Мета, зміст, засоби та організація національно-громадянського виховання молодших школярів

Характеристика роботи

Курсова

Кількість сторінок: 62

Платна робота

Ціна: 300.00грн.

Замовити роботу

Зміст

Вступ. 3

Розділ 1. Національно-громадянське виховання – джерело особистісного розвитку дитини  8

1.1. „Україна в кожного своя”. 8

1.2. Психологічні закономірності усвідомлення моральних якостей особистості учнями молодшого шкільного віку. 11

1.3. Українська національна школа – родина – цілісний орієнтир суспільства  20

Розділ 2. Зміст і засоби національного виховання молодших школярів. 26

2.1. Формування національної свідомості молодших школярів. 26

2.2. Національне виховання – історичним минулим рідної землі, рідного народу  39

3.1. Поняття інтернаціонального виховання. 47

3.2. Шляхи виховання національного та інтернаціонального в учнів. 50

3.3. Педагогічні умови організації національного та інтернаціонального виховання  53

Висновки. 58

Література. 62

Вступ

Природа не творить людину, як цілісної особистості, вона лише закладає основи і створює передумови для її формування. Людина багаторівнева система, вступаючи у життя через соціальну і трудову діяльність, вона вливається у світ соціального досвіду, який є багатовіковим надбанням людства і стає основною школою становлення її як особистості.

Виконання – соціально і педагогічно організований процес формування людини як особистості.

Суспільство як соціальне об’єднання людей може функціонувати і розвиватися лише за цілеспрямованої систематичної та організованої роботи з виховання кожної особистості. Зупинення цього процесу є катастрофою для суспільства, внаслідок якої людина не змогла б піднятися до рівня особистості.

Ще Ян Амос Коменський зауважував, що зневага до виховання є кроком до загибелі людей, сімей, держав і усього світу. Тому виховання, з погляду суспільного розвитку, є провідною сферою діяльності як окремої людини, так і людської спільноти. Завдяки йому людство забезпечує свою безсмертність у соціальному розвитку.

Виховання дітей шкільного віку здійснюють у процесі навчальної і виховної роботи у школі та за її межами. Воно є ціннісним процесом, у якому органічно поєднані сукупність виховних цілей і самокерований процес педагогічної взаємодії вчителя і учня, що передбачає організацію і формування системи виховної діяльності та самовиховання учнів.

Сучасна школа вимагає докорінного переосмислення всієї системи виховання, оновлення змісту, форм і методів духовного становлення особистості учня, створення умов для самореалізації у різних видах творчої діяльності.

Український народ вступив у нову еру свого історичного розвитку. Разом з перспективами вільного розвитку Української держави відкрилися широкі можливості для розвитку освіти, науки, культури, що вимагає докорінної перебудови процесу виховання молодшого покоління.

„Педагогічна система кожної історичної епохи – пише академік М. Стельмахович, - висуває свій оригінальний чи актуальний уже знаний образ людини. Кардинальні зміни в житті суспільства вносять відповідні корективи у виховний ідеал. Тож цілком закономірно виникає питання про сучасний педагогічний ідеал національного родинно-громадянсько-шкільного виховання в українській державі”. [20; 7]

В Україні, як і в інших країнах світу, історично склалася своя система виховання, яка максимально враховує національні риси і самобутність українського народу. Тривалий час вона нехтувалась, заборонялась завойовниками України, а в останні десятиріччя взагалі була відкинута і замінена так званою системою комуністичного виховання. Нині, спираючись на глибинні національно-виховні традиції свого народу, національна система виховання поступово відроджується.

Національне виховання постає як створена народом сукупність ідеалів, поглядів, переконань, традицій, звичаїв, інших форм соціальної практики, спрямованих на організацію життєдіяльності підростаючого покоління, у процесі якого воно засвоює духовну і матеріальну свідомість. Воно є моністичного і демократичного виховання, забезпечує етнізацію дітей як необхідної і невід’ємної складової їх соціалізації. Національне виховання духовно відтворює в дітях народне, увічнює те специфічне, самобутнє, що є в кожній нації, а також загальне людське, спільне для всіх націй.

Поняття „національне виховання” вбирає в себе всі названі особливості сучасного стану країни. По-перше, воно рівнозначне державному, хоча останнє є вужчим, одиничним стосовно національного як загального. Державне виховання є найвагомішою складовою національного виховання, воно здійснюється державними установами, інститутами, а загальнонаціональне діє і поза їх межами, має ширший діапазон впливу на процес соціалізації особистості.

По-друге, в кожній країні світу немає виховання „взагалі”. Воно завжди має конкретно-історичну національно-державну форму вираження і спрямоване на формування громадянина конкретної держави, яка не може безнаціональною.

