План

1. Поняття та кримінологічна характеристика злочинності неповнолітніх в Україні

2. Особливості детермінації злочинної поведінки неповнолітніх

3. Справедливість та дотримання всіх гарантій прав неповнолітніх злочинців в кримінальному судочинстві України

4. Кримінологічна характеристика групової злочинності неповнолітніх

5. Запобігання злочинам неповнолітніх

6. Міжнародно-правові документи та закони України з попередження злочинності та захисту інтересів неповнолітніх

Література   

3. Справедливість та дотримання всіх гарантій прав неповнолітніх злочинців в кримінальному судочинстві України

Серед багатьох проблем правового виховання трудящих важливою є боротьба із злочинними проявами серед неповнолітніх. Проте, незалежно від стану злочинності, вирішальною умовою підвищення ефективності боротьби з нею є:законність у діяльності правоохоронних органів. У зв'язку з цим суттєве значення має дотримання всіх гарантій прав неповнолітніх осіб, які за вчинення злочинів притягаються до кримінальної відповідальності.

Неповнолітній – особа у віці до 18 років. Особа вважається такою, що досягла повноліття, не в день народження, а починаючи з наступноїдоби.

Кримінальна відповідальність настає за умови, що діяння вчинила особа, якій виповнилось 16 років. За найбільш тяжкі злочини кримінальна відповідальність встановлена з 14-ти років.

Неповнолітні, які вчинили передбачені кримінальним законом діяння у віці до 16 років або більш тяжкі злочини у віці до 14 років, не можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності ні за яких умов. Діяння розглядаються районними (міськими) комісіями в справах неповнолітніх, які до них застосовують заходи виховного впливу.

Навіть тоді, коли неповнолітній вчинив діяння у віці, з якого настає кримінальна відповідальність, але воно не становить великої суспільної небезпеки, він також може бути звільнений від кримінальної відповідальності за умови, що виправлення та перевиховання цього ховання цього підлітка можливе без застосування кримінального покарання.

Якщо прокурор або слідчий має підставу вважати, що неповнолітнього недоцільно притягати до кримінальної відповідальності, то може передати матеріали справи на розгляд районної (міської) комісії у справах неповнолітніх для вирішення питання про застосування до нього заходіввиховного впливу.

Звільнити від кримінальної відповідальності може і. суд, до якого надійшла справа про злочин неповнолітнього, якщо дійде висновку, що виправлення та перевиховання останнього можливі без застосування кримінального покарання.

Визнання злочину таким, що не становить великої суспільної небезпеки, залежить від його характеру і умов, за яких в і н вчинений.

Якщо неповнолітнього буде віддано до суду і той винесе обвинувальний вирок, то, незалежно від вчиненого ним злочину, до нього не може бутизастосоване таке виняткове покарання,як смертна кара, також вислання і заслання. За чинним законодавством особу, якавчинила злочин у неповнолітньому віці, не можна засудити до позбавлення волі на строк понад 10 років.

Призначаючи неповнолітньому покарання, суд виходить не тільки з санкції, яку передбачено кримінальним законом. Неповнолітній вік є пом'якшуючою обставиною і, виходячи з цього, неповнолітньому може бути призначено покарання менш суворе, ніж дорослому за аналогічний злочин. При цьому суд враховує його характер і ступінь небезпеки, особу винного, його психофізичний розвиток, обставини справи, які пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також конкретні причини вчинення злочину та обставини, що йому сприяли. Отже, покарання неповнолітньому повинно бути призначено таке, щоб відповідало меті його виправлення і перевиховання та запобіганню вчиненню ним нових злочинів.

Для того, щоб неповнолітній був притягнутий до кримінальної відповідальності законно і обґрунтовано та щоб запобігати безпідставному засудженню підлітків, необхідно попереднє слідство і судовий розгляд кримінальної справи провести відповідно до вимог закону, з додержанням процесуальних гарантій, які надаються для цієї категорії осіб з урахуванням їх віку, фізичного, а також психічного розвитку.

