Статистичне вивчення динаміки суспільно-правових процесів
ПЛАН
1. Динамічний ряд — основа аналізу і прогнозування розвитку суспільно-правових процесів
2. Статистичні характеристики динамічних рядів
3. Методи вивчення тенденції розвитку правових явищ
4. Статистична оцінка коливальності і сталості правових явищ
5. Характеристика сезонних коливань правових показників
6. Аналіз структурних зрушень у правових процесах
1. Динамічний ряд — основа аналізу і прогнозування розвитку суспільно-правових процесів
Правові явища безперервно змінюються протягом певного часу. Місяць за місяцем, рік за роком змінюються кількість скоєних злочинів, кількість злочинців, кількість кримінальних чи цивільних справ, навантаження суддів чи слідчих, суми позовів, суми накладеного чи стягненого штрафу тощо. Вивчення тенденції розвитку та зміни правових явищ — одне з вирішальних завдань правової статистики.
Процес розвитку, зміни правових явищ у часі називається динамікою. Для відображення динаміки складаються і аналізуються динамічні ряди. Це послідовність чисел, які характеризують зміну будь-якого правового явища у часі. Ряди динаміки складаються з двох елементів: періодів часу або хронологічних дат та конкретних числових значень відповідних правових показників.
Схема динамічного ряду має такий вигляд:
Часові проміжки між рівнями ряду повинні бути однаковими: доба, тиждень, місяць, квартал, рік.Важливою характеристикою динамічного ряду є його рівень, тобто величина правового явища у відповідний період або на певний момент часу. Перший рівень динамічного ряду називають початковим, останній рівень — кінцевим, між ними містяться проміжні рівні. Довжиною динамічного ряду є n його рівнів.
Залежно від статистичної природи правових показників, які характеризують рівні, виділяються первинні і похідні динамічні ряди абсолютних, відносних чи середніх величин (рис. 1). Первинними є ряди абсолютних правових показників, а похідними — ряди відносних та середніх правових показників (табл. 1).
Рис. 1. Класифікація динамічних рядів
Таблиця 1
ДИНАМІКА ЗАГАЛЬНОЇ КІЛЬКОСТІ ЗАРЕЄСТРОВАНИХ ЗЛОЧИНІВ ОРГАНАМИ ВНУТРІШНІХ СПРАВ ТА КІЛЬКОСТІ ГОСПОДАРСЬКИХ ЗЛОЧИНІВ ЗА 1995—2001 роки
Роки | 1995 | 1996 | 1997 | 1998 | 1999 | 2000 | 2001 |
Усього злочинів, випадків | 641 860 | 617 262 | 589 208 | 575 982 | 558 716 | 657 795 | 503 676 |
Господарські злочини, випадків | 28 344 | 30 178 | 31 268 | 28 556 | 26 589 | 25 116 | 20 712 |
Частка господарських злочинів, % | 4,4 | 4,9 | 5,3 | 5,0 | 4,8 | 4,4 | 4,1 |
Наведені в табл. 1 ряди загальної кількості зареєстрованих злочинів та кількості господарських злочинів є первинними рядами абсолютних правових показників. Обчислена на їх основі частка господарських злочинів у загальній кількості зареєстрованих злочинів є рядом відносних показників.За ознакою часу динамічні ряди поділяються на моментні та інтервальні. Рівні моментних рядів фіксують стан правового явища на певний момент часу t. Наприклад, чисельність суддів на початок кожного року останнього десятиліття, залишок незакінчених слідством чи провадженням кримінальних або цивільних справ на кінець кожного року з 1995 по 2002 роки, кількість і склад осіб, узятих під варту і засуджених, які утримувались у слідчих ізоляторах чи тюрмах і т. ін. (табл. 2).
Таблиця 2
ДИНАМІКА КІЛЬКОСТІ ВЗЯТИХ ПІД ВАРТУ ЖІНОК ТА НЕПОВНОЛІТНІХ, ЯКІ УТРИМУВАЛИСЬ У СЛІДЧИХ ІЗОЛЯТОРАХ НА КІНЕЦЬ 1995—2000 років
Роки | 1995 | 1996 | 1997 | 1998 | 1999 | 2000 | |
Кількість заарештованих осіб | жінок | 2199 | 2709 | 2181 | 2401 | 2621 | 2639 |
неповнолітніх | 1955 | 2131 | 1552 | 1542 | 1642 | 1784 |
Період часу між датами в моментному ряду динаміки називається інтервалом, який може бути річним, квартальним, місячним. Особливістю моментного ряду є те, що його рівні не підсумовуються. Якщо, наприклад, на 1 жовтня незакінчено слідством 15 справ, то на 1 листопада деяка їх частина також може виявитися незакінченою, а тому їх не слід підсумовувати.
