ЗМІСТ

Вступ

1. Відносини, що регулюються цивільним правом

2. Принципи цивільного права

3. Дія актів цивільного законодавства у часі, просторі і за колом осіб

Висновок

Список використаних нормативно-правових актів та літературних джерел

3. Дія актів цивільного законодавства у часі, просторі і за колом осіб

Розглядаючи питання про цивільне законодавство, слід зупини­тися на дії законодавства у часі, просторі та за колом осіб. Адже дія актів цивільного законодавства у часі, просторі і за колом осіб є не менш важлива аніж принципи цивільного законодавства.

1. Дія у часі, означає обмеження періодом дії, коли закон має юридичну цінність.

2. В просторі, тобто територія на якій він діє.

3. Дія за колом осіб вказує на тих хто підпадає під вплив закону.

Дія актів цивільного законодавства у часі

Дія нормативно-правового акта цивільного законодавства у часі - це офіційно встановлений проміжок його юридичного буття, котрий, як правило, не обмежений певним строком, а визначається моментом набрання ним чинності та моментом припинення його дії.

Норми права, що містяться у ци­вільному законодавстві, регулюють суспільні відносини, які становлять предмет цивільного права. Цивільне законодавство періодично оновлюється. В ньому з'являються нові норми цивільного права, а застарілі норми припиняють свою дію. В Україні постійно виникають суспільні відносини, які піддаються регулю­ванню нормами цивільного права. В цих умовах дуже важливо встановити, з яко­го моменту набирає чинності відповідна цивільно-правова норма і на які відноси­ни вона поширюється.

Початковим і кінцевим моментом дії закону в часі є вступ закону в дію і припинення дії закону. Слід відрізняти момент (день) вступу закону в дію від моменту (дня) набуття ним юридичної сили. Закон набуває юридичної сили у день його ухвалення, тобто підписання закону.

Закони починають діяти:

1. З моменту ухвалення

2. З моменту опублікування

3. З часу, який позначено в самому законі

4. З часу, який зазначено в постанові про порядок введення закону в дію.

В Україні, як правило, початок дії закону визначається у спеціальній постанові Верховної Ради про порядок введення його в дію: із дня опублікування або з моменту настання застережної в постанові певної умови (ухвалення іншого закону та ін.)

5) Закони, у яких не вказаний час набрання чинності і щодо яких не було постанови про порядок введення в дію, вступають у силу одночасно по всій території України одночасно після закінчення 10-денного строку з дня офіційного опублікування. Закони мають бути опубліковані не пізніше ніж через 15 днів після їх підписання і ухвалення до виконання Президентом України

6) Закони (рішення), ухвалені в результаті референдуму, вводяться в дію з моменту їх опублікування, якщо в них самих не визначений інший строк. Датою ухвалення закону (рішення) є день проведення референдуму.

За всіх умов закон вступає в дію не раніше дати опублікування.

Вступ закону в дію відбувається відповідно до трьох принципів:

1)негайна дія – коли із дня вступу в дію поширюється на усі випадки лише “уперед”; що передувало дню вступу закону в дію, під нього не підпадає;

2)переживання закону – коли закон, що втратив юридичної чинності, за спеціальною вказівкою нового акта (закону) повинен продовжувати діяти з окремих питань. Наприклад, після розпаду СРСР Верховною Радою України 12 вересня 1991 р. Ухвалена постанова про порядок дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР, якщо відповідні питання не врегульовані законодавством України, за умов якщо ці загальносоюзні акти не суперечать Конституції і законам України. Серед цих нормативно-правових актів був і Цивільний кодекс СРСР.

3)зворотна дія (зворотна сила) закону – коли закон поширюється на всі випадки “уперед” і “назад”, тобто і на випадки, що відбувалися раніше, у минулому, до введення закону в дію.

За загальним правилом закон зворотної сили на має. Враховуючи суспільну важливість законодавчого вирішення питання щодо дії закону та інших нормативно-правових актів у часі, Конституція (ст. 58) закріпила один із загальновизнаних принципів сучасного права: закони та інші нормативно правові акти не мають зворотної дії у часі. Це означає, що вони розраховані тільки на майбутнє і не поширюються на відносини, які виникли до набрання цими актами чинності, за винятком передбачених ч. 1 ст. 58 Конституції України випадків, коли нормативно-правовим актом пом’якшується або скасовується відповідальність особи. [17, C. 329-331]

Закріплення принципу незворотності дії актів цивільного законодавства у часі на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, в тому числі відносин між державою і людиною. Це породжує впевненість кожного, що його існуюче становище не буде погіршено законом або іншим нормативно-правовим актом, який буде видано пізніше.

