Зведення і групування матеріалів статистичного спостереження
ПЛАН
1. Поняття статистичного зведення і групування
2. Види статистичних групувань
3. Основні питання методології статистичних групувань
4. Ряди розподілу правових явищ
5. Застосування групувань у кримінально- і цивільноправовій статистиці
6. Табличний метод подання матеріалів правової статистики
7. Графічне зображення правових показників
4. Ряди розподілу правових явищ
Найпростіший прийом, застосовуваний з метою подати зібрану первинну інформацію в узагальненому вигляді, — це побудова рядів розподілу. За допомогою ряду розподілу можна охарактеризувати структуру правового явища за певною правовою ознакою.
Отже, ряд розподілу — це впорядкований поділ правових явищ на групи за істотною правовою ознакою. Будь-який ряд розподілу складається з двох елементів: варіант і частот. Варіанти — це окремі значення правової ознаки, а частоти — це числа, які показують, скільки разів ці значення повторюються. Варіанти позначаються літерою х, а частоти — f. Частоти, виражені в коефіцієнтах чи у відсотках до підсумку, називаються частками і позначаються літерою d.
СХЕМАТИЧНО РЯД РОЗПОДІЛУ ЗОБРАЖУЄТЬСЯ ТАК:
Варіанта х | Частота f | Частка d |
х1 х2 х3 : хm | f1 f2 f3 : fm | d1 d2 d3 : dm |
Разом | Σ f | 1,0 |
Залежно від виду правової ознаки, за якою побудовано ряди розподілу, вони поділяються на два види: атрибутивні та варіаційні. Атрибутивним називається ряд розподілу, побудований за якісною правовою ознакою. Побудувати атрибутивний ряд розподілу досить просто. Достатньо утворити стільки груп, скільки різновидів має атрибутивна правова ознака, і підрахувати, скільки разів повторюється кожне її найменування. Можна обчислити також частки за формулою: Прикладами атрибутивних рядів розподілу можуть бути: розподіл засуджених за статтю, родом занять, соціальною групою, видом злочину, формою вини, освітою, громадянством і т. ін. Один із таких прикладів наведено в табл. 3.
Таблиця 3
РОЗПОДІЛ ВИЯВЛЕНИХ ОСІБ, ПІДОЗРЮВАНИХ У СКОЄННІ ХАБАРНИЦТВА ЗА ЙОГО ВИДАМИ В УКРАЇНІ ЗА 1996 І 2000 роки
Вид злочину | 1996 | 2000 | ||
Осіб | % до підсумку | Осіб | % до підсумку | |
Одержання хабара Посередництво в хабарництві Давання хабара | 552 33 242 | 66,7 4,0 29,3 | 640 32 332 | 63,7 3,2 33,1 |
Разом | 827 | 100,0 | 1004 | 100,0 |
Серед виявлених осіб найбільшу частку становлять особи, які одержували хабар, і в 1996, і 2000 році, коли вона скоротилась на 3,0 п. п.Варіаційний ряд характеризує зміну кількісної правової ознаки по сукупності правових явищ. Як уже зазначалося, варіаційні правові ознаки поділяються на дискретні і неперервні. Залежно від цього і варіційні ряди розподілу поділяються на два види: дискретні та інтервальні.
Під час побудови дискретного ряду розподілу за дискретною правовою ознакою, кількість значень якої обмежена і чітко визначена, утворюється стільки груп, скількох значень набуває ця ознака. Обчислюється також частота повторення цих значень і визначаються частки. Прикладом дискретного варіаційного ряду розподілу може бути характеристика організованих злочинних груп за тривалістю їхньої діяльності (табл. 4).
Таблиця 4
РОЗПОДІЛ ОРГАНІЗОВАНИХ ЗЛОЧИННИХ ГРУП В УКРАЇНІ ЗА ТРИВАЛІСТЮ ЇХ ДІЯЛЬНОСТІ ЗА 1998 І 2000 роки
Тривалість діяльності груп, років | 1998 | 2000 | ||
Кількість груп | % до підсумку | Кількість груп | % до підсумку | |
1 2 3 і більше | 783 311 63 | 67,7 26,9 5,4 | 653 232 75 | 68,0 24,2 7,8 |
Разом | 1157 | 100,0 | 960 | 100,0 |
У загальній кількості організованих злочинних груп найбільшу частку становлять групи, які було виявлено і знешкоджено протягом не більш як одного року (67,7 % у 1998 році і 68,0 % у 2000 році). Але поряд зі скороченням загальної кількості організованих злочинних груп спостерігається зростання частки з найбільшою тривалістю їхньої діяльності (на 2,4 п. п.).До дискретних рядів розподілу належать також розподіл кримінальних справ за кількістю обвинувачених, розподіл засуджених за кількістю минулих судимостей, розподіл групових злочинів за кількістю учасників групи. Графічно дискретні ряди розподілу зображають у вигляді полігону.
За дискретною правовою ознакою, яка варіює в широких межах, та за неперервною правовою ознакою будується інтервальний ряд розподілу. При побудові інтервальних рядів розподілу передусім установлюється кількість груп за варіаційною правовою ознакою, на яку слід розподілити правові явища, та визначається ширина інтервалу. Знаючи ширину інтервалу, можна визначити його межі починаючи з найменшого значення правової ознаки. Якщо значення правової ознаки змінюються рівномірно, то застосовуються рівні за шириною інтервали. Наприклад, нехай сума накладеного штрафу в 400 адміністративних правопорушеннях змінюється від 1000 до 2000 грн (табл. 4.5). За умови поділу їх на 5 груп з рівними інтервалами ширина кожного з них становитиме: (грн).
Таблиця 5
РЯД РОЗПОДІЛУ АДМІНІСТРАТИВНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬЗА СУМОЮ НАКЛАДЕНОГО ШТРАФУ
Інтервал групування за сумою накладеного штрафу, грн | Число адміністративних правопорушень | Частка правопорушень, % до підсумку |
1000—1200 1200—1400 1400—1600 1600—1800 1800 і більше | 40 100 130 80 50 | 10,0 25,0 32,5 20,0 12,5 |
Разом | 400 | 100,0 |
За даними побудованого ряду розподілу переважають (57,5 %) адміністративні правопорушення, сума накладеного штрафу за скоєння яких змінюється від 1200 до 1600 грн.Інтервальні ряди розподілу з рівними інтервалами зображаються графічно у вигляді гістограми.
Але в побудові рядів розподілу за варіаційними правовими ознаками, як уже зазначалося, переважно застосовуються нерівні інтервали, які дають змогу враховувати якісні відмінності правових явищ у кожній групі за кількісною ознакою. Так, групування засуджених за строком позбавлення волі відображає карну практику судів залежно від ступеня тяжкості скоєного злочину. Нерівні інтервали, які утворюються за строком позбавлення волі, встановлено у статистичній звітності, починаючи з групи «до 1 року» і закінчуючи «понад 15 років»; ураховують передбачене кримінальним законодавством максимальне покарання за злочини найменшої тяжкості, злочини середньої тяжкості, тяжкі злочини і особливо тяжкі злочини (табл. 6).
Таблиця 6.
РОЗПОДІЛ ЗАСУДЖЕНИХ В УКРАЇНІ ЗА СТРОКОМПОКАРАННЯ ЗА 1995 І 2000 роки
(на кінець року)
Строк покарання, років | 1995 | 2000 | ||
Кількість засуджених, осіб | % до підсумку | Кількість засуджених, осіб | % до підсумку | |
До 1 1—2 2—3 3—5 5—8 8—10 10—15 Понад 15 | 4598 15 028 26 345 49 645 33 422 13 450 13 637 83 | 2,9 9,6 16,9 31,8 21,4 8,6 8,7 0,1 | 3135 12 816 28 501 56 918 41 031 15 035 14 360 243 | 1,8 7,4 16,6 33,1 23,8 8,7 8,4 0,2 |
У цілому | 156 208 | 100,0 | 172 039 | 100,0 |
У складі засуджених за строком покарання спостерігаються такі закономірності. Найбільша частка припадає на засуджених на строк від 3 до 5 років включно, яка 1995 року становила 31,8 %, а 2000 року зросла на 1,3 п. п. Значною є також частка засуджених на строк від 5 до 8 років включно, яка теж у 2000 році збільшилась на 2,4 п. п. У кожній із трьох груп за строком покарання до трьох років включно, тобто за злочини невеликої тяжкості частка засуджених скорочується відповідно на 1,1, 2,2 і 0,3 п. п. Це може бути свідченням деякого зростання тяжкості злочинних діянь.
Ряд розподілу з нерівними інтервалами графічно також зображається у вигляді гістограми, але за щільністю розподілу, тобто за кількістю елементів сукупності, яка припадає на одиницю ширини інтервалу за правовою ознакою. Якщо частота позначається — f, а ширина інтервалу — h, то щільність розподілу — . Наприклад, у групі за строком покарання «від 10 до 15 років» h = 5, а f = 13637, отже, 13637: 5 = 2727 (осіб).
Розподіл правових явищ за двома і більше правовими ознаками називається комбінаційним. Це, наприклад, рух цивільних справ за видами позовів, розподіл обвинувачених за віком та видом скоєного злочину, розподіл осіб, які вчинили злочини у складі організованих злочинних груп за віком або соціальним станом і ступенем співучасті.