План

Передмова

1. Поняття, загальна характеристика і вимоги до курсових та дипломних робіт

2. Основні етапи підготовки курсових та дипломних робіт

3. Структура та технічне оформлення курсових, бакалаврських та дипломних робіт

3.1. Зміст структурних частин самостійних наукових робіт

3.2. Посилання (cross-refetences) та правила наведення прикладів

3.3. Тематика курсових, бакалаврських та дипломних робіт

3.4. Вимоги до набору тексту

4. Підготовка до захисту та захист курсової (бакалаврських, дипломної) роботи.

5. Критерії оцінювання самостійних наукових робіт студентів

5.1. Курсова робота

5.2. Бакалаврська та дипломна роботи

Додатки

2. Основні етапи підготовки курсових та дипломних робіт

Курсова, бакалаврська та дипломна роботи мають свою специфіку, їх деталі зав­жди потрібно узгоджувати з науковим керівником. Щодо структури, методики їх написання та оформлення вони мають подібні риси, тому будуть проаналізовані спільно.

Раціональніше організувати роботу над курсовою, бакалаврською, дипломною роботою, правильно розподілити свій час, спланувати його, глибоко і своєчасно розробити вибрану тему допоможе алгоритм написання наукової роботи. Він дисциплінує виконавця, лімітує термін, відведений на вибір теми, підбір та аналіз літератури з теми дослідження написання, оформлення і захист курсової, бакалаврської, дипломної роботи (рис. 1)

Курсову, бакалаврську, дипломну роботу доцільно виконувати в такій послідовності: вибір теми – з’ясування об’єкта і предмета – визначення мети і завдань дослідження – виявлення і відбір літератури з теми, її вивчення – складання попереднього плану – написання вступу – виклад теорії і методики – вивчення досвіду роботи – формулювання списку використаних джерел та додатків. Потім здійснюється літературне й технічне оформлення роботи, її рецензування, підготовка до захисту і захист роботи.

Виконання курсової, бакалаврської, дипломної роботи організується відповідно до графіка, затвердженого кафедрою та деканатом.

Процес роботи над дослідженням поділяється на три основні етапи:

підготовчий;

етап роботи над змістом;

заключний етап.

Рис. 1. Алгоритм написання курсової (бакалаврської, дипломної) роботи

Підготовчий етап починається з вибору теми роботи, її осмислення та обґрунтування. З переліку тем, запро­понованих кафедрою, студент вибирає ту, яка найповніше відпові­дає його навчальним інтересам та схильностям. Перева­га надається темі, при розробці якої студент може виявити максимум особистої творчості та ініціативи. Разом із керівником слід визначи­ти межі розкриття теми.

При з'ясуванні об'єкта, предмета і мети дослідження слід зва­жати на те, що між ними і темою курсової (бакалаврської, дипломної) роботи є сис­темні логічні зв'язки. Об'єктом дослідження є вся сукупність відно­шень різних аспектів теорії і практики науки, яка слугує джерелом необхідної для дослідника інформації. Предмет дослідження — це тільки ті суттєві зв'язки та відношення, які підлягають безпосеред­ньому вивченню в даній роботі, є головними, визначальними для конкретного дослідження. Таким чином, предмет дослідження є вуж­чим, ніж об'єкт.

Визначаючи об’єкт, треба знайти відповідь на запитання: що розглядається? Разом з тим предмет визначає аспект розгляду, дає уявлення про зміст розгляду об’єкта дослідження, про те, які нові відношення, властивості, аспекти і функції об’єкта розкриваються. Іншими словами, об’єктом виступає те, що досліджується. А предметом – те, що в цьому об’єкті має наукове пояснення.

Правильне, науково обґрунтоване визначення об'єкта до­слідження - це не формальна, а суттєва, змістова наукова акція, зо­рієнтована на виявлення місця і значення предмета дослідження в більш цілісному і широкому понятті дослідження. Треба знати, що об'єкт дослідження - це частина об'єктивної реальності, яка нада­ному етапі стає предметом практичної і теоретичної діяльності лю­дини як соціальної істоти (суб'єкта). Предмет дослідження є таким його елементом, який включає сукупність властивостей і відношень об'єкта, опосередкованих людиною (суб'єктом) у процесі досліджен­ня з певною метою в конкретних умовах.

