Бесіда як метод навчання на уроках у початкових класах
ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИКОРИСТАННЯ БЕСІДИ ЯК МЕТОДУ НАВЧАННЯ 5
1.1. Розвивальний потенціал бесіди як методу навчання у початковій школі 5
1.2. Види бесід та їх характеристика 11
1.3. Педагогічні вимоги до запитань учителя у процесі бесіди 15
РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВИКОРИСТАННЯ БЕСІДИ ЯК МЕТОДУ НАВЧАННЯ НА УРОКАХ У ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ 21
2.1. Виявлення рівнів навчальних досягнень учнів на початку експерименту 21
2.2. Методика використання бесіди, як ефективного методу навчання на уроках природознавства у початкових класах 24
2.3 Аналіз результатів експериментального дослідження 32
ВИСНОВКИ 35
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 37
ДОДАТКИ 39
ВСТУП
Актуальність дослідження. Оскільки основною діяльністю школяра є навчання, то лише за допомогою використання раціональних методів навчання та їх якісної реалізації, відбувається засвоєння учнями знань та формування умінь й навичок, а також формування світогляду, розвиток здібностей, реалізація освітньої, виховної та розвивальної функцій навчання. Питання оптимального вибору методів навчання та їх реалізації є одним із найактуальніших у педагогічній науці.
Бесіда – один з найпоширеніших методів, засобів комунікації, що використовується вчителями початкових класів на всіх уроках, під час проведення виховних годин, організації екскурсії, будь-яких заходів тощо.
За допомогою системи запитань діти залучаються як до відтворення знань, так і до активної розумової діяльності. Вдало побудована бесіда спонукає учнів до висловлення власних міркувань, оціночних суджень. Це дозволяє виявити якість і глибину засвоєння навчального змісту, рівень мислення і здібностей дітей. Тим самим забезпечується постійний зворотний зв’язок, на основі якого здійснюється контроль і коригування процесу навчання. Крім того, сприймання учнями оцінки вчителем своїх знань та умінь, зіставлення їх зі змістом запитань і завдань з відповідями інших учнів привчає школярів до самоконтролю, формує їх самооцінку.
Постановка запитань активізує учнів, дозволяє залучати до роботи дітей з різною підготовкою, враховувати їхні індивідуальні можливості.
Бесіда як метод навчання поділяється на види, до неї ставляться вимоги та має свої особливості щодо використання на уроках у початковій школі. Під час бесіди вчитель за допомогою системи цілеспрямованих питань підготовляє учнів до сприйняття нового матеріалу, на основі спостережень і життєвого досвіду молодших школярів спонукає робити висновки, узагальнення, здобуваючи при цьому нові знання. Бесіда дозволяє також забезпечити систематичне повторення і закріплення вивченого матеріалу.
Проблемою розвивального потенціалу бесіди займалися: Ю.К.Бабанський, В.О. Онищук, А.М. Алексюк, І.Я. Лернер та інші. Були періоди, коли словесні методи займали панівне місце в системі методів навчання, хоча прогресивні педагоги (Я.А. Коменський, К.Д. Ушинський, Й.Г. Песталоцці) доводили необхідність доповнення їх наочними і практичними методами.
Об’єкт дослідження - використання бесіди на уроках у початкових класах.
Предмет дослідження – дидактичні умови забезпечення розвивального потенціалу бесіди як методу навчання.
Мета курсової роботи – теоретично дослідити та експериментально перевірити ефективність використання методу бесіди на уроках у початковій школі.
Для досягнення поставленої мети, необхідно розв’язати такі завдання:
- проаналізувати педагогічну та методичну літературу з проблеми дослідження;
- виявити сутність методу бесіди, вимоги до її запитань;
- описати види бесіди у початковій школі;
- охарактеризувати особливості використання бесіди у початковому навчанні;
- експериментально перевірити методику використання бесіди на уроках у початкових класах та зробити відповідні висновки.
При написанні роботи ми використовували такі методи дослідження: аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури; анкетування, бесіди та спостереження за навчальною учнів початкових класів; педагогічний експеримент з метою перевірки ефективності запропонованої методики навчання, методи статистичної обробки отриманих даних.
Структура роботи: курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.