Сутність адміністративного процесу

Сутність адміністративного процесу. У діяльності вико­навчо-розпорядчих органів постійно виникає потреба розгляду і вирішення питань управлінського характеру що­до конкретних юридичних або фізичних осіб. Наприклад, про державну реєстрацію підприємств, видачу ліцензій або патентів, приватизацію громадянами житла, виділення зе­мельних ділянок під будівництво, притягнення до дисцип­лінарної або адміністративної відповідальності тощо.

Такі питання прийнято називати індивідуальними управ­лінськими справами або адміністративними справами.

Для того, щоб правильно вирішити ту чи іншу адмініст­ративну справу (конкретне, індивідуальне управлінське питання), необхідно реалізувати відповідну норму матері­ального адміністративного права, тобто застосувати при­писи, які вона містить, щодо конкретного індивідуального випадку.

Реалізація здійснюється шляхом застосування органами державного управління матеріальних норм з додержанням певної процедури, тобто у визначеному порядку.

Для різних категорій адміністративних справ існують відповідні процедури. Кожна з таких процедур являє со­бою систему установлених державою обов'язкових правил. Ці правила закріплюються в нормативних актах і виступа­ютьяк адміністративно-процесуальні норми.

Отже, адміністративно-процесуальна норма — це вста­новлені або санкціоновані державою обов'язкові правила, від­повідно до яких регламентується порядок вирішення адмі­ністративних справ, порядок реалізації матеріальних норм адміністративного права.

Діяльність виконавчо-розпорядчих органів з вирішення адміністративних справ на підставі адміністративно-про­цесуальних норм прийнято називати адміністративно-про­цесуальною діяльністю.

Треба зазначити, що адміністративно-процесуальна ді­яльність не рівнозначна адміністративному процесу. Вона здійснюється виключно з конкретних справ, для реалізації конкретних матеріальних норм, на підставі конкретних ад­міністративно-процесуальних норм.

Наприклад, у разі порушення законодавства про рекла­му адміністративні справи порушуються щодо конкретних порушників (юридичних осіб) на підставі порушень кон­кретних норм матеріального права, які містяться в Законі "Про рекламу". Вирішення таких справ здійснюється за конкретними адміністративно-процесуальними нормами, які містяться в нормативному акті "Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу" (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 1997 р.). У разі звернення громадянина за субси­дією відповідна адміністративна справа вирішується за процесуальними нормами, які містяться у Положенні про порядок призначення і виділення населенню субсидій (затверджено постановою Кабінету Міністрів від 22 верес­ня 1997 p.).

Адміністративно-процесуальну діяльність, здійснену у рамках конкретної адміністративної справи прийнято нази­вати провадженням у адміністративній справі або адмініст­ративним провадженням.

Однопорядкові групи проваджень утворюють види ад­міністративних проваджень. Таким чином виділяються:

адміністративні провадження за зверненнями громадян;

провадження у справах про адміністративні правопору­шення; провадження з ліквідації нерентабельних підпри­ємств; провадження з надання громадянам пільг та інші.

Отже, адміністративно-процесуальна діяльність кон­кретизується і об'єктивується у рамках конкретних адмі­ністративних проваджень.

Усі існуючі адміністративні провадження органічно пов'язані між собою, перебувають у постійній взаємодії і взаємопроникненні, наділені багатьма загальними ознака­ми, а їх сукупність має інтегративні якості і властивості ці­лісної системи. Це правове явище (сукупність адміністра­тивних проваджень) прийнято називати адміністративним процесом. До ознак, які дозволяють розглядати адмініст­ративний процес як самостійне правове явище, слід від­нести:

  • наявність чітко визначеної сфери виникнення, існу­вання і припинення адміністративних справ (це сфера дер­жавного управління);
  • особливі правила вирішення адміністративних справ, які закріплені в адміністративно-процесуальних нормах (нормативність адміністративного процесу);
  • обов'язкова участь у вирішенні таких справ органів державного управління або їх посадових осіб;
  • додержання принципів адміністративного процесу.
  • Отже, адміністративний процес і адміністративне про­вадження співвідносяться між собою як загальне і частко­ве, як ціле і частина цілого. Між адміністративним проце­сом (цілим) і будь-яким з адміністративних проваджень (частиною цього цілого) існують нерозривні взаємозумовлюючі і системоутворюючі зв'язки і відносини.

    До цього часу в адміністративно-правовій науці існує два підходи до розуміння адміністративного процесу, за­лежно від яких визначається його обсяг і зміст.

    У теорії адміністративного права вони одержали назви:

    вузького підходу до розуміння адміністративного процесу;

    широкого підходу до розуміння адміністративного процесу.

    Вузьке розуміння адміністративного процесу пов'язано з його трактуванням як явища, що існує для вирішення су­перечок і застосування заходів адміністративного примусу, тобто за аналогією із судовим процесом. У цьому випадку адміністративний процес ототожнюється з юрисдикційним процесом органів управління. Широке розуміння ад­міністративного процесу пов'язане з визнанням того, що ним охоплюється будь-яка діяльність виконавчо-розпо­рядчих органів з реалізації матеріальних норм адміністра­тивного права, тобто адміністративний процес виступає як порядок реалізації адміністративно-правових норм під час вирішення конкретних управлінських справ.

    Дослідження у цій галузі показали, що друга точка зору найповніше відповідає сучасним уявленням про адмініст­ративний процес. Більш того, не можна не зважати на те, що в юридичній практиці склалися і з успіхом використо­вуються поняття законодавчого, бюджетного, земельного, правозастосовчого процесів, які не вписуються в юрисдикційне розуміння цього явища.

    Тому наявність зазначених підходів слід розглядати як послідовні етапи у розвитку наукових знань про таке складне явище, як адміністративний процес.

    Найважливішими ознаками, які дозволяють розглядати адміністративний процес як ціле і самостійне правове яви­ще, треба вважати наявність в специфічних адміністра­тивно-процесуальних норм і відносин. Ця специфіка проявляється, насамперед, у з'ясуванні їх співвідношення з матеріальними адміністративно-правовими нормами і відносинами.

    Характеристика роботи

    Реферат

    Кількість сторінок: 18

    Безкоштовна робота

    Закрити

    Сутність адміністративного процесу

    Замовити дану роботу можна двома способами:

    • Подзвонити: (097) 844–69–22
    • Заповнити форму замовлення:
    Не заповнені всі поля!
    Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

    Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.