Історія держави і права зарубіжних країн 1

Зміст

Причини, етапи, особливості й завдання революції

Протекторат Кромвеля. «Знаряддя управління» 1653 р.

Зміни в англійській правовій системі після революції XVII ст.

Список використаної літератури

Причини, етапи, особливості й завдання революції

На початку XVIIст. Англія була більшою мірою країною бур­жуазною, ніж феодальною. Капіталістичні відносини стали па­нуючими у всіх економічних сферах - промисловості, торгівлі, сільському господарстві.

В країні формуються основні класи буржуазного суспільства - буржуазія (промислова, торгова, фінансова), пролетаріат (місь­кий і сільський), фермерство.

Дворянство (феодальний клас) підрозділяється на «старе дво­рянство» — лендлордів, що ведуть своє господарство яку старови­ну, і т.зв. «нове дворянство» - джентрі, яке активно займається торговою і промисловою діяльністю.

У політичному плані Англія теж відрізнялася (у кращу сторо­ну) від більшості європейських держав, де в ту пору панував аб­солютизм, що характеризувався необмеженою владою монархів, відсутністю представницьких установ, придушенням буржуазії і домінуванням дворянства.

Англійський абсолютизм, який встановився у країні за династії Тюдорів у XVI- на початку XVIIст.. визначається як «незавер­шений», оскільки:

а) продовжував існувати парламент, на акти якого монархи змушені були зважати;

б) фактично була відсутня постійна армія (головна опора аб­солютизму); у силу свого ізольованого, острівного положення Англія обходилася військово-морським флотом (а на флоті, як відомо, традиційно сильними є демократичні настрої);

в) бюрократизація держави була незначною; продовжувала іс­нувати фактично незалежна від монарха система місцевого управ­ління, оскільки всі посади в органах місцевого самоврядування були неоплачуваними.

Проте у першій половині XVIIст. в англійському суспільстві починають наростати протиріччя між королівською владою (на­півфеодальною, напівабсолютистською) й парламентом, який виражав інтереси буржуазії і «нового дворянства».

Причини невдоволення, які згодом привели до революції, були наступними:

стягування королівською владою податків, неузгоджених з парламентом, примусові державні позики, обхід королівсь­кою владою конституційного принципу (закріпленого у Великій хартії вольностей 1215р.) «оподатковування через представництво»;

постійні розпуски парламенту, переслідування лідерів пар­ламентської опозиції, довге безпарламентське правління (у 1628 р. Карл І Стюарт розпустив парламент і не скликав його до 1640 р.);

сваволя королівських чиновників і суддів, зловживання королівських фаворитів (герцог Бекінгем);

поширення законів воєнного часу на мирний час, постої військових у будинках приватних осіб;

обмеження у торговій і промисловій сферах (державні мо­нополії);

прагнення реставрувати ненависний більшості населення англіканський католицизм;

орієнтація династії Стюартів (Яків І, Карл І) на католиць­кі держави континентальної Європи (Францію. Італію) — традиційних торгових суперників Англії.

У своєму розвитку англійська буржуазна революція пройшла кілька етапів:

1. 1640—1642 рр. - мирний, конституційнийетап, коли осно­вні баталії проходили у парламенті й і обмежувалися вимогами поки що мінімального обмеження королівської влади;

2. 1642-1649 рр. — громадянська війна між прихильниками короля і прихильниками парламенту;

3. 1649—1653 рр. — період республіки;

4. 1653—1658 рр. - протекторат Кромвеля (військова диктатура);

5. 1660 р. — реставрація монархії, запрошення на престол Карла IIСтюарта (сина страченого у 1649 р. за рішенням парламенту Карла І) - повернення до старого на більш високій основі (вста­новлення спершу дуалістичної, а потім — до початку XVIIIст. - конституційної, парламентської монархії).

Англійська буржуазна революція мала ряд особливостей, які відрізняли її від наступних буржуазних революцій (наприклад, Великої Французької революції XVIIIст.).

До числа таких особливостей варто віднести:

а) «релігійний» характер революції — однією з головних задач було очищення англіканської церкви від пережитків католициз­му; політичні «партії» революційного періоду (індепенденти, левеллериі т.д.) найчастіше по-різному відносилися до тих чи ін­ших релігійних питань;

б) відносно велику кількість жертв, що пояснюється відсутні­стю у короля могутньої опори в особі чиновництва і постійної армії (навіть у ході громадянської війни, яка супроводжувала фактично будь-яку революцію, основні втрати були не серед мирного населення, а серед солдат і офіцерів);

в) фактичне невтручання європейських держав у хід англійсь­кої революції (більшість держав було втягнено у 30-літню війну, до 1640 р. в європейських монархів фактично не залишилося сил; ізольоване острівне положення Англії, сильний флот унеможлив­лювали іноземну військову інтервенцію).

Головними задачами революції були:

встановлення нової, більш досконалої форми правління (не обов'язково республіки), яка б у першу чергу враховувала інтереси не феодального класу, а буржуазії;

ліквідація пережитків феодалізму у промисловості, торгів лі, сільському господарстві;

очищення англіканської церкви від пережитків католицизму.


Протекторат Кромвеля. «Знаряддя управління» 1653 р.

До 1640 р. основні задачі революції були вирішені — король страчений, палата лордів розігнана, влада перейшла до Держав­ної ради Англійської республіки. Однак економічне становище країни залишало бажати кращого. Простолюдини, фермери, які фактично винесли на своїх плечах усі головні тяготиреволюції й громадянської війни, практично нічого не одержали.

Цілком реальну загрозу для республіки створювала й армія - офіцерам і солдатам довгий час не виплачували обіцяного жалу­вання, до того ж і грошей у скарбниці для розрахунку з військо­вослужбовцями не було. Загальновідомо, що коли армія перестає воювати (війна — це справа, для якої і створюється будь-яка армія), то виникає реальна загроза втручання армії у політику; тим більш реальною вона була саме в Англії, де багато офіцерів ви­щого командного складу армії одночасно були і парламентаріями.

Європейські сусіди Англії, оговтавшись від 30-літньої війни, починають готувати воєнну інтервенцію проти республіки. За цих складних умов Державна рада і парламент приймають рішення про введення військ до Ірландії, яка, скориставшись смутою у країні, на той час практично стала незалежною.

Цілями «обмеженого контингенту» були:

1. Ліквідація заколоту, який загрожував втратою найближчої й добре освоєної колонії.

2. Вирішення фінансової проблеми - із солдатами й офіце­рами «нової моделі» планували розплатитися землею, конфіско­ваною у непокірливих ірландських селян і феодалів.

3. Усунення (хоча б тимчасове) армії від внутрішньополітич­ної боротьби.

4. Демонстрація перед європейськими сусідами сили нової англійської армії, що повинно було стати своєрідним застере­женням можливим інтервентам.

5. Створення «образу ворога» в особі ірландців — для покла­дання на них відповідальності за всі біди й нещастя англійців й відвернення уваги народу від більш значимих внутрішніх про­блем.

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 10

Безкоштовна робота

Закрити

Історія держави і права зарубіжних країн 1

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22 та (050) 297–73–76
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.