Фактично відтворюючи закріплену на конституційному рівні ідею щодо неприпустимості зворотної дії нормативно-правових актів у часі, ЦК переносить її у площину приватноправової сфери. У відповідності зі ст. 5 ЦК акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ним чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків коли він пом’якшує цивільну відповідальність особи. Якщо ж цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов’язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Зазвичай дія актів цивільного законодавства у часі не обмежується, якщо у самому акті не визначено інше або природа відповідного нормативно-правового акта не припускає його дію протягом певного часу. Зокрема Фонд державного майна України видає нормативно-правові акти, спрямовані на реалізацію програми приватизації об’єктів державної власності на поточний рік, вони діють протяг року.

Як правило, акт цивільного законодавства діє до дня його відміни у встановленому законом порядку. Можлива також ситуація, коли з прийняттям нового закону ті, що були прийняті раніше, закони зберігають чинність у частині яка не суперечить новому законові.

Деколи встановлено правила, відповідно до яких регулюються відносини, що виникли до набрання чинності новим законом і до яких може застосовуватись новий закон.

Наприклад, відповідно до Прикінцевих та перехідних положень ЦК передбачається можливість його застосування до цивільних відносин, які виникли до набрання ним чинності, але продовжують існувати після 1 січня 2004 р. Правила Книги шостої ЦК застосовуються до спадщин, яка відкрилася, але не була прийнята жодним із спадкоємців до набрання чинності ЦК.

Дія актів цивільного законодавства у просторі

Дія акта цивільного законодавства у просторі - це визначення територіальних меж застосування його положень для регулювання відносин, які виникають і розвиваються на певній території.

Дія нормативно-правового акта у просторі може бути територіальною і екстериторіальною.

Територіальна дія нормативно-правового акта окреслена територією держави (Україна) або окремого регіону (Крим) і визначається державним суверенітетом.

Нормативно-правові акти України поширюються на територію всієї країни, нормативно-правові акти Автономної Республіки Крим – на власну територію в межах повноважень, визначених Конституцією України і Конституцією Автономної Республіки Крим.

Під територією держави розуміється:

суходільний простір – земна територія

водний простір – внутрішні води усередині державних меж і територіальні води в межах 12 морських миль

повітряний простір над державними межами – на висоті до 35 кілометрів

надра

військові і торговельні суди у відкритому морі

повітряні кораблі, що знаходяться за в польоті межами України

космічні об’єкти під прапором і гербом держави

трубопроводи

підводні кабелі і нафтові морські вишки

10)території дипломатичних представництв і консульств за кордоном

Екстериторіальна дія нормативно-правового акта регулюється міжнародними договорами і передбачає поширення законодавства даної держави за межи її території.

Вона відома, як право екстериторіальності держави – порядок, відповідно до якого установи або фізичні особи, що розташовані або перебувають на території іншої держави, розглядаються як такі, що розташовані або перебувають на власній національній території і підвладні законам та юрисдикції власної держав. Правом екстериторіальності користуються військові кораблі та літаки, що із дозволу держави перебування знаходяться на її території, але розглядаються як частина держави прапора або пізнавальних знаків.

Право екстериторіальності держави завжди використовувалось для обґрунтування дипломатичних привілеїв, якими наділяються дипломати та члени їх сімей [15, C. 331-333].

Закони України діють на всій території нашої держави. При виз­наченні територіальних меж дії актів цивільного законодавства слід виходити з принципу одноманітності регулювання цивільних відно­син на всій території України (ч. 6 ст.4 ЦК). Залежно від виду та ха­рактеру того чи іншого акта цивільного законодавства дія останнього може поширюватися не на всю територію України, тобто можливе прийняття законів спеціально для певної час­тини території України. Природно, що в цьому разі його дія поши­рюється лише на зазначену в ньому територію.

Зокрема, дія Зако­ну від 15 січня 1999 р. «Про статус столиці України - місто-герой Київ» не поширюється за межі м. Києва. У відповідності з ч. 2 ст. 136 Конституції Верховна Рада АРК у межах своїх повноважень приймає рішення і постанови, які е обов'язковими до виконання лише на тери­торії автономії. Органи місцевого самоврядування у межах своїх пов­новажень, визначених законом (ч. 1 ст. 144 Конституції, Закон «Про місцеве самоврядування в Україні»), приймають рішення, які є обо­в'язковими до виконання на відповідній території.

З дією у просторі пов’язується також і встановлення умов виконання деяких договорів. Наприклад відповідно до ч. 1 ст. 1012 договір комісії може бути укладений з визначенням або без визначення території його виконання. У відповідності з ч. 2 ст. 1116 ЦК договором комерційної концесії може бути передбачено використання предмета договору із визначенням або без визначення території використання щодо певної сфери цивільного обороту.

