Кримінальний процес 3
План
1. Підготовча частина судового засідання, її значення та зміст.
2. Поняття, значення та види вироків.
Список використаної літератури.
1. Підготовча частина судового засідання, її значення та зміст.
Підготовча частина судового засідання разом з іншими частинами судового розгляду (судове слідство, судові дебати і останнє слово підсудного,постановлення і проголошення вироку), відіграє важливе значення у розгляді справ, адже саме у підготовчій частині судового засідання виконуються процесуальні дії, які спрямовані на забезпечення умов повного, всебічного, і правильного розгляду обставин справи. Від того, як буде проведена підготовча частина судового засідання і як вирішені питання, що розглядаються у цій частині, залежить правильне вирішення справи по суті, дотримання гарантій сторін.
Змістом підготовчої частини судового засідання є чітко передбачені законом дії які вчиняються у суворій послідовності, а саме у такому порядку:
1) відкриття судового засідання;
2) перевірка явки учасників судового розгляду;
3) роз'яснення перекладачеві його обов'язків;
4) встановлення особи підсудного;
5) оголошення складу суду і роз'яснення права відводу;
6) вирішення питання про можливість розгляду справи у випадку неявки кого-небудь з учасників судового розгляду або інших викликаних у судове засідання осіб;
7) видалення свідків із залу засідання;
8) роз'яснення прав і обов'язків учасникам судового розгляду;
9) заявления і розв'язання клопотань учасників судового розгляду.
Підготовча частина судового засідання починається з його відкриття. На час відкриття судового засідання секретар судового засідання, учасники судового розгляду, свідки (експерти, перекладач - якщо вони викликані в судове засідання), судовий розпорядник, повинні знаходитися па визначених для них місцях у залі судового засідання.
При вході суду в зал судового засідання секретар або судовий розпорядник пропонує всім встати, а після зайняття судом своїх місць головуючий пропонує присутнім сісти. Після цього головуючий відкриває судове засідання і оголошує, яка справа буде розглядатися.
Після відкриття судового засідання головуючий має оголосити, хто із учасників судового розгляду і викликаних осіб не з'явився, причини їх неявки. Такі дані йому повідомляє секретар судового засідання або судовий розпорядник.
Якщо у розгляді справи бере участь перекладач, головуючий роз'яснює йому обов'язок правильно робити переклад і попереджає його про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий переклад і про це від перекладача відбирається письмова підписка.
Після зазначених дій вчиняються дії по встановленню особи підсудного. Це потрібно для того, щоб переконатися, що на лаві підсудних перебуває саме та особа, відносно якої судом призначена справа до судового розгляду.
З цією метою головуючий з'ясовує у підсудного його прізвище, ім'я, по батькові, місце, рік, місяць і день народження, місце проживання, заняття, сімейний стан, інші дані, що стосуються особи підсудного, які потрібні, виходячи з конкретних обставин справи. До них належать такі дані, як: громадянство; освіта; наявність неповнолітніх дітей та осіб, що перебувають на утриманні; стан здоров'я; наявність спеціальних чи військових звань, державних нагород; відомості про попередні судимості та про фактичні строки відбутого покарання за попередній злочин та підстави звільнення від нього.
Встановивши дані про особу підсудного, головуючий з'ясовує, чи вручено йому і коли саме копія обвинувального висновку і повістка про виклик його в судове засідання. У справах приватного обвинувачення головуючий з'ясовує, чи вручено підсудному і коли саме копія скарги і копія постанови про порушення кримінальної справи.
Своєчасне вручення підсудному копії обвинувального висновку і повістки про виклик в судове засідання є однією з найважливіших процесуальних гарантій права на захист. Воно дозволяє заздалегідь підготуватися до захисту і за необхідності оспорювати обвинувачення і докази, на яких воно ґрунтується.
Тому в разі невручення підсудному зазначених документів або вручення їх в строк менший як три дні до розгляду справи в судовому засіданні, суд відкладає розгляд справи на три дні і вручає підсудному ці документи. Проте у разі, коли копія обвинувального висновку і повістка про виклик в судове засідання були вручені несвоєчасно, суд може розглядати справу, але лише у випадку, якщо підсудний просить про продовження розгляду. Для позитивного вирішення питання суд повинен впевнитися, що прохання підсудного є добровільним, а не вимушеним. Оголошення складу суду та роз'яснення права відводу- наступна процесуальна дія, яка здійснюється судом у підготовчій частині судового засідання.
