Використання спостережень для ознайомлення дітей дошкільного віку з працею дорослих

Характеристика роботи

Курсова

Кількість сторінок: 57

Платна робота

Ціна: 250.00грн.

Замовити роботу

ЗМІСТ

ВСТУП.. 3

РОЗДІЛ І. СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЯК НАОЧНИЙ МЕТОД ОЗНАЙОМЛЕННЯ ДІТЕЙ З ДОВКІЛЛЯМ. 8

1.1. Завдання і зміст ознайомлення дітей з  довкіллям у дошкільному навчальному закладі. 8

1.2. Характеристика методів та прийомів ознайомлення дітей з предметним довкіллям. 11

1.3 Спостереження як основний метод ознайомлення дошкільників з працею дорослих  19

1.4. Прийоми активізації пізнавальної діяльності дітей у процесі спостережень. 26

РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ВИВЧЕННЯ РОЛІ ТА МІСЦЯ СПОСТЕРЕЖЕНЬ В ОЗНАЙОМЛЕННІ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ З ПРАЦЕЮ ДОРОСЛИХ. 31

2.1. Вивчення сформованості знань про працю дорослих  у  дошкільників. 31

2.2. Організація спостережень дітей  дошкільного віку за працею дорослих. 33

2.3. Аналіз результатів дослідження. 43

ВИСНОВКИ.. 47

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.. 49

ДОДАТКИ.. 52

ВСТУП

Ознайомлення дітей дошкільного віку з довкіллям - першооснова розвитку рідного мовлення, національної свідомості. Уведення дитини в довкілля забезпечує природо-відповідність розвитку дітей у процесі пізнання дійсності, наближує зміст освіти до природного, предметного і соціального середовища.

Довкілля - все те, що оточує дитину, це середовище життя, з яким кожна жива істота пов'язана обміном речовин, енергії, інформації, що постає перед дитиною як єдина неподільна цілісність, у якій все органічно пов'язано. Завдання вихователів дошкільних закладів - допомогти пізнати довкілля, зробити в ньому перші кроки, навчити спостерігати, любити рідну природу й берегти її [12].

Формування знань про довкілля у повсякденному житті є вирішальним фактором у докорінній зміні ставлення дітей до довкілля як світу невичерпних чудес, самостійних «відкриттів», джерелом нескінченного пізнання.

Довкілля - це невичерпне джерело всебічного розвитку дитини, ефективний засіб формування її світогляду, виховання почуттів.

О.Леонтьєв запевняв, що довкілля дає дітям цілісні знання про природу, суспільне середовище, життя людини та саму людину. У процесі ознайомлення дітей з довкіллям педагог використовує закономірність природи і соціуму для формування цілісних знань, цілісності свідомості дитини [12].

Американським філософом Едвардом Рідом розроблено нову парадигму філософії освіти - екологічний реалізм,стрижневим положенням якого є істинність, однозначність знань про довкілля можна виявити тільки в безпосередній взаємодії з ним.

У дошкільному навчальному закладі потрібно проводити тільки безпосередні спостереження у природі конкретного об'єкта та наступного сприйняття інформації. За словами академіка В.Ільченко, сприйняття у

довкіллі не є сумішшю фізичного відчуття і раціонального міркування, а є результатом ситуаційного життєвого процесу, відповідно до якого спостерігач веде дослідження і доходить відкриття [27].

Базовий компонент дошкільної освіти побудовано за сферами життєдіяльності дитини ("Природа", "Культура", "Люди", "Я сам"), зміст кожної із них містить два блоки: світосприймання - це знання і уявлення, якими повинна оволодіти дитина, і власне діяльність - це вміння дитини користуватися набутим досвідом у довкіллі, тобто її вміння і навички. Усі сфери життєдіяльності взаємопов'язані між собою і спрямовані на формування цілісної особистості [6].

Компетентність у довкіллі передбачає сформованість у дітей уміння диференціювати предмети за їх функціональними ознаками; здатності орієнтуватись у розмаїтті предметів, класифікувати їх, здійснювати серіацію; розрізняти за розташуванням у просторі і за віддаленістю, володіння навичками практичного життя, культурного споживання та елементарного виробництва продуктів праці.

Проблемі спостережень, розвитку спостережливості приділялося багато уваги в дослідженнях вчених. У педагогічній літературі спостереження розглядається як:

- важливий психічний процес (Г.Люблінська, С.Рубінштейн);

- вид пізнавальної навчальної діяльності (Б.Ананьєв);

- метод навчання (М.Скаткін, Л.Занков, І.Лернер та ін.)