Дія актів цивільного законодавства за колом осіб

Дія нормативно-правового акта цивільного законодавства за колом осіб - це поширення його дії на певних суб'єктів права.

На порядок дії цивільного нормативно-правового акта за колом осіб поширюється загальне правило :цивільне законодавство в межах території своєї дії поширюється на всіх фізичних осіб і на всі організації.

Усі особи це:

громадяни держави

іноземці

особи без громадянства (апатриди)

усі внутрішньодержавні, спільні, іноземні, міжнародні організації, які не користуються правом екстериторіальності.

Види законів у дії за колом осіб:

1. Загальні – розраховані на все населення.

2. Спеціальні – розраховані на певне коло осіб. Одні закони поширюються на всіх індивідуальних і колективних суб’єктів, інші лише на конкретну категорію осіб (пенсіонерів, військовослужбовців, лікарів, вчителів тощо). Їх дія в просторі і за колом осіб не зберігається.

3. Виняткові – роблять винятки з загальних і спеціальних. Глави держав і урядів, співробітники дипломатичних і консульських представництв, деякі інші іноземні громадяни , що знаходяться на території невласної держави, наділені імунітетом – дипломатичним консульським та ін. Вони звільняються від юрисдикції держави перебування у питаннях пов’язаних із їх службовою діяльністю.

Нор­мативно-правові акти цивільного законодавства поділяється на нор­мативно-правові акти загальної дії і нормативно-правові акти спеці­альної дії. За загальним правилом акти цивільного законодавства по­ширюються на всіх осіб, до яких належать фізичні та юридичні осо­би, держава Україна, АРК, територіальні громади.

Іноді дія нормативно-правових актів спрямовано поширюється ли­ше на певне коло осіб (наприклад, Закон «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» стосується прав тільки молодих сімей та молодих громадян одержувати за рахунок бюджет­них коштів пільгові довгострокові державні кредити на будівництво і придбання житлових будинків та квартир, на оплату вступних пайо­вих внесків при вступі до молодіжних житлових комплексів, житлово-будівельних кооперативів; Закон «Про відновлення платоспроможно­сті боржника або визнання його банкрутом»розповсюджується лише на суб'єктів підприємницької діяльності) [19, C. 323-325].

У деяких випадках постає проблема вибору норми цивільного законодавства тієї або іншої країни, пов’язана з появою в цивільних правовідносинах так званого “іноземного елемента”.

Тут слід врахувати, що іноземний елемент може мати місце:

у суб’єктивному складі правовідношення (один із учасників іноземець)

у об’єкті правовідношення ( наприклад, спірна будова знаходиться за кордоном)

у визначенні місця виникнення ( зміни, припинення) правовідношення (наприклад укладення договору за кордоном).

Для регулювання відносин за участю іноземного елемента застосовуються колізійні норми, а також спеціальні матеріально-правові норми.

Колізійні норми як такі не вирішують питання по суті, а відсилають до тих або інших норм внутрішнього законодавства.

У складі колізійних норм розрізняють два елементи: 1) обсяг норм (характеристика відносин, до яких вона може бути застосована) і 2) прив’язка ( вказівка на закон, який підлягає застосуванню до цього виду відносин).

Критерієм прив’язки є міцне проживання фізичних осіб, місце знаходження юридичної особи, місце здійснення правочину тощо.

Колізійні норми можуть мати імперативний або диспозитивний характер.

У першому випадку розпорядження про закон, що підлягає застосуванню, є безумовно обов’язковим. Наприклад, при створені спільних підприємств застосовується право країни, де таке підприємство реєструється.

У другому (при диспозитивності колізійної норми) – сторони можуть своєю угодою обрати або уточнити варіант поведінки.

Наприклад, диспозитивний характер мають сі норми Закону України від 16 квітня 1991 р. “Про зовнішньоекономічну діяльність”, що стосуються зовнішньоекономічних операцій купівлі продажу, зберігання, комісії тощо.

Спеціальні матеріально-правові норми безпосередньо регулюють цивільні відносини з іноземним елементом.

Це можуть бути норми міжнародних угод або норми внутрішнього законодавства, спеціально призначені для регулювання відносин з участю іноземного елемента.

Слід зазначити, що у проекті чинного ЦК України регулюванню з участю іноземного елемента була присвячена спеціальна книга – книга восьма, яка називалася “Міжнародне приватне право”, де досить детально врегульовані колізійні питання застосування цивільного законодавства. Проте до остаточної редакції ЦК ця книга не увійшла. Натомість п. 3 Прикінцевих та перехідних положень передбачена підготовка проекту спеціального закону про міжнародне приватне право. 

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 32

Безкоштовна робота

Закрити

Цивільне право 6

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.