Добір теми курсової та дипломної роботи

Тематика робіт визначається змістом навчального курсу лексикології; розроб­ляється і затверджується кафедрою.

Тема курсової (бакалаврської, дипломної) роботи має бути цікавою для студен­та, пов'язаною з його діяльністю і сприяти максимальному викорис­танню здобутих знань і практичного досвіду. Слід зауважити, що сту­дент має право запропонувати свою тему курсової (бакалаврської, дипломної) ро­боти, але при цьому він повинен обґрунтувати викладачу доцільність її розробки.

Мета курсової (бакалаврської, дипломної) роботи повинна бути тісно пов'язана з назвою її теми. Залежно від того, наскільки зрозуміло і точно сформульовано мету роботи, настільки вдалими будуть її основні завдання, план, організація виконання, стиль викладу.

Правильне визначення мети роботи дасть змогу студенту виок­ремити в ній основний напрям дослідження, упорядкувати пошук і аналіз матеріалу, підвищити якість роботи, уникнути загальних міркувань.

На основі сформульованої мети студент має визначити основні завдання, які слід розв'язати в процесі виконання роботи. Завдання мають конкретизувати основну мету роботи.

Наявність поставленої мети дослідження дозволяє визначити зав­дання дослідження, які можуть включати такі складові:

  • вирішення певних теоретичних питань, які входять до загаль­ної проблеми дослідження (наприклад, визначення сутності понять, явищ, процесів, подальше їх вдосконалення);
  • вивчення ознак, рівнів функціонування, критеріїв ефективності, принципів та умов застосування тощо);
  • всебічне (за необхідності й експериментальне) вивчення прак­тики вирішення даної проблеми, виявлення її типового стану, не­доліків і труднощів, їх причин, типових особливостей передового досвіду; таке вивчення дає змогу уточнити, перевірити дані, опублі­ковані в спеціальних неперіодичних і періодичних виданнях, підня­ти їх на рівень наукових фактів, обґрунтованих у процесі спеціаль­ного дослідження;
  • обґрунтування необхідної системи заходів щодо вирішення даної проблеми;
  • Виконання завдань дослідження неможливе без ознайомлення з основними літературними джерелами з теми курсової (бакалаврської, дипломної) роботи. З метою повного їх виявлення необхідно використовувати різні джерела пошуку: каталоги і картотеки кафедр та бібліотеки вищого навчального закладу, а також провідних наукових бібліотек міста, бібліотечні посібники, прикнижні та пристатейні списки літератури, виноски і посилання в підручниках, монографіях, словниках та ін., покажчики змісту річних комплектів спеціальних періодичних видань.

    Під час джерелознавчих пошуків необхідно з’ясувати стан вивченості обраної теми сучасною наукою, щоб не повторювати в роботі загальновідомих істин, конкретніше точніше визначити напрями та основні розділи свого дослідження.

    Бібліографічні виписки джерел краще робити на каталожних картках, щоб скласти з них робочу картотеки, яка, на відміну від записів у зошиті, зручна тим, що її завжди можна поповнювати новими матеріалами, контролювати повноту добору літератури з кожного розділу курсової (бакалаврської, дипломної) роботи, знаходити необхідні записи. Картки можна групувати в будь-якому порядку залежно від мети або періоду роботи над дослідженням.

    У початковий період роботи над темою найзручнішою є розста­новка карток в єдиному алфавіті прізвищ авторів та назв видань. Можна згрупувати картки в картотеці за основними питаннями, що розкривають зміст теми курсової (бакалаврської, дипломної) роботи. Тоді на ката­ложних роздільниках олівцем пишуть назви основних структурних частин роботи: Вступ, Розділ (його назва), Висновки тощо. Картоте­ка наповнюється картками відповідно до теми розділів і підрозділів, щоб своєчасно звернути увагу на недостатню кількість матеріалу з того чи іншого питання. Доцільно використовувати дублювання кар­ток у різних розділах та підрозділах, якщо в статті або монографії роз­крито комплекс питань з теми дослідження.

    Картки робочої картотеки використовують для складання списку літератури, тому бібліографічні описи на картках мають бути повними, відповідати вимогам стандарту. Крім основних відомостей про видання на картках поміщають анотацію, а також шифр документа і назву бібліотеки, в якій він зберігається.