Ця різниця підходів свідчить про єдність розуміння спостереження як активної форми пізнання навколишнього світу, що має на меті нагромадження фактів, початкових уявлень про предмети і явища, внаслідок чого воно може розглядатися як психічний процес, як пізнавальна діяльність і як метод навчання.

Деякі автори (Л.Заков, П.Рудик, А.Смирнов) розглядають спостереження як планомірне, більш або менш довготривале сприймання, що дає змогу простежити те чи інше явище, ті чи інші зміни, які відбуваються в об'єктах сприймання [12].

У роботах Б.Ананьєва, а також у дослідженнях, що розвивали висунуті ним положення (Г.Матвєєва, П.Саморукова), спостереження визначається як складна психологічна діяльність, в якій сприймання, мислення і мова об'єднуються в єдиний цілісний акт розумової роботи. Це підкреслює, що спостереження передбачає не тільки безпосереднє сприймання фактів, але й їх осмислення, інтерпретацію [4].

У процесі спостереження беруть участь усі аналізатори дитини (зоровий, слуховий, додатковий, кінестетичний, смаковий, нюховий). Це допомагає пізнати предмет з різних боків, краще запам'ятати його назву.

Сучасними дослідженнями (Г.Васильєвої, Н.Вєтрової) доведено, що спостереження зароджується у молодших дошкільників під час продуктивної діяльності [12].

Спостереження - основний метод ознайомлення дітей з природою. Активна форма пізнання навколишнього світу, що має на меті нагромадження фактів, початкових уявлень про об'єкти і явища, внаслідок чого воно може розглядатися як психічний процес, як пізнавальна діяльність і як метод навчання.

У результаті розвитку спостережень формується спостережливість - сукупність особистих якостей і здібностей людини, яка передбачає вміння підмічати суттєве в навколишньому світі, правильно розпізнавати типові риси в тих чи інших явищах, швидко орієнтуватися в різних ситуаціях Є.Тихеева) [38].

Вказуючи на важливість формування спостережливості у дітей, К.Ушинський зазначав, що якщо вчення має претензію на розвиток розуму у дітей, то воно повинно вправляти їх здатність до спостережень [40].

Методу спостереження належить особлива роль у пізнанні дітьми довкілля, оскільки він ґрунтується на чуттєвому сприйманні, в результаті чого у дітейформуються реалістичні уявлення про предмети довкілля та зв'язки між ними. Участь мислення у сприйманні стимулює пізнавальний пошук дітей, сприяє зв'язку набутих чуттєвих образів з тими, що у дітей вже є, і допомагає виникненню власних суджень.

Учені (А.Брушлінський, А.Матюшкін, С.Рубінштейн та ін.) визначають джерелом розвитку пізнавальної активності саме спостереження [12].

Спостереження за довкіллям сприяють розвитку мовлення дітей. К.Ушинський зазначив, що основа розуміння суто людської мови полягає в правильному логічному мисленні, а правильна логіка мислення виникає із правильних і точних спостережень [40].

Нові знання, що їх набувають діти, дають поштовх для розвитку пізнавальних інтересів.

Не можна переоцінити роль спостережень у формуванні любові до рідного краю, як однієї з основ національного дитячого садка, в естетичному вихованні, оскільки саме спостереження закладають його основу - формують естетичні враження. Корисні спостереження і для фізичного розвитку дітей, бо найчастіше вони відбуваються на природі.

Метою даної курсової роботи є: обгрунтування ефективності використання спостережень для ознайомлення дітей дошкільного віку з працею дорослих.

Об'єкт дослідження: організація спостережень з дітьми старшого дошкільного віку.

Предмет дослідження: процес ознайомлення дітей дошкільного віку з працею дорослих за допомогою спостереження.

Завдання дослідження:

1. Здійснити теоретичне вивчення проблеми ознайомлення дітей дошкільного віку з довкіллям.

2. Виявити особливості організації спостережень вихователями дошкільного навчального закладу.

3. Виявити рівень сформованості у дошкільників знань про довкілля.

4. Розробити та експериментально перевірити ефективність розв'язування завдань ознайомлення дітей старшого дошкільного віку з працею дорослих у процесі спостережень.

Структура курсової роботи: дослідження складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг роботи становить 56 сторінок.

Закрити

Використання спостережень для ознайомлення дітей дошкільного віку з працею дорослих

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22 та (050) 297–73–76
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.