Роль дитячих та молодіжних громадських організацій у вихованні дітей та учнівської молоді
ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДІЯЛЬНОСТІ ДИТЯЧИХ І МОЛОДІЖНИХ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ 5
1.1. Дитячі та молодіжні організації в соціально-педагогічному просторі 5
1.2. Класифікації дитячих та молодіжних організацій 8
1.3. Варіативність програм і напрями діяльності організацій 11
РОЗДІЛ 2. РОЛЬ ДИТЯЧИХ ТА МОЛОДІЖНИХ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ У ВИХОВАННІ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ 15
2.1. Діяльність молодіжної організації «Пласт» стосовно морального виховання учнів 15
2.2. Особливості формування моральних якостей школярів у межах молодіжної організації «AIЕSEC» 20
2.3. Діяльність національно-патріотичних освітньо-молодіжних організацій у вихованні дітей та учнівської молоді 23
ВИСНОВКИ 29
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 31
ВСТУП
Актуальність дослідження. Однією з найважливіших соціальних потреб людини є її потреба і прагнення ствердити себе в очах оточуючих людей, а також у суспільстві та власній думці, продемонструвати себе в позитивному образі, набути визнання та почуття особистісної значущості. Реалізації цих потреб сприяють дитячо-юнацькі організації та об’єднання, які функціонують відповідно до Законів України «Про молодіжні і дитячі громадські організації», «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні».
Дитяча громадська організація - це добровільне, закріплене формальним членством об'єднання дітей і підлітків, яке побудоване на принципах самодіяльності і організаційної самостійності, має своїм завданням сприяти природному прагненню дітей до самореалізації і самоорганізації на основі здійснення багатопланової діяльності, яка спрямована на задоволення різноманітних інтересів членів організації, захист їх прав і потреб, а також соціальне становлення підростаючого покоління.
Сучасний стан дитячо-юнацького руху в Україні характеризується наявністю дитячих і молодіжних громадських організацій і об’єднань, різних за цілями, ідеологічними орієнтирами, формами і методами роботи. Характерним для них є: єдність демографічної групи, що має недостатній соціальний досвід; вікова категорійність, яка прагне самореалізуватися та має перспективу майбутнього, добровільне об’єднання самих дітей, самоорганізація, самоуправління і самодіяльність як джерело об’єднання, його основа, принцип, механізм і результат діяльності; автономність, відносна самостійність; співпраця, співтворчість дітей і дорослих; життєдіяльність дитини і підлітка; різноманітність соціально і особистісно значущої діяльності, яка формує у дітей та підлітків нову соціальну позицію; неполітичність.
Аналіз сучасної наукової психолого-педагогічної літератури щодо проблеми громадянського виховання молодого покоління засвідчує про наявність низки праць, у яких розглядаються цілі й завдання, виховні можливості дитячих організацій та об’єднань у становленні молодого покоління (Л. Алієва, Ю. Жданович, Е. Мальцева, Р. Охрімчук, Ж. Петрочко та ін.); роль дитячо-юнацьких організацій та об’єднань у формуванні громадянської позиції їх членів (Н. Карпач, Г. Ніколаєв, Л. Мастикіна, О. Шамич); соціально-педагогічні умови соціалізації підлітків у дитячо-юнацьких об’єднаннях (О. Безпалько, А. Кірпічнік, В. Москаленко).
Об’єкт дослідження – процес виховання дітей та учнівської молоді.
Предмет дослідження – вплив молодіжних організацій на виховання учнів.
Мета курсової роботи – з’ясувати значення діяльності сучасних українських дитячих та молодіжних громадських організацій у вихованні дітей та учнівської молоді.
Для досягнення поставленої мети, потрібно вирішити наступні завдання:
визначити сутність та роль дитячих та молодіжних організацій в соціально-педагогічному просторі;
дослідити класифікацію дитячих та молодіжних організацій;
розкрити варіативність програм і напрями діяльності організацій;
описати виховне значення діяльності молодіжних організацій «Пласт», та «AIЕSEC»;
дослідити діяльність національно-патріотичних освітньо-молодіжних організацій у вихованні дітей та учнівської молоді.
Методи дослідження: теоретичні методи вивчення педагогічної та науково-методичної літератури; методи узагальнення, систематизації, класифікації теоретичних даних; метод спостереження; аналіз документації; моделювання ситуацій.
Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури.