Виробнича практика в господарському суді

До заяви боржника і кредитора в загальному порядку додаються документи, передбачені ст.7 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». В противному випадку господарський суд не ініціює справу про банкрутство. Слід також зазначити, що кредитори можуть об’єднати свої вимоги до боржника та звернутися до суду з однією заявою.

Закон встановлює випадки, коли суд відмовляє в прийомі заяви про порушення справи про банкрутство (п.2 ст.8 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»), що оформлюється ухвалою господарського суду.

Якщо заява не оформлена відповідно до вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та ГПК України, то суд повертає його у випадках, передбачених ст.9 цьогоЗакону, про що виносить ухвалу, яка може бути оскаржена у встановленому порядку.

Якщо заява про порушення справи про банкрутство надана із дотриманням встановлених вимог, суддя господарського суду не пізніше ніж на п’ятий день з дня її надходження виносить і направляє сторонам та державному органу з питань банкрутства ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство, в якій вказується про прийняття заяви до розгляду, про введення процедури розпорядження майном боржника, призначення розпорядника майна, дату проведення підготовчого засідання суду, яке має відбутися не пізніше ніж на тридцятий день з дня прийняття заяви про порушення справи про банкрутство, якщо інше не передбачено Законом, введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Попереднє засідання господарського суду проводиться не пізніше трьох місяців після проведення підготовчого засідання суду. У попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів.

На час дії процедур банкрутства збори кредиторів обирають комітет кредиторів у складі не більше семи осіб.

Господарський суд за клопотанням комітету кредиторів у строк, що не перевищує строку дії процедури розпорядження майном, установленого відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», має право винести про проведеннясанаціїборжника та призначення керуючого санацією.

Санація – система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника.

Закон дозволяє виділити основні етапи процедури санації, а саме: надання розпоряднику майна особами, які виявили бажання взяти участь в процедурі санації, заяви про участь в санації боржника; внесення комітетом кредиторів пропозиції до господарського суду про санацію боржника; винесення господарським судом за клопотанням комітету кредиторів ухвали про проведення санації боржника та призначення керуючого санацією; розробка керуючим санацією плану санації боржника; прийняття плану санації комітетом кредиторів; продаж майна боржника як цілісного майнового комплексу або частини його майна (необов’язковий етап); представлення керуючим санацією зборам кредиторів письмового звіту; винесення рішення зборами кредиторів.

Заходами щодо відновлення платоспроможності боржника, які містять план санації, можуть бути: реструктуризація підприємства; перепрофілювання виробництва; закриття нерентабельних виробництв; відстрочка та (або) розстрочка платежів або прощення (списання) частини боргів, про що укладається мирова угода; ліквідація дебіторської заборгованості; продаж частини майна боржника; звільнення працівників боржника, які не можуть бути задіяні в процесі реалізації плану санації; інші способи відновлення платоспроможності боржника.

За п’ятнадцять днів до закінчення санації, а також за наявності підстав для дострокового припинення санації керуючий санацією зобов’язаний надати комітету кредиторів письмовий звіт і повідомити членів комітету кредиторів про час і місце проведення засідання комітету кредиторів.

У випадках, передбачених Законом, господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.


Тема 6. Практика застосування чинногозаконодавства України в справахщо виникають при укладанні, змінні, розірванні та виконанні господарських договорів

Місцеві господарські суди розглядають у першій інстанції усі спори, підвідомчі господарським судам.

Господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав.

Підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду (арбітражу), крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов’язаних із задоволенням державних потреб.

Справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіальне у складі трьох суддів.

Господарський суд порушує справи за позовними заявами:

  • підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів;
  • державних та інших органів, які звертаються до господарського суду у випадках, передбачених законодавчими актами України;
  • прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави;
  • Рахункової палати, яка звертається до господарського суду в інтересах держави в межах повноважень, що передбачені Конституцією та законами України.
  • Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

    Позовна заява повинна містити:

    1)найменування господарського суду, до якого подається заява;

    2)найменування сторін; їх поштові адреси; найменування і номери рахунків сторін у банківських установах;

    2-1) документи, що підтверджують за громадянином статус суб’єкта підприємницької діяльності;

    3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; суми договору (у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів);

    4)зміст позовних вимог, якщо позов подано до кількох відповідачів, – зміст позовних вимог щодо кожного з них;

    5)виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов;

    6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору у випадках, передбачених законодавством;

    7} перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви.

    Характеристика роботи

    Курсова

    Кількість сторінок: 73

    Безкоштовна робота

    Закрити

    Виробнича практика в господарському суді

    Замовити дану роботу можна двома способами:

    • Подзвонити: (097) 844–69–22
    • Заповнити форму замовлення:
    Не заповнені всі поля!
    Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

    Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.