    Складену з теми роботи картотеку необхідно дати на перегляд науковому керівникові, який порекомендує праці, котрі треба вивчити в першу чергу, а також ті, які слід виключити з картотеки або включити до неї. Після узгодження з керівником наповнення картотеки встановлюється наявність необхідних видань у бібліотеках університету та міста. Після цього студент розпочинає їх вивчення, переходить до другого етапу роботи над дослідженням.

    Другий етап починається з вивчення та конспектування літе­ратури з теми курсової (бакалаврської, дипломної) роботи. Вивчення літератури треба починати з праць, де проблема відображається в цілому, а потім перейти до вужчих досліджень. Починати ознайомлення з виданням треба з титульного аркуша, з'ясувавши, де, ким, коли воно було видано. Треба переглянути зміст, який розкриває струк­туру видання, наповнення його розділів, звернутися до передмо­ви, де розкрито призначення видання, завдання, поставлені в ньо­му автором.

    Читаючи видання, треба уважно стежити за авторською думкою, вміти відрізняти головні положення від доказів й ілюстративного матеріалу. Часто статті з наукових збірок складні для сприйняття, тому слід їх читати кілька разів, намагаючись виділити головну ідею та аргументи, якими автор її доводить. З'ясовуючи це, треба виписа­ти всі необхідні цитати, цифри, факти, умови, аргументи, якими опе­рує автор, доводячи основну ідею статті.

    Конспектуючи матеріал, слід постійно пам'ятати тему курсової (бакалаврської, дипломної) роботи, щоб виписувати тільки те, що має відношення до теми дослідження. Виписувати цитати треба на одну сторону ок­ремих аркушів паперу стандартного розміру, що допомагає краще орієнтуватися в накопиченому матеріалі, систематизувати його за те­мами і проблемами. Кожна цитата, приклад, цифровий матеріал ма­ють супроводжуватися точним описом джерела з позначенням сто­рінок, на яких опубліковано цей матеріал. Застосування так званих розлапкованих цитат, коли думки іншого автора видаються за осо­бисті, розглядається як грубе порушення літературної та наукової етики, кваліфікується як плагіат.

    Однак це не означає, що студент зовсім не повинен спиратися на праці інших авторів: чим ширше і різноманітніше коло джерел, які він використовував, тим вищою є теоретична та практична цінність його дослідження.

    Після конспектування матеріалу слід перечитати його знову, щоб склалося цілісне уявлення про предмет вивчення. Щоб зібрати мате­ріал з одного питання разом, можна розрізати ті конспекти, де розг­лянуто кілька питань з теми дослідження.

    Правильна та логічна структура курсової (бакалаврської, дипломної) роботи — це запорука успіху розкриття теми.

    Процес уточнення структури складний і може тривати протягом усієї роботи над дослідженням. Попередній план роботи треба обо­в'язково показати науковому керівникові, оскільки може статися, що потрібно буде переписувати текст роботи.

    Готуючись до викладення тексту курсової (бакалаврської, дипломної) роботи, до­цільно ще раз уважно прочитати її назву, що містить проблему, яка по­винна бути розкрита. Проаналізований та систематизований матеріал викладається відповідно до змісту у вигляді окремих розділів і підрозділів (глав і параграфів). Кожний розділ (глава) висвітлює самостійне питан­ня, а підрозділ (параграф) - окрему частину цього питання.

    Тема має бути розкрита без пропуску логічних ланок, тому почи­наючи працювати над розділом, треба визначити його головну ідею, а також тези кожного підрозділу. Тези слід підтверджувати фактами, думками різних авторів. Треба уникати безсис­темного викладення фактів без достатнього їх осмислення та узагаль­нення.

    Думки мають бути пов'язані між собою логічно, увесь текст підпо­рядкований одній головній ідеї. Один висновок не повинен супере­чити іншому, а підкріплювати його. Якщо висновки не будуть пов'я­зані між собою, текст втратить свою єдність. Один доказ має випли­вати з іншого.

