Господарські суди у судовій системі України

Вступ

Самостійність судової влади ґрунтується на теорії розподілу влад, яку було розроблено в першої половині ХVІІІ ст. французьким просвітителем Ш. Монтеск’є. Згідно його теорії розподіл влад - це політичний принцип, згідно з яким влада в державі повинна бути розділена між відособленими один від одного органами - парламентом, урядом та судами.

На конституційному рівні закріплено положення про те, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу і судову. Причому органи законодавчої, виконавчої та судової влади є незалежними і здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Система поділу влади заснована на уособленні, взаємовпливі і співробітництві державних органів, що урівноважують один одного.

Метою поділу влади є забезпечення політичної стабільності. Деконцентрація влади виключає небезпечне для прав людини і громадської свободи надмірне зосередження влади в окремих державних органах, забезпечує «недопущення привласнення повноти державної влади однією з гілок влади».

Уособленість гілок влади не виключає їх взаємозалежності. Виконавча і судова влада підкоряються діючим законам, які є продуктом законодавчої влади і лежать в основі здійснення виконавчої діяльності і правосуддя. В нормальному повсякденному функціонуванні державного механізму вирішальна роль належить виконавчій владі, а в розв'язанні виникаючих конфліктних ситуацій - судовій владі. Рішення різних видів судів, відповідно до їх повноважень, стосуються окремих аспектів діяльності органів законодавчої та виконавчої гілок влади, є для всіх обов'язковими.

В Основному Законі вперше в історії конституційного законодавства наголошується на тому, що норми Конституції є нормами прямої дії, а звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції - гарантується.

Конституція України започатковує законодавчу регламентацію правосуддя в нашій державі. Суди, як органи судової влади, повинні на рівних із законодавчою та виконавчою владою здійснювати свої повноваження. Інші органи державної влади і посадові особи не вправі брати на себе функцію і повноваження, які є компетенцією органів правосуддя. Специфіка діяльності судів полягає в тому, що сама їх діяльність по застосуванню законів при розгляді конкретних справ (судочинство) відбувається у певних процесуальних формах, визначених законом.

Покладена в основу Конституції України концепція правосуддя визначає судову владу дуже важливим та рівноправним партнером законодавчої і виконавчої влади у врегулюванні суспільних процесів.

Актуальність теми курсової роботи полягає у тому, що одним з критеріїв благополуччя у суспільстві є стан правосуддя в країні. Не саме по собі законодавство (яким би досконалим воно не було) є гарантією побудови правової і демократичної держави, а лише наявність справедливого, незалежного суду здатна забезпечити перехід до держави такого ґатунку. Господарські суди в умовах ринкової економіки повинні забезпечити такий перехід.

У даній курсовій роботі використовувались порівняно-правовий, логічний та формально-юридичний методи. Допоміжну роль грав історико-правовий метод. Об'єктом дослідження цієї роботи є структура та організаційна система господарських судів, як складової судової гілки влади України.

Метою даної курсової роботи є дослідження системи господарських судів України та виявлення її особливостей по відношенню до інших судів України.