Торгові (комерційні) представництва
План
Вступ. 3
1. Представництво і його використання в практиці юриста. 5
2. Види представництв. 9
3. Поняття комерційного (торгівельного) представництва, його відмінність від представництва в цивільному праві. 13
4. Комерційне представництво. 17
5. Доручення. Передоручення. 22
Висновок. 27
Список літератури. 29
Вступ
У попередньому Цивільному кодексі не було положень про комерційне представництво, тому така практика стосунків отримала своє нормативне регулювання лише з 1994 року. Ймовірно, з цієї причини в практиці зустрічається не дуже багато прикладів правильних договорів комерційного представництва, хоча розуміння взаємин між підприємством і його комерційним представником дуже важливий в даний час.
У зв'язку з глобалізацією економіки багато підприємств віддають перевагу саме комерційним представництвам, ніж філіям, у зв'язку з чим розгляд правових питань, пов'язаних з даним видом діяльності представляється надзвичайно важливим.
Україна є перспективним ринком, на який зараз спрямовується все більше і більше іноземних інвесторів, також і усередині країни відбуваються процеси розвитку і багато хто розширює свою діяльність саме за допомогою комерційних представництв. Тому так поважно зараз розвивати комерційне право. У системі права комерційне право не виступає як самостійна галузь права і формується з правових інститутів і норм ряду галузей права: цивільного, антимонопольного, фінансового (в першу чергу, його підгалузі – фондового права), митного права, земельного права, окремих правових актів, регулюючих торгівельну, зовнішньоторговельну і іншу комерційну діяльність. Всі ці галузі права отримали досить бурхливий розвиток останнім часом, ось чому так поважно уважніше вивчати моменти, об'єднуюче ці галузі. Саме такий моментом і є вирішення того або іншого підприємства відкрити комерційне представництво.
Гуго Гроций (Grotius, Hugo de Groot) (1583—1645), знаменитий голландський юрист і державний діяч, був першим, кому удалося узагальнено сформулювати теорію представництва, хоча і ціною спотворення його єства. Так, згідно Гроцию, прокуратор набуває прав безпосередньо на користь того, що представляється, за допомогою договору, який він укладає з третьою особою відповідно до даним йому дорученням. (Дождев С. Н. Рімськоє приватне право. М., 1996, с.56). Таким чином, ми бачимо, що витоки проблематики комерційних представництв лежать глибоко в історії, проте, вони не втратили своєї актуальності і до цього дня.
Представництво – це зручна і ефективна форма взаємодії на ринку, ось чому сучасні юристи, що спеціалізуються в області комерційного права, повинні приділяти її вивченню велика увага. Дана робота присвячена комерційному представництву, як одному з видів представництв і ставить своєю за мету розгляд правової бази комерційних представництв, основних закономірностей функціонування і регулювання діяльності.