ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПРОБЛЕМИ РОЛІ СПІЛКУВАННЯ ДІТЕЙ З ДОРОСЛИМИ У ПРОЦЕСІ ІГРОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1.1. Психологічне обґрунтування процесу становлення мовної взаємодії школярів в ігровій діяльності

1.2. Спілкування дитини з дорослими: місце і роль у психічному розвитку дитини

1.3. Спілкування дорослого й дитини як особливий вид їхньої спільної діяльності в іграх

РОЗДІЛ ІІ. ВИХОВАННЯ КУЛЬТУРИ СПІЛКУВАННЯ У ШКОЛЯРІВ ЗАСОБАМИ ГРИ

2.1 Керiвництво грою, як засобом виховання культури спiлкування школярів

2.2 Особливості родинного спілкування як чинника комунікативно–мовленнєвого розвитку дитини дошкільного віку

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

У спілкуванні спочатку через пряме слідування (вікарне навчання), а потім через словесні інструкції (вербальне навчання) набувається основний життєвий досвід дитини. Люди, з якими вона спілкується, є носіями цього досвіду, і жодним іншим шляхом, крім спілкування з ними, цей досвід не може набуватися. Інтенсивність спілкування, різноманітність його змісту, цілей і засобів - найважливіші чинники, що визначають власний розвиток дітей.

Особистісне спілкування формує людину як особистість, дає їй можливість набути певних рис характеру, інтересів, навичок, схильностей, засвоїти норми і форми моральної поведінки, визначити цілі життя і обрати засоби їх реалізації.

Кондиційне спілкування створює стан готовності до навчання, формулює установки, необхідні для оптимізації інших видів спілкування. Тим самим воно побічно сприяє індивідуальному інтелектуальному і особистісному розвитку людини. Мотиваційне спілкування служить джерелом додаткової енергії для людини, своєрідною її “підзарядкою”. Набуваючи в результаті такого спілкування нових інтересів, мотивів і цілей діяльності, людина збільшує психоенергетичний потенціал, що розвиває її. Діяльнісне спілкування, що ми визначили як міжособистісний обмін діями, операціями, вміннями і навичками, має для індивіда прямий ефект, який розвиває, тому що удосконалює і збагачує його власну діяльність.

Біологічне спілкування служить самозбереженню організму як найважливіша умова підтримки і розвитку його життєвих функцій. Соціальне спілкування обслуговує суспільні потреби людей і є чинником, що сприяє розвитку форм громадського життя: груп, колективів, організацій, націй, держав, людського світу в цілому.

Безпосереднє спілкування необхідне людині для того, щоб навчатися і виховуватися в результаті широкого використання на практиці даних їй від народження найпростіших і ефективних засобів та способів навчання: умовнорефлекторного, вікарного і вербального. Опосередковане спілкування допомагає засвоєнню засобів спілкування й удосконалення на базі здатності до самоосвіти і самовиховання людини, а також до свідомого керування самим спілкуванням.

Завдяки невербальному спілкуванню людина одержує можливість психічно розвиватися ще до того, як вона засвоїла і навчилася користуватися мовою (близько 2-3 років). Крім того, саме по собі невербальне спілкування сприяє розвитку й удосконаленню комунікативних можливостей людини, внаслідок чого вона стає більш здатною до міжособистісних контактів і відкриває для себе можливості розвитку. Щодо вербального спілкування та його ролі в психічному розвитку індивіда, то їх важко переоцінити. Воно пов'язане із засвоєнням мови; що, як відомо, лежить в основі всього розвитку людини, як інтелектуального, так і власне особистісного.

Таким чином, у разі недостатності контактів з дорослими спостерігається зниження темпу психічного розвитку, підвищується опірність хворобам (діти-вихованці дитячих установ закритого типу, діти, що пережили війни та ін) Повна ж ізоляція дітей від дорослих не дозволяє їм стати людьми і залишає їх на положенні тварин (діти-мауглі, вовчі діти).


1.3 Спілкування дорослого й дитини як особливий вид їхньої спільної діяльності в іграх

Розвиток дитини в багато залежить від спілкування з дорослими, яке впливає не тільки на психічне здоровꞌя, а й, на ранніх етапах, на фізичний розвиток дитини.

Роль дорослого в розвитку ігрової діяльності дитини характеризується в першому півріччі як "сукупна", а в другому - як «спільно-розділена», де дорослий приймає на себе постановку цілей, ще недоступну дитині, та мотиваційний означивание дій та їх результатів.

При цьому спілкування відіграє вирішальну роль не тільки в збагаченні змісту дитячої свідомості, а й зумовлює його структуру.

Якщо узагальнити вплив спілкування на загальний психічний розвиток дитини, то можна сказати, що:

  • воно прискорює хід розвитку дітей (поява і подальший розвиток як операціонально-технічних, так і перцептивних навичок);
  • воно дозволяє подолати несприятливу ситуацію (так наприклад, прослуховування дітьми в інтернатах магнітофонного мови, в разі включення в живе спілкування з оточуючим, сприяє нормалізації мови при відставанні її розвитку);
  • воно ж дозволяє виправити дефекти, що виникли у дітей при неправильному вихованні.
  • Цей вплив простежується в багатьох сферах психічного розвитку від області допитливості дітей і закінчуючи розвитком особистості і здійснюється завдяки тому, що:

  • для дітей молодшого віку дорослий є найбагатшим джерелом різноманітних впливів (сенсомоторних, слухових, тактильних та ін);
  • при збагаченні досвіду дитини дорослий спочатку знайомить його з чимось, а потім нерідко ставлять завдання перед ним оволодіти якимось новим навиком;
  • дорослий здійснює підкріплення зусиль дитини, їх підтримку і корекцію;
  • дитина в контактах з дорослими спостерігає його діяльність і черпає в ній зразки для наслідування.
  • У залежності від того, що мотивує дитину до спілкування можна виділити основні форми спілкування дитини з дорослим в ігровій діяльності:

  • ситуативно-особистісне;
  • ситуативно-ділове;
  • внеситуативно-пізнавальне;
  • внеситуативно-особистісне.
  • У школярів (6-7років) взаємини у грі ускладнюються.

    У молодшому шкільному віці спілкування стає складнішим, оскільки взаємини у грі ускладнюються.

    Ігрова діяльність вимагає від дитини:

  • ставити мету і домагатися її здійснення;
  • зосередженість на виконанні ігрових дій;
  • прояви вольових зусиль;
  • координації своїх дій з діями однолітків;
  • ініціативності;
  • рефлексії (здатності осмислювати свої власні дії);
  • емоційності, переживання почуттів симпатії, співчуття та ін;
  • товариськості.
  • Характеристика роботи

    Курсова

    Кількість сторінок: 33

    Безкоштовна робота

    Закрити

    Спілкування дитини з дорослими у процесі ігрової діяльності

    Замовити дану роботу можна двома способами:

    • Подзвонити: (097) 844–69–22
    • Заповнити форму замовлення:
    Не заповнені всі поля!
    Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

    Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.