Законом встановлено особливий порядок виклику неповнолітнього до слідчого, прокурора або суду. Він викликається, як -правило, через його батьків або інших законних представників. Це спрямовано на забезпечення інтересів підлітка, створення реальних, умив для захисту його особи. І тільки у виняткових випадках не повнолітній обвинувачений може бути викликаний без відома батьків або інших законних представників. Таке може бути коли встановлено, якщо згадані особи заінтересовані у певних наслідках і тому доцільно допитати неповнолітнього у їх відсутності.

Має особливості й пред'явлення, обвинувачення неповнолітньому та його допит як обвинуваченого. Вони відбуваються у присутності захисника. Якщо неповнолітній не досяг 16-річного віку, пред'явлення обвинувачення і допит обвинуваченого слідчий повинен проводити у присутності педагога або лікаря, батьків або інших законних представників, які покликані допомогти слідчому встановити психологічний контакт а обвинуваченим. Ці особи мають право ставити неповнолітньому запитання -і висловлювати свої зауваження щодо ведення допиту. Якщо слідчий відведе поставлене питання, він повинен занести це питання де; протоколу. Питання пре те, хто із згаданих осіб буде присутнім під час пред’явлення обвинувачення та допиту неповнолітнього, вирішується слідчим.

Трапляється, що участь у справі певного законного представника може заподіяти шкоду законним інтересам неповнолітнього. Таке буває, коли законному представникові злочином неповнолітнього заподіяна фізична або майнова шкода, коли він сам є учасником злочину тощо. У подібних випадках закон надає суду право усунути вказану особу від участі у справі й. замість неї допустити іншого законного представника. Суд також може вивести законного представника з судового засідання на час допиту підсудного або виконання іншої процесуальної дії, якщо дійде висновку, що у його присутності таку дію виконувати неможливо.

Додатковою гарантією захисту неповнолітнього єучасть у кримінальній справі його законного представника – батька. чи матері, опікуна чи піклувальника, або представника тієї установи чи організації, під опікою якої він перебуває. У випадку, коли у неповнолітнього немає батьків і він проживає сам або у осіб, які не є його опікунами чи піклувальниками, як законні представники, у справі беруть участь, представники органів опіки та піклування.

Законний представник користується широкими правами по захисту неповнолітнього, які здійснює незалежно бід останнього і захисника. Законний представник у судовому розгляді, має право заявляти відводи і клопотання, пред'являти докази і брати участь вїх дослідженні, тобто ставити запитання потерпілим, свідкам, експертам, оглядати речові докази тощо.

З метою забезпечення активної участі законного представника неповнолітнього під час розгляду справи в суді закон покладає на суд обов'язок направляти йому копію обвинувального висновку щодо обвинуваченого. Він має також право при незгоді з вироком оскаржити його протягом семи діб з дня його проголошення у касаційну інстанцію. Подання ним скарги є підставою для перевірки законності і обґрунтованості вироку касаційною інстанцією і в разі визнання доказів законного представника обґрунтованими – для скасування або зміни вироку на користь неповнолітнього.

Крім вказаних прав законний представник може бути присутнім при пред’явленні обвинувачення і допиті обвинуваченого, який не досяг 16-річного віку, а також при оголошенні йому про закінчення слідства та пред'явлення матеріалів справи для ознайомлення. Цими правами він може скористатися тільки з дозволу слідчого. Проте, якщо слідчий відмовить законному представникові в цьому, останній, може оскаржити дії слідчого прокурору, який у разі, неправильних дій слідчого поновить право законного представника.

Під час розгляду справи щодо неповнолітнього головну увагу суд зосереджує на прийнятті щодо нього правильного рішення, виконання якого сприятиме перевихованню і виправленню правопорушника та поверненню його до нормального життя. На це спрямована і вимога закону про залучення до участі у справі представників районної (міської) комісії у справах неповнолітніх, навчального закладу аботрудового колективу, в яких навчався або працював підсудний. Суд надає такому представникові можливість висловити думку органу чи організації, які уповноважили його, щодо особи підсудного, його батьків, обстановки в сім’ї, а також щодо заходів запобіжно-виховного характеру, які застосувалися до правопорушника, щодо причин злочину та умов, котрі цьому сприяли.

Проведення судового розгляду з участю вказаних осіб сприяє правильному вирішенню долі неповнолітнього.

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 24

Безкоштовна робота

Закрити

Злочинність неповнолітніх

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.