Головуючий оголошує учасникам судового розгляду склад суду в даній справі, повідомляючи прізвища суддів. Якщо у справі викликано запасного народного засідателя, то повідомляється і його прізвище. Також повідомляється прізвище секретаря. При необхідності можуть бути названі й імена та но батькові зазначених осіб. Головуючий називає прізвище, а також посаду прокурора, прізвища захисника, представника потерпілого, перекладача, експерта, представників цивільного позивача і цивільного відповідача. Щодо експертів і спеціаліста, то повідомляється їх фах, освіта, якщо є, то й науковий ступінь.
Головуючий також роз'яснює підсудному та іншим учасникам судового розгляду належне їм право відводу названих осіб та з'ясовує у кожного учасника процесу окремо, чи є у когось з них підстави для усунення такого учасника. Питання про відвід вирішується судом у нарадчій кімнаті. З цього приводу приймається ухвала суду або постанова судді, якщо справа розглядається не в колегіальному складі суду.
Коли в судове засідання не з'явився хто-небудь з учасників судового розгляду або з викликаних осіб, суд з'ясовує причини їхньої неявки, заслуховує думку учасників судового розгляду і вирішує питання щодо розгляду справи, тобто: чи можна продовжувати розгляд справи, чи слід його відкласти. З цього приводу суд виносить ухвалу (постанову), яка заноситься до протоколу судового засідання.
Якщо суд виніс ухвалу (постанову) про відкладення розгляду справи, він може допитати свідків, експерта, спеціаліста, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача або їхніх представників, які з'явилися в судове засідання, оскільки, якщо після відкладення розгляду справи вона буде розглядатися в тому ж самому складі суду, повторний виклик зазначених осіб у судове засідання провадиться лише в необхідних випадках. Необхідність повторного виклику у судове засідання допитаних осіб вирішується судом залежно від конкретних обставин справи. Але з врахуванням того, що потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та їхні представники є учасниками судового розгляду, головуючий повинен роз'яснити їм право брати участь у наступному судовому засіданні.
Після вирішення судом питання про можливість розгляду справи за розпорядженням головуючого свідки видаляються із залу судового засідання в окрему кімнату і вживаються заходи, щоб допитані свідки не спілкувалися з недопитаними.
Головуючий роз'яснює підсудному, потерпілому, цивільному відповідачеві, спеціалістові і експертові їхні права і обов'язки. Експерта, крім цього, головуючий попереджає про кримінальну відповідальність за відмову виконати обов'язки і за давання завідомо неправдивого висновку. Оскільки процесуальні права і обов'язки зазначених осіб мають відмінності, кожній особі роз'яснюються права і обов'язки окремо. Важливо, щоб при роз'ясненні підсудному і потерпілому їхніх прав і обов'язків головуючий не обмежувався переліком прав і обов'язків, які вони мають упродовж всього провадження у справі, а роз'яснив саме ті права, які можна здійснювати безпосередньо у судовому розгляді для захисту ними своїх інтересів. Зокрема, потребує роз'яснення підсудному і потерпілому право давати показання по суті справи в кожний момент судового слідства, ставити питання іншим підсудним, потерпілому, свідкам, експертові, цивільному позивачеві, цивільному відповідачеві з тим, щоб це відповідало розпорядку судового засідання і не обмежувало такі права.
Після роз'яснення прав і обов'язків учасникам судового розгляду головуючий з'ясовує у кожного з них, чи мають вони клопотання про виклик нових свідків, експертів, витребування і долучення до справи нових доказів (наприклад, документів або речових доказів). З кожного заявленого клопотання суд заслуховує думку іншої сторони і виносить свою мотивовану ухвалу (постанову).
Кожне клопотання вирішується судом залежно від його важливості для справи. Якщо клопотання торкається обставин, істотних для справи, і їх з'ясування може сприяти правильному вирішенню справи, клопотання мають бути задоволені судом. Відхилення судом клопотання не позбавляє права заявити те ж саме клопотання або інші клопотання у судовому слідстві, залежно від його перебігу. За необхідності суд вправі з власної ініціативи провести ті процесуальні дії, на які вказувалося у відхиленому клопотанні. Клопотання мають бути розв'язані судом безпосередньо після їх заявлення і не можуть бути відкладені. Лише вирішення клопотання про притягнення свідка, потерпілого, перекладача чи експерта до кримінальної відповідальності за завідомо неправдиві показання, переклад чи завідомо неправдивий висновок може бути відкладено до постановления вироку у справі.
Закінчивши підготовчу частину судового розгляду, суд переходить до наступної частини, якою є судове слідство, про що головуючий оголошує в судовому засіданні.