План

1. Історія розвитку методу проектів. 

2. Види навчальних проектів.

3. Проектно-технологічна діяльність учнів у трудовому навчанні: суть, функції.

4. Етапи проектно-технологічної діяльності учнів.

5. Методи проектної діяльності учнів у процесі трудового навчання. 

6. Реалізація методу проектів у трудовому навчанні.

Для реалізації алгоритмічного методу в умовах навчання учнів проектній діяльності можна спростити цей метод до рівня методу зразків. Суть цього методу полягає в наступному. Учитель допомагає школярам віднайти в журналах, каталогах та інших технічних виданнях зразки об'єктів (ідеальні об'єкти) і пропонує порівняти знайдені зразки із реально існуючими об'єктами технологічної діяльності людини. На основі порівняння виявляють технологічні протиріччя між знайденими зразками та реальними об'єктами і розробляють послідовність (алгоритм) дій з їх усунення. При цьому для зручності діти можуть заповнювати відповідну таблицю (див. табл. 3.3.1).

Таблиці 3.3.1.

Ознаки Ідеальний об'єкт Реальний об'єкт Дії з усунення протиріч
Суттєві ознаки об'єкту: колір, розміри, стиль виконання тощо. Образ об'єкту створеного методом фантазування Виріб знайдений у книзі, каталозі, журналі тощо. Що необхідно добавити або запозичити від реального об'єкту до ідеального? Яка послідовність дій з усунення цих протиріч?

Наведемо приклад. Під час проектування форми кухонної дошки учнями було прийнято рішення, що виріб по контуру буде мати форму риби. Після того як учні роблять замальовки контуру майбутнього виробу учитель повідомляє, що цей виріб має бути не лише оригінальним, естетичним і т.д., але й зручним у користуванні. З цією метою він пропонує знайти аналогічні зразки кухонних дошок у будь-якому каталозі кухонних виробів (або демонструє кілька таких зразків). Далі учитель ставить завдання: знайти відмінності між спроектованим виробом та запропонованими (знайденими в каталозі) зразками. Які конструктивні деталі чи елементи є в реальних об'єктах, і відповідно відсутні у вашому виробі? Якщо на перших етапах навчання учням складно дати відповідь вчитель, демонструючи реальний об'єкт вказує, що це може бути отвір в ручці дошки. Також можна звернути увагу на форму ручки - в реальному об'єкті вона більш зручна для того, щоб її можна було тримати в руці тощо. Після такого обговорення діти самостійно вносять аналогічні зміни до конструкцій своїх виробів. Під час оволодіння учнями цим методом, важливо аби діти самостійно знаходили протиріччя і пропонували шляхи їх усунення.Вищеописаний метод зразків є своєрідним „тренінгом", який привчає школярів до вміння переключатись від процесу фантазування до більш критичного (з точки зору функціональних вимог) технологічного мислення.

Метод фокальних об'єктів винайдений американським ученим Ч. Вайтингом. Об'єкт, який удосконалюють за допомогою цього методу, називають фокальним, оскільки його ставлять у центр уваги (фокус). Суть методу ґрунтується на перенесенні ознак випадково вибраних об'єктів на фокальний об'єкт, внаслідок чого отримують незвичні поєднання, котрі дозволяють подолати психологічну інерцію.

Розглянемо приклад, який ілюструє процес конструювання технічного об'єкту, що вдосконалюється. Необхідно удосконалити або розробити нову конструкцію дитячого стільчика. Обираємо навмання з будь - якої книги або словника, з статті декілька випадкових слів (можна навіть це зробити з закритими очами тикнувши навмання пальцем в сторінку декілька разів). Припустимо, що після вибору ми обрали слова стіл, праска, машина, кіт. Тепер необхідно скласти для названих предметів їх властивості і визначити ті з них, які можуть бути приєднані до фокального об'єкту. Цей процес можливо здійснити, використавши для зручності наступну схему:

Стільчик
Стіл Праска Машина Кіт
дерев'яний; гаряча; має колеса; пухнастий;
металевий; електрична; має двигун; нявкає;
складний; важка; має кузов; має скелет;
письмовий з парою саморухома ловить мишей

Аналіз властивостей випадкових об'єктів дозволяє виділяти із них як корисні, так і зайві для цього фокального об'єкту. В цьому випадку варіантами рішення можуть бути, наприклад, складний стільчик, стільчик з коліщатами, стільчик, оббитий м'яким хутром.

Не обов'язково, щоб всі обрані об'єкти якимось чином підходили до об'єкту, що удосконалюється, але, використовуючи цей метод, можна вибрати велику кількість самих різноманітних варіантів.

Після вибору оптимального варіанта загального рішення, загальної ідеї конструкції необхідна подальша, чисто конструкторська робота з розробки технічної документації, створення та випробування експериментального зразка та ін.

Послідовність застосування методу фокальних об'єктів така:

1. Вибір фокального об'єкта (наприклад, годинник).

2. Вибір 3-4 випадкових об'єктів (вибирають, як правило, навмання: зі словника, каталогу, технічного журналу тощо, наприклад: "кіно", "змія", "каса", "полюс", „машина").

3. Складання списків ознак (властивостей) випадкових об'єктів (наприклад, кіно: широкоекранне, звукове, кольорове, об'ємне і т.п.). Для зручності часто користуються різними таблицями.

4. Генерування ідей шляхом приєднання до фокального об'єкта ознак випадкових об'єктів (наприклад: звуковий годинник, об'ємний годинник, годинник для театру, самозаводний (від „саморухома машина") годинник тощо).

5.Розвиток сполучень шляхом вільних асоціацій.

6. Оцінка отриманих ідей і відбір корисних розв'язків.

Не обов'язково, щоб всі обрані об'єкти якимось чином підходили до об'єкту, що удосконалюється, але використовуючи цей метод, можна вибрати велику кількість самих різноманітних варіантів.

Слід зазначити, що метод фокальних об'єктів більше підходить у тих випадках, коли необхідно модернізувати, вдосконалити вже існуючий об'єкт або подати нову ідею, певний напрям у розвитку технічної думки. Цей метод не дає „стовідсотковий" розв'язок певної конструкторської або винахідницької задачі.

Метод створення образу ідеального об'єкту. Аналіз літературних джерел показує, що цей метод можна знайти в групі евристичних прийомів, які використовують для перетворення основних показників технічної системи: геометричні, фізико-механічні, енергетичні, дизайнерські тощо. Будують таблицю з двома рядами характеристик, що перетинаються по горизонталі - 10 евристичних прийомів (неологія, адаптація, аналогія, ідеалізація т.д.), а по вертикалі - 10 основних показників технічної системи, що вдосконалюють: геометричні, фізико-механічні тощо.

Застосування одного з прийомів до зміни одного з параметрів дає простір для нових асоціацій при пошуку нових технічних рішень. В цьому випадку ідеалізація розглядається як наближення технічного об'єкту до ідеального.

Враховуючи все вище сказане можна стверджувати, що суть методу створення образу ідеального об'єкту можна подати у вигляді наступних етапів:

1) чітке формулювання завдання (постановка проблеми);

2) визначення властивостей або параметрів, якими повинен володіти об'єкт (для розв'язання поставленої проблеми);

3) образне моделювання об'єкта з відповідним набором якостей, що дасть змогу розв'язати поставлену проблему;

4) схематичне або художнє перенесення цього образу на папір.

Характеристика роботи

Реферат

Кількість сторінок: 27

Безкоштовна робота

Закрити

Метод проектів у трудовому навчанні

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.