності або їх роль другорядна. Ми знаходимо, говорять вони, лютих лиходіїв серед королів і багатіїв та, навпаки, найчесніших людей серед бідняків. Отже, вся проблема злочинності спирається на особистість злочинця, його психічні та фізичні особливості. Як серед тварин, запевняють ломброзіанці, є тигри і коні, так і серед людей є, були і будуть злочинці і чесні люди. І як тигра не можливо перетворити на домашню тварину, так і злочинця не можна виправити.

Оскільки природжений злочинець, за Ч. Ломброзо, рано чи пізно повинен скоїти злочин, то немає потреби цього моменту чекати: їх варто нещадно знищувати чи принаймні ізолювати. Судити їх зовсім безглуздо.

Неважко побачити в цій концепції перенесення до сфери вивчення злочинності еволюційно-біологічної теорії розвитку видів Ч. Дарвіна. Справді, якщо еволюційно людина виникла від людиноподібної мавпи, потім пережила стадію первісної дикості, то наявність злочинців можна вважати виявом атавізму, тобто раптовою появою серед сучасних, цивілізованих людей людей первісних, близьких до своїх людиноподібних предків. Крім того, у Дарвіна є такий вислів: “У людському суспільстві деякі з найгірших схильностей, що раптово, поза всякою видимою причиною, виявляються у членів родини, можливо, є поверненням до первісного стану, від якого ми відділені не так і багатьма поколіннями”.

Ломброзо намагався підкріпити свої доводи численними матеріалами кримінальної статистики, що розробила з дрібними деталями десятки ознак (аномалії черепа, мозку, нутрощів, особливості росту, ваги, голови, вух, носа, рота, зубів, волосся, температури тіла, пристрастей, жорстокості, моральних почуттів, освіти, жаргону, татуювання особи тощо). Спочатку Ломброзо поділяв злочинців на три типи: убивць, злодіїв і ґвалтівників.

Для вбивць він вважав характерними такі антропологічні ознаки: скляні налиті кров’ю очі; великий орлиний, загнутий униз ніс; розвинені ікла, щелепи, вилиці; тонкі губи тощо.

У злодіїв, на думку Ч. Ломброзо, спостерігалися особлива рухливість особи (зокрема рук), маленькі блукаючі очі, зрощені брови, рідка борода, кривий, запалий, іноді кирпатий ніс та ін.

Для ґвалтівників типові блискучі очі, а також такі характерні риси обличчя, як великі щелепи, роздуті губи, жіночні рухи тіла, сиплий голос.

Ч. Ломброзо виокремлював тип “політичного злочинця”, якому нібито з дитинства притаманний дух руйнування та особливі фізичні ознаки виродження. З цією метою Ломброзо аналізував портрети відомих політичних діячів Франції — Марата, Дантона, Луїзи Мішель та ін., знаходячи в кожного риси дегене- ратизму (ненормальні вуха і надбрівні дуги, сильно виражений щелепний діаметр і т. ін.). Усі праці Ч. Ломброзо і його послідовників наповнені численними статистичними ілюстраціями.

Характеристика роботи

Реферат

Кількість сторінок: 22

Безкоштовна робота

Закрити

Причини і умови злочинності у сучасній кримінології

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.