План

1. Посередник у суб’єктно-суб’єктній взаємодії - цілісне дидактичне утворення.

2. Суб’єктно-об’єктна взаємодія.

1. Посередник у суб’єктно-суб’єктній взаємодії – цілісне дидактичне утворення.

Навчання – це шлях освіти, отже це процес руху учня, студента від незнання до знання. Цей рух здійснюється у формі органічного поєднання суб’єктно-суб’єктної та суб’єктно-об’єктної взаємодій.

Розглянемосуб’єктно-суб’єктнувзаємодію. Як і будь-яка взаємодія, суб’єктно-суб’єктна здійснюється з участю посередника. Факт наявності посередника під час взаємодії видно на прикладі фізичної взаємодії. Земля і тіло, підняте над поверхнею землі взаємодіють через гравітаційне поле. Якби припустити, що такого поля немає, то тоді важко було б уявити, як Земля і тіло, що перебуває на деякій висоті над нею,могли між собою взаємодіяти. Інші види взаємодій теж не можуть обійтись без посередника, наприклад, взаємодія електричних зарядів, що розташовані на певній відстані один від одного.

Шукаючи відповідь на запитання: що собою являє посередник у суб’єктно-суб’єктній взаємодії, ми на перших порах можемо сказати, що це деяке ціле, цілісність, яка виконує цілком конкретну функцію. Оскільки нам невідомо, що собою являє посередник у суб’єктно-суб’єктній взаємодії, то здійснимо такий крок: так як це деяке ціле, то його можна розглядати як систему. Визначимо її функціонально-морфологічні компоненти і з’ясуємо властивості цієї системи, а вже знаючи властивості системи, визначимо і властивості об’єкта, яким єпосередник суб’єктно-суб’єктної взаємодії

Отже ми будемо розглядати систему: «Посередник суб’єктно-суб’єктної взаємодії».

Рівень ієрархії: У цьому конкретному випадку рівень ієрархії системи визначається зв’язками субординації.Очевидно, що ця система не є фізичною,вона діє на свідомість, тобто на мислення, на пам’ять, на уяву суб’єкта навчання. Значить сама система посередника якось пов’язана з мисленням, з пам’яттю, з уявою, з відчуттями, із сприйманням тощо. Ми не можемо розкрити її фізичної чи психічної природи, але можемо дати її формальний опис.

Для вчителя навчання – процес цілеспрямований, тобто такий, який передбачає досягнення учнем певних цілей навчання. Очевидно, що система-посередник повинна здійснити перенесення цілі та дії від учителя до учня, а це означає, що сама система повинна у своєму складі мати такий компонент, який би транслював цю ціль і дію.

Вихід дії, який репрезентує вплив, що здійснює учитель на учня, переноситьсяза допомогою засобів навчання, отже посередник у своєму складі повинен мати і засоби навчання.

Функція системи-посередника: передавати дію, вплив учителя на учня такою, яку змоделював сам учитель.

Системоутворювальний чинник цієї системи пов’язанийіз завданням досягнення конкретної цілі навчання, яку запланував учитель спільно з учнем. Отже, системоутворювальним чинником системи, яку ми розглядаємо, є ціль навчання.

Елементи системи-посередника: два елементи вже нам відомі: це – цілі навчання і засоби навчання. Однак має бути змістове наповнення цілеспрямованої дії, тобто досягнення цілі повинно бути побудоване на конкретному змісті, а цей зміст може бути розкрито лише з участю конкретних методів навчання і через певну форму організації навчання. Це означає, що елементами розглядуваної системи також є зміст навчання, методи та засоби навчання.

Цілком можливо, що крім названих елементів розглядуваної системи, є ще й інші. Однак поки що ми їх не бачимо. Ми вважаємо, що названі елементи якщо і не повністю, то в усякому разі майже повністю характеризують розглядувану нами систему «посередник»

Підсумовуючи сказане вище, зробимо такий висновок: система-посередник для здійснення дидактичної взаємодії складається з таких елементів: цілі, зміст, методи, засоби і форми організації навчання.

Аналіз показує, що розв’язуючи проблеми навчання, ми неодмінно торкаємося змісту і цілей навчання, методів, засобів і організаційних форм навчання, які між собою взаємозв’язані, одне друге зумовлюють, взаємодіють між собою, отже утворюють цілісну сукупність, яка складається з вище названих елементів. Ця сукупність і є дидактичною системою. ЇЇ ще можна було б назвати дидактично - методичною, оскільки вивчення будь-якої теми, будь-якого навчального матеріалу на стадії планування процесу навчання і його реалізації здійснюється з участю даної системи. Таким чином, дидактична система - це сукупність взаємопов’язаних елементів, якими є цілі навчання, зміст навчання, методи навчання, засоби і організаційні форми навчання. Її графічне зображення показано на рис.1.