І, нарешті, національне виховання найбільш відповідає потребам відродження України. Воно однаково стосується як українців, так і представників інших народів, що проживають в Україні. Саме принцип етнізації виховного процесу і передбачає надання широких можливостей представникам усіх етносів для пізнання своєї історії, традицій, звичаїв, мови, культури, формування власної історико-культурної спадщини, допомагає пізнати глибинних взаємозв’язків кожного з них з українською нацією, її державою, переконатися, що саме українська, незалежна, суверенна держава охороняє національні права всіх громадянин України.

Таким чином, національне виховання – це утворена упродовж віків самим народом система поглядів, переконань, ідей, ідеалів, традицій, звичаїв, покликаних формувати світоглядну свідомість та цінність орієнтації молоді, передавати їй соціальний досвід, надбання попередніх поколінь. Науково-обґрунтоване, правильно організоване національне виховання відображає історичну ходу народу, перспективи його розвитку.

„Педагогічна система кожної історичної епохи – зазначає академік Стельмахович, - висуває свій оригінальний чи актуальний, уже знаний образ людини. Кардинальні зміни в житті суспільства вносять відповідні корективи у виховному ідеалі”. [20; 37]

Паралельно національному вихованню чільне місце посідає громадянське виховання.

Під громадянським вихованням розуміють формування громадськості як інтегрованої якості особистості, що дає можливість людині відчувати себе морально, соціально, політично і юридично дієздатною та захищеною.

Покликане воно виховувати у молодої людини високі моральні ідеали, почуття любові до своєї Батьківщини, потребу у служінні їй. Відомо, що основні риси громадянина формуються у молодому віці, під впливом загальнонародних, національних цінностей у взаємодії особистості з суспільством, яке на кожному етапі представляють: сім’я, школа, різноманітні колективи.

Громадянське виховання орієнтоване на формування свідомого громадянина, патріота, професіонала, людину зі шляхетними особистими якостями і рисами характеру, світоглядом і способом мислення, почуттям, вчинками та поведінкою, спрямованими на саморозвиток.

В психолого-педагогічній науці є чимало досліджень, присвячених національно-громадянському вихованню у навчально-виховному процесі початкової школи (Боришевський М., Гнатюк В., Кіндрат В.К., Павленко М., Петренко В., Пономаренко Л., Стельмахович М., Усатенко Т., Фібула М.М.).

У пошуках нової системи виховання на перший план висуваються гуманістичні ідеї та орієнтири, що ґрунтуються на повазі до особистості дитини, турботі про її розвиток. Такий підхід передбачає визначення кожного вихованця, як унікальної особистості, його прав ставлення до нього, як суб’єкта власного розвитку, опору на його вихованні та сукупність знань про людину та високий професіоналізм.

Актуальність визначення теми даного дослідження нами пов’язується з потребами суспільства у всебічній активізації інтелектуального і духовно-творчого потенціалу національних та загальнолюдських цінностей, суперечливими процесами включення особистості у соціальне життя, необхідністю забезпечення єдності, наступності та послідовності виховуючи впливів різних соціальних інститутів, постійного коригування виховного процесу.

Зважаючи на актуальність даної проблеми, ми обрали наступну тему курсового дослідження: „Активізація національно-громадянського виховання молодших школярів – вимога часу”.

Об’єкт дослідження – навчально-виховний процес у початковій школі.

Предмет дослідження – принципи, мета, зміст, засоби та організація національно-громадянського виховання молодших школярів.

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати сутність національно-громадянського виховання та визначити особливості та необхідність їх використання у навчально-виховному процесі початкової школи.

Згідно з метою і предметом дослідження було визначено такі завдання:

1. вивчити теоретичні аспекти національно-громадянського виховання в психолого-педагогічній праці;

2. з’ясувати дидактичні особливості національно-громадянського виховання в навчальному процесі молодших школярів;

3. дослідити виховні можливості національно-громадянського виховання у формуванні моральної поведінки учнів початкової школи;

4. виявити успішні умови використання молодших школярів у практиці початкової школи.

Методи дослідження. Для розв’язування поставлених завдань використаємо такі методи наукового дослідження: вивчення та аналіз літературних джерел, узагальнення, порівняння, конкретизація, систематизація, моделювання педагогічних ситуацій, бесіда, анкетування, спостереження.

Структура дослідження. Курсова робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури. Список використаних джерел включає 29 найменувань. Робота викладена на 62 сторінках друкованого тексту.

Закрити

Мета, зміст, засоби та організація національно-громадянського виховання молодших школярів

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.