    Достовірність висновків загалом підтверджується вивченням прак­тичного мовного досвіду. Оперативно і в повному обсязі зібрати практичний ма­теріал, узагальнити його та систематизувати допоможе оволодіння студентом основними методами дослідження: спостереженням, математичними ме­тодами обробки кількісних даних, методом порівняльного аналізу та ін. Найкращих результатів можна досягти при комплексному вико­ристанні цих методів, проте слід мати на увазі, що залежно від особ­ливостей теми дослідження, специфіки предмета і конкретних умов окремі методи можуть набути переважного значення.

    Накопичуючи та систематизуючи факти, треба вміти визначити їх достовірність і типовість, найсуттєвіші ознаки для наукової характеристики, аналізу, порівняння. Аналіз зібраних матеріалів слід про­водити у сукупності, з урахуванням усіх сторін відповідної сфери мовленнєвої діяльності. Порівняльний аналіз допомагає виділити головне, типове в питаннях, що розглядаються, простежити зміни, що сталися в процесі історичного розвитку мови, виявити зако­номірності, проаналізувати причини труднощів у їх функціонуванні, визначити тенденції та перспективи подальшого розвитку.

    Кількісні дані, що ілюструють практичний мовний досвід, можна проаналізувати за методом ранжованого ряду, звівши їх у таблиці, таблиці для по­рівняння тощо, що дозволить зробити конкретні висновки.

    Таким чином, широке використання відомих у науці методів на­копичення, вивчення, систематизації фактів та практичного досвіду в цілому дасть змогу виконати основне завдання дослідження: поєднати різні роз'єднані знання в цілісну систе­му, вивести певні закономірності, визначити подальші тенденції роз­витку мовної теорії та практики.

    На заключному етапі передбачається написання студентом вступу та висновків до курсової (бакалаврської, дипломної) роботи, оформлення списку літе­ратури та додатків, редагування тексту, його доопрацювання з ураху­ванням зауважень наукового керівника, підготовка роботи до захисту.

    Завершуючи написання курсової (бакалаврської, дипломної) роботи, слід си­стематизувати ілюстративний матеріал. Ілюстрації можна подавати у тексті або оформляти у вигляді додатків. Усі додатки повинні мати порядкову нумерацію та назви, що відповідають їхньому змісту. Ну­мерація аркушів з додатками продовжує загальну нумерацію сторінок основного тексту роботи. Обсяг курсової роботи має бути в межах 25 — 30 сторінок, дипломної — 50 — 60 сторінок комп'ютерного тексту, без урахування додатків і списку літератури.

    Літературне оформлення курсової (бакалаврської, дипломної) роботи є важли­вим елементом її виконання і одним із багатьох чинників, на які зва­жає комісія при оцінюванні під час захисту. Передусім звертається увага на змістовний аспект викладу матеріалу (логічність і по­слідовність, повнота і репрезентативність, тобто широта використання наукових джерел, загальна грамотність та відповідність стандар­там і прийнятим правилам), а також на текст роботи, список літера­тури і додатки, на зовнішнє оформлення титульного аркуша.

    Курсову (дипломну) роботу рекомендується виконувати спочат­ку в чорновому варіанті. Це дозволяє вносити до тексту необхідні зміни і доповнення як з ініціативи самого автора, так і згідно з зау­важеннями керівника.

    Перш ніж представляти чернетку керівникові, треба ще раз пе­реглянути, чи логічно викладено матеріал, чи є зв'язок між парагра­фами та главами, чи весь текст «працює» на головну ідею курсової (бакалаврської, дипломної) роботи. Такий уявний структурний аналіз роботи допо­може краще побачити нелогічність в її структурі та змісті.

    Оформляючи текст роботи, треба знайти час для повторного пе­регляду першоджерел. Це допоможе побачити все цінне, що було пропущено на початку вивчення теми, наштовхне на цікаві думки, поглибить розуміння проблеми.

    При згадуванні в тексті прізвищ (учених – дослідників, практиків) ініціали, як правило, ставляться перед прізвищем (Ю.М. Столяров, а не Столяров Ю. М., як прийнято в списках літератури).

    Характеристика роботи

    Курсова

    Кількість сторінок: 51

    Безкоштовна робота

    Закрити

    Методика підготовки і оформлення курсових, дипломних та магістерських робіт

    Замовити дану роботу можна двома способами:

    • Подзвонити: (097) 844–69–22
    • Заповнити форму замовлення:
    Не заповнені всі поля!
    Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

    Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.