Елемент “Цілі навчання” (I) розкриває суть проблеми “ Чому вчити?», тобто дає відповідь на це запитання. “Зміст навчання” (II), а це, як видно зі схеми, другий елемент системи, відповідає на запитання «Що вивчати?», він вирішує проблеми змісту навчання і визначається змістом освіти. Третій – “Методи навчання” (III), розкриває суть того, як можна досягти поставлених цілей навчання, тобто відповідає на запитання «Як вчити?». “Засоби навчання” (IV) – це четвертий елемент системи, він розкриває особливості педагогічного інструментарію і дає відповідь на запитання «За допомогою чого?», «Чим вчити?». Нарешті, п’ятий елемент системи, – “Форми організації навчання” (V), відповідає на запитання «, Де, коли вчити,у якій формі організовується навчання?».

Прямі лінії позначають одно- і двонаправлений зв’язок. Наприклад, зв’язок ІІ-ІІІ означає, що зміна такого елемента системи як «Зміст навчання» призведе до зміни елемента «Методи навчання», а зв’язок ІІІ-ІІ означає, що, навпаки: незалежна зміна елемента «Методи навчання» позначиться на елементі «Зміст навчання». Зв’язкиI-II, I-III, I-IV, I-V-однонаправлені. Рівень ієрархії цієї системи визначається тим, що незалежно від предмета і змісту матеріалу, який вивчається, зв’язки між її елементами об’єктивно існують і природа їх визначається суттю самих елементів. Це означає, що дана система складає саме ядро теорії навчання.

Прикладом специфічної дидактичної системи є підручник. Його функція - бути навчальною книгою, тобто бути не тільки носієм того змісту, який учень має засвоїти, але й допомагати організовувати.

Структура системи-посередника: названі вище елементи взаємопов’язані, але цілі навчання є системоутворювальним елементом, тому зв’язок між цілями навчання і всіма іншими елементами є одностороннім, усі інші зв’язки, тобто зв’язки між усіма елементами системи за винятком цілей навчання є двосторонніми. Тому структуру системи-посередник для дидактичної взаємодії можна зобразити так, як показано на рисунку нижче

Рис. 1. Структура дидактичної системи.

Цю систему у суб’єктно-суб’єктній взаємодії ми назвали дидактичною системою. Саме вона виконує функцію перенесення дії від учителя до учня і є базовою дидактичною системою.

Розглянемо ще один функціонально-морфологічний компонент цієї системи, а саме: емерджентну властивість. Нею є, як це зрозуміло з попереднього, здатність до педагогічної трансформації цілі навчання та дії вчителя на учня.

Таким чином, посередник у взаємодії «суб’єкт-суб’єкт» являє собою певне цілісне утворення, складовими якого є цілі навчання, зміст навчання, методи і засоби навчання та організаційні форми навчання. Між ними діють одно- та двосторонні зв’язки, які забезпечують єдність усіх складових цього утворення. Нарешті, воно має здатність повністю передавати дії учителя на учня і тим самим забезпечувати досягнення конкретної цілі навчання.

Створивши уявлення про посередника-дидактичну систему,розглянемо далі саму суб’єктно-суб’єктну взаємодію, використовуючи для цього нижче наведену схему. Вона виглядатиме так:

Рис.2. Суб’єктно-суб’єктна взаємодія

Вихід дії в напрямі до учня безпосередньо здійснюється засобами навчання і нічим іншим (на схемі елемент 4 – засоби навчання) і опосередковано через організаційну форму (елемент 5)

Але оскільки вчитель за своїми професійними функціями здійснює управління навчально-пізнавальною діяльністю учня, то йому необхідно мати інформацію про ступінь свого впливу, тобто про ступінь досягнення цілі навчання. Це означає, що на схемі повинна бути лінія, яка б зображала отримання цієї інформації. На схемі 2 це – лінія «Учень-Учитель» (В→А).

Як бачимо, дидактична суб’єктно-суб’єктна взаємодія являє собою замкнутий цикл (ми його називаємо дидактичним циклом), який складається з двох етапів: етап АВ (через базову дидактичну систему) і ВА – як зворотній зв’язок, що дає інформацію про ступінь прямого впливу.