Рівні інтервальних рядів характеризують правові явища за відповідні періоди (інтервали) часу. У моментному динамічному ряду інтервал часу — це проміжок між датами, станом на які врахований правовий показник. Тому місячні показники нагромаджуються у квартальні, а квартальні — у річні і т. д. У моментному динамічному ряду рівень правового показника не залежить від інтервалу часу, а в інтервальному — чим більший інтервал часу, тим рівень правового показника більший. Кількість зареєстрованих злочинів у цілому чи окремих видів кожного місяця перетворюється в річний показник; сума накладеного або стягненого штрафу за скоєння адміністративних правопорушень кожного місяця також ураховується за рік і т. п.
За кількістю правових показників ряди динаміки поділяються на одновимірні і багатовимірні. Одновимірні ряди характеризують зміну в часі одного правового показника, багатовимірні — двох, трьох і більше показників. Останні, у свою чергу, поділяються на два види: паралельні та ряди взаємозв’язаних правових показників. Паралельні ряди відображають динаміку одного і того ж правового показника, який відноситься до різних об’єктів (динаміка коефіцієнта злочинності чи коефіцієнта судимості по регіонах України) або різних правових показників, які характеризують один і той самий об’єкт (динаміка чисельності суддів, кількості розглянутих ними справ, кількості засуджених в окремому регіоні України). Ряди взаємозв’язаних показників відтворюють динаміку або цілого і його складових частин (загальної кількості господарських злочинів та окремих їх видів) або співвідношень правових показників (загальної кількості зареєстрованих злочинів, середньорічної чисельності населення у віці кримінальної відповідальності та коефіцієнтів злочинності).
Найґрунтовніший аналіз динаміки правових явищ можливий лише на основі багатовимірних динамічних рядів. Вони дають змогу оцінювати і описувати характер розвитку всіх складових правового явища, провести порівняльний аналіз динаміки двох і більше правових явищ, оцінити вплив інтенсивності розвитку одних правових явищ на інші, побудувати науково обґрунтовані прогнози.
Важливою передумовою побудови і аналізу динамічних рядів є порівнюваність конкретних значень правових показників. Порівнюваність даних правової статистики — це відповідність умов і методів обчислення її показників, які забезпечать точність висновків про відмінності між правовими явищами. Для забезпечення порівнюваності рівнів динамічного ряду необхідно дотримуватись таких вимог.
1. Значення правових показників повинні бути порівнюваними в часі та просторі. Зміна адміністративно-територіального поділу країни або окремих її регіонів призводить до порушення порівнюваності правових явищ за тривалий період часу. Так, зміна територіальних меж і кількості адміністративних районів Києва вимагає врахування при порівняльному аналізі динаміки правопорушень по районах міста.
2. Правові явища, зміна яких вивчається в динаміці, повинні співпадати за змістом. Зміни в кримінально-процесуальному законодавстві призводять до порушення порівнюваності правових показників за їх суттю та внутрішнім змістом. Так, ухвалення 2001 року нового Кримінального кодексу, в якому значно розширене коло протиправних діянь, їх змісту, потребує перерахування значень правових показників хоч би з 1995 року, а на сьогодні дослідження динаміки правових явищ обмежене 2000 роком.
3. Порівнювані у часі правові показники повинні обчислюватися за однаковою методологією. Наприклад, коефіцієнти злочинності повинні обчислюватися як співвідношення кількості зареєстрованих злочинів до середньорічної чисельності усього населення або населення у віці настання кримінальної відповідальності; коефіцієнти судимості в чисельнику співвідношення повинні враховувати кількість засуджених за вироками судів, що набрали законної чинності, а не загальну кількість засуджених. Крім того, однаковою повинна бути і база порівняння — 100 тис. осіб.
4. Правові показники мають бути порівнюваними також щодо кола охоплених об’єктів. Аналізуючи динаміку злочинності, слід ураховувати не лише кількість зареєстрованих злочинів органами внутрішніх справ, але і службою безпеки, податковою міліцією, митною службою, військовою прокуратурою та Держкомкордоном, хоч частка злочинів, урахована цими службами, невелика. Вивчення внутрішньорічної динаміки кількості засуджених також можливе лише за наявності звітів усіх районних судів міста чи області.
Таким чином, рядам динаміки притаманний значний науково-пізнавальний потенціал і разом з тим вони є одним з найпростіших прийомів відображення зміни правопорушень у часі.