Суб'єкти первинного фінансового моніторингу та їх правовий статус

Характеристика роботи

Курсова

Кількість сторінок: 50

Платна робота

Ціна: 300.00грн.

Замовити роботу

ПЛАН

ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ФІНАНСОВОВГО МОНІТОРИНГУ В УКРАЇНІ 7

1.1. Поняття фінансовий моніторинг 7

1.2. Первинні суб’єкти фінансового моніторингу 8

1.3. Об’єкти фінансового моніторингу 14

РОЗДІЛ 2. ЗАВДАННЯ ОКРЕМИХ СУБ’ЄКТІВ ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ 17

2.1. Фінансовий моніторинг банками 17

2.2. Нотаріальний фінансовий моніторинг 22

2.3. Державний фінансовий моніторинг та їх повноваження 30

РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМИ ФУНЦІОНУВАННЯ ЕФЕКТИВНОЇ СИСТЕМИ ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ: ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД ТА УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ 38

ВИСНОВКИ 45

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 48

ВСТУП

Актуальність теми. На сьогодні в Україні важливим та актуальним залишається питання формування цілісної системи державного фінансового контролю, вирішення якого сприятиме подальшому соціально-економічному розвитку країни, реальному реформуванню бюджетної системи та системи соціального забезпечення населення, ефективному використанню державної власності, забезпеченню належного рівня національної безпеки.

В умовах становлення економіки України та процесу її інтеграції з міжнародними фінансовими системами боротьба з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванням тероризму набуває особливої актуальності, оскільки стратегічним напрямом у боротьбі з організованою злочинністю є підрив її економічного підґрунтя, створення та реалізація комплексної системи правових, організаційних та інших заходів щодо виявлення та ліквідації каналів відмивання кримінальних коштів.

Україна стоїть на шляху соціально-економічних перетворень, які спрямовані на максимальне наближення фінансово-кредитних відносин до рівня провідних країн світу. Серед пріоритетних напрямків вдосконалення фінансової системи України є виконання державою рекомендацій міжнародного співтовариства в сфері запобігання легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом та фінансуванню тероризму.

Боротьба з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, стає явищем світового масштабу та глобального значення. Протидія використанню доходів, одержаних злочинним шляхом, є одним із найефективніших засобів боротьби з торгівлею наркотиками, людьми, зброєю, а також із тероризмом. Сьогодні бути учасником боротьби з відмиванням «брудних» грошей означає належати до цивілізованого світу. Україна у цьому питанні вже заявила про себе як про цивілізовану державу.

Глобалізація світової економіки, впровадження сучасних фінансових та інформаційних технологій, відкриття кордонів сприяють активізації представників кримінального світу, створюють підґрунтя для формування транснаціональної злочинності, надають можливість використання послуг різноманітних фінансових установ з протиправною метою.

За оцінками експертів, щорічно у світі у законний фінансовий обіг вводиться від 150 до 500 мільярдів доларів США, набутих злочинним шляхом. Найсприятливішими для відмивання коштів стають нові фінансові ринки у країнах із перехідною економікою, зокрема, фінансові ринки України.

В умовах становлення економіки України та процесу її інтеграції з міжнародними фінансовими системами боротьба з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванням тероризму набуває особливої актуальності, оскільки стратегічним напрямом у боротьбі з організованою злочинністю є підрив її економічного підґрунтя, створення та реалізація комплексної системи правових, організаційних та інших заходів щодо виявлення та ліквідації каналів відмивання кримінальних коштів.

Метою статті є узагальнення підходів до визначення понять об’єктів та суб’єктів фінансового моніторингу в Україні, пояснення взаємозв’язків між ними у процесі здійснення державою фінансового контролю.

Відповідно до поставленої мети в роботі передбачено вирішити такі завдання:

з’ясувати теоретико-методичні аспекти проведення фінансового моніторингу;

визначити первинних суб’єктів фінансового моніторингу;

визначити об’єкти фінансового моніторингу;

визначити місце уповноважених органів в системі моніторингу;

виявити проблеми та обґрунтувати пропозиції, щодо їх вирішення.

Об’єктом дослідження виступає система відносин пов'язаних з відмивання та легалізацією доходів отриманих злочинним шляхом.

Предметом роботи є суб’єкти первинного фінансового моніторингу та їх правовий статус.

Методи дослідження: методи аналізу, синтезу та порівняльного аналізу - для дослідження положень Директив ЄС; метод порівняння - при аналізі світового досвіду у сфері протидії легалізації доходів; метод системного аналізу та узагальнення - для виявлення негативних та позитивних змін у процесі проведення фінансового моніторингу; метод зважених сум - при розрахунку інтегрального показника ефективності для комплексного врахування чинників.

Теоретичним питанням щодо визначення понять „суб’єкт”, „об’єкт”, „система фінансового моніторингу” приділяється багато уваги у працях як вітчизняних учених, так і закордонних. Серед вітчизняних учених відзначимо праці Д. Бекерської, Г Бех, Л. Воронової, О. Копиленка, М. Кучерявенка, Е. Дмитренко, а серед закордонних - С. Запольського, М. Прошуніна. Разом з тим вагомий внесок у розвиток теорії фінансового моніторингу в Україні, саме як економічного явища, здійснили такі фахівці, як Г Гуржій, В. Кірсанова, Я. Янушевич. У своїх публікаціях вони розглядали моніторинг як „спостереження”, з чим, на нашу думку, важко погодитися. Л. Воронова та М. Кучерявенко вважають, що спостереження і діяльність із фінансового моніторингу (згідно з вимогами Закону України „Про попередження і протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом”) є ідентичними.

Проблемами ефективності системи фінансового моніторингу займаються такі науковці як Виговська Н.Г., Дмитренко І.М., Д'яконова І.І., Киріянов Б.Ф., Костирко Р.О., Куришко О.О., Хмельницький В.А., Шиян Д.В. та інші.

Це зумовлює потребу у теоретичному осмисленні процесу формування у нашій країні системи державного фінансового контролю в цілому і теоретичних підходів щодо фінансового моніторингу зокрема, спрямованих на узагальнення сутності такої системи, на обґрунтування взаємозв’язків між усіма її складовими (з урахуванням досягнень світової економічної думки) - для практичного застосування у сфері контрольної діяльності. Особливої уваги потребує узагальнення взаємозв’язків між суб’єктами й об’єктами фінансового моніторингу як специфічної форми державного фінансового контролю.

Структура роботи. Робота складається з вступу, 3 розділів, висновків, списку використаних джерел (27 позиції). Загальний обсяг роботи 49 сторінок, з них 39 сторінок основного тексту.

Закрити

Суб'єкти первинного фінансового моніторингу та їх правовий статус

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.