Якщо узагальнити елементи 1-5 дидактичної системи на весь навчальний предмет, а потім і на все навчання, то базова дидактична система є очевидно тим об’єктом, який становить інтерес для дидактики як науки. Однак ця система є статичною. Для того, щоб запрацювали зв’язки між елементами системи, її необхідно включити в іншу систему, систему «учитель-учень». Зрозуміло, що такою системою є дидактичний цикл в узагальненому варіанті, бо в конкретно-змістовому варіанті ця система перетворюється в методичну.

При дидактичному циклі починають працювати усі зв’язки (на схемі вони позначаються лініями), а оскільки закони, закономірності – суть зв’язки, то виходить, що саме в дидактичному циклі виявляються закони і закономірності процесу навчання. Це означає, що вивчення предмета дидактики може бути здійснено через функціонування дидактичного циклу як системи.

Дидактична система відноситься до педагогічних систем. Оскільки педагогічна система - це організований об’єкт, з участю якого здійснюється управління процесом передачі і засвоєння того соціального досвіду, який на даний час нагромадило людство, то дидактична система разом із її дидактичним циклом - це організований об’єкт, за допомогою якого учитель забезпечує управління процесом передачі і засвоєння учнями системи знань про суспільство, природу, людину, і на цій основі здійснює розвиток у кожного з них пізнавальних сил, формування наукового світогляду, культури поведінки, позитивних людських якостей.

Однією з характерних ознак цієї системи є її функція, зокрема, функція управління педагогічним процесом. Учасниками цього процесу є учитель і учні. Як видно з визначення дидактичної системи учні і учитель не входять до її складу як елементи. Проте відомо, що кожна система живе в деякому середовищі, в оточенні інших систем, з якими вона пов’язана певними зв’язками. В деяких системах вони настільки міцні, що їх руйнування знищує і саму систему. Якщо учитель і учні не входять до системи як її елементи, то вони, як це випливає з означення дидактичної системи, обов’язково входять до складу її середовища, тобто для дидактичної системи наявність учителя й учнів, як складових середовища дидактичної системи, є обов’язковою. Зробимо деякі уточнення щодо них, як компонентів середовища дидактичної системи.

Мова йде не про учня взагалі, а про те, що під терміном “учень” розуміються навчальні характеристики учня, його здібності, задатки, інтереси, його навчальний досвід, його особливості мислення, пам’яті, уяви, тобто учень взаємодіє з усіма елементами дидактичної системи таким своїм боком, який дозволяє йому встановлювати зв’язки як з елементами системи, так і з усією системою( це видно на схемі 3, що показано на рис. 3 ).

Характеристиками такого компоненту середовища дидактичної системи як “учитель” є його педагогічний досвід, знання навчального матеріалу, знання закономірностей навчання, виховання і розвитку, знання всіх навчальних і психологічних характеристик учня, тобто усе те, що дозволяє йому взаємодіяти як з кожним елементом дидактичної системи, так і з усією системою. Маючи сильні зв’язки з усіма елементами, а то й з усією дидактичною системою, середовище істотно впливає на систему в цілому. Таким чином, у загальному випадку дидактичну систему складає і той дидактичний простір, через який учитель і учні взаємодіють між собою.

Зв’язки дидактичної системи набувають нових якостей, коли вона сама є елементом системи вищого порядку, якою є взаємодія «учитель-учень». Лише ця обставина, а саме участь дидактичної системи у системі вищого порядку, створює умови для її життя, тобто для взаємодії її елементів і функціонування зв’язків. Дія учителя на учня (учнів) опосередковується саме дидактичною системою, всіма її елементами і нічим іншим. Але й кожен елемент дидактичної системи теж опосередковується учнем, а конкретніше, його задатками, здібностями, його тезаурусом, нахилами, інтересами та рівнем розумового розвитку. Зрозуміло, що результат дії вчителя на учня, опосередкований усіма елементами дидактичної системи та й навчальними характеристиками учня цікавить учителя, а тому він отримує інформацію про цей результат. Отриманий результат він порівнює із запланованим, передбачуваним і знову повторює, правда вже скореговану дію. Маємо, таким чином, нову, тепер вже динамічну дидактичну систему. Її назвемо дидактичним циклом (рис.2). У дидактиці можна виділити ще низку систем, а саме: цілей навчання, змісту навчання, методів навчання, систему засобів навчання, організаційних форм навчання, контролю та оцінювання знань учнів тощо. Дидактичний цикл, у якому замість елементів “учитель” і “учень” функціонують елементи “учителі”, “учні” до деякої міри зображає і розкриває суть процесу навчання.   

Характеристика роботи

Реферат

Кількість сторінок: 20

Безкоштовна робота

Закрити

Загальна характеристика дидактичної системи